
- •Діагностика і лікування невідкладних станів (Епішина а.В.)
- •1.2. Пароксизм миготливої аритмії
- •1.3. Асистолія
- •1.4. Реанімація при раптовому припиненні кровообігу
- •1.6. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія
- •1.8. Нестабільна стенокардія
- •1.10. Синдром слабості синусового вузла
- •1.11. Непритомність
- •1.12. Кардіогенний шок
- •1.13. Набряк легень
- •1.14. Гострий розлад мозкового кровообігу
- •1.15. Гіпертонічний криз
- •1.16. Гостра розшаровуюча аневризма аорти
- •1.17. Гострі тромбози і тромбоемболії великих артеріальних судин
- •4. Набряк легень.
- •2.2. Ателектаз
- •2.4. Гостра пневмонія
- •2.6. Медіастинальний синдром
- •2.7. Спонтанний пневмоторакс
- •2.9. Інфекційно-токсичний шок
- •3.3. Гострий холецистит
- •3.4 Гострий панкреатит
- •3.5. Гострий ентерит
- •3.6. Гострі шлунково-кишкові кровотечі
- •3.7. Печінкова енцефалопатія
- •4.1. Ниркова коліка
- •4.3. Гостра ниркова недостатність
- •4.4. Ниркова еклампсія
- •4.5. Хронічна ниркова недостатність
- •5.1. Гіпоталамо-гіпофізарна кома
- •5.2. Тиреотоксична криза
- •5.3. Гіпотиреоідна кома
- •5.4. Гіперпаратиреоідна криза
- •5.6. Кетоацидотична кома
- •5.7. Гіперосмолярна кома
- •5.8. Гіперлактацидемічна кома
- •5.9. Гіпоглікемічна кома
- •5.10. Алергія до інсуліну
- •5.11. Гостра недостатність наднирників
- •5.13. Первинний гіперальдостеронізм
- •6.1. Гемолітичні анемії
- •6.2. Агранулоцитоз
- •6.4. Тромбогеморагічний синдром
- •65. Кровотеча при геморагічних діатезах
- •6.6. Посттрансфузійні ускладнення
- •7.1. Ревматоїдний артрит
- •7.2. Гострий алергічний артрит
- •7.3. Гострий подагричний артрит
- •8.1. Анафілактичний шок
- •8.2. Кропивниця:
- •8.3. Набряк Квінке
- •8.4. Харчова алергія
- •8.6. Сироваткова хвороба
- •8.7. Медикаментозна алергія
- •9.1. Отруєння оцтовою есенцією
- •9.2. Отруєння аміназином
- •9.3. Отруєння сполуками важких металів
- •9.4. Отруєння дихлоретаном
- •9.5. Отруєння отруйними грибами
- •9.7. Отруєння барбітуратами
- •9.8. Отруєння чадним газом
- •9.9. Отруєння етиловим спиртом
1.2. Пароксизм миготливої аритмії
Спостерігається у випадках, коли синусовий ритм раптово змінюється мерехтінням
передсердь з частим ритмом шлуночків (150-200 за 1 хв.).
Основні ознаки
Раптове серцебиття, нездужання, відчуття тремтіння або тупих ударів у грудній
клітці, дискомфорт у грудній клітці, страх, збудження, поліурія - спастичний
сечовий синдром, темні круги під очима, синкопо.
Ознаки серцевої недостатності - задишка, кашель, відчуття важкості в правому
підребер'ї, набряки, набряк легень. Стенокардія І кардіогенний шок - рідко.
Об'єктивне обстеження
Виражена неправильність серцевого ритму, неоднакова звучність серцевих тонів,
неправильний і неоднаково наповнений пульс, дефіцит пульсу. При пароксизмальиій
миготливій аритмії Інколи дуже важко підрахувати число пульсових хвиль і
серцевих скорочень. Виявляються ознаки основного захворювання серця. Емболії
мозку, нирок, селезінки, легень, судин очеревини та ін.
Додаткове обстеження: ЕКГ.
Відсутніть хвилі Р, наявність неоднакової форми, висоти 1 ширини зубців з
частотою 350-600 за 1 хв., які називають хвилями f мерехтіння, з прискореним
скороченням шлуночків (100-200 за 1 хв.). Шлуночкові комплекси розміщені на
різній відстані один від одного, форма їх частіше не змінюється. Інтервал ST та
TP можуть бути деформовані хвилями f.
Невідкладна терапія
Лікування направлене на ліквідацію нападу 1 збереження відновленого синусового
ритму, а також на усунення (по можливості) етіологічних 1 провокуючих факторів.
Обов'язкова госпіталізація в ПІТ. Поляризуюча суміш в/в крапельно. Верапаміл
(фіноптин, ізоптин) 0,25% - 2мл в/в струменево протягом ЗО сек., при
відсутності ефекту повторно через 10 хвилин в/в вводиться 2 мл верапамілу
(протипоказаний при синдромі Вольф-Паркінсон-Уайта).
Лідокаін 1 мг на 1 кг ваги хворого (в середньому при гіпертензії 50-100 мг, (1%
розчин 5-10 мл) в/в протягом 2 хв. При відсотності ефекту вказану дозу можна
ввести повторно, а при необхідності, і третій раз з інтервалом 10-15 хвилин.
Після ліквідації нападу з профілактичною метою вводять 500 мг лідокаіну (5 мл
10%) в/в крапельно, розведеному в 500 мл 5% розчину глюкози з частотою 20-40
крапель за хвилину, під контролем AT і ЕКГ.
При артеріальній гіпотонії лікування лідокаіном потрібно призначати разом з
крапельним в/в вливанням норадреналіну (0,2% - 2 мл). При наявності у хворого
синдрому Вольфа-Паркінсон-Уайта верапаміл замінюється на кордарон 5% 3 мл в 10
мл ізотонічного розчину в/в струменево (3-5 хв.). В разі відсутності успіху
через 10 хв. кордарон вводиться повторно в тій же дозі. Якщо протягом 2 год.
ефекту від вищеприведеиого лікування не досягнуто - призначають дігоксин 0,25%
- 2 мл в 10 мл Ізотонічного розчину в/в струменево повільно. Замість дігоксину
можуть бути використані строфантин і ізоланід (целанід). Строфантин 0.05% -
0,5-0,75 мл в 10 мл ізотонічного розчину
в/в струмвнево повільно. Недоцільно призначати серцеві глікозиди при синдромі
Вольф-Паркінсон-Уайта. У випадках інтоксикації препаратами наперстянки, при
нападах, які часто повторюються, при шлу-ночкових тахікардіях, викликаних
фізичними і психічними впливами, і при відсутності ефекту від лідокаіну
призначають бета-блокатори:
пропранолон (обзидан) - 0,1% 1 мл за 1-2 хв., потім дозу повторюють через 2-5
хв. до наступлення ефекту, але не більше 10 мг (10 мл).
В разі відсутності ефекту, коли можна почекати протягом декількох годин, а
також при відсутності вираженої серцевої недостатності і артеріальної гіпотонії
призначають хінідин перорально: 1-а доба - 1,8 г; 2-а доба - 2 г; 3-я доба -
2,2 г.
Якщо хінідин в дозі 2,2 г не знімає аритмії - його відміняють. Якщо ж
антиаритмічний ефект виникає раніше, то дану дозу застосовують протягом 1 дня,
з переходом на підтримуючу - 0,2 г 3 рази на добу.
Кінелентин (хінідин пролонгованої дії) 250 мг 2-3 рази на добу, кордарон 2
табл. (400 мг) 3 рази на добу - 3 дні, потім 1 табл. (200 мг) 4 рази на добу 5
днів, після цього по 2 табл. 2 рази на добу 10-12 днів. Препарати калію - калію
хлорид 2 г кожні 3 год. або в/в струмвнево 4% - 10 мл або панангін 1-2 драже
3-4 рази на день.
Електроімпульсне лікування - найбільш ефективний метод, особливо коли напад
викликаний Інфарктом міокарда або спостерігаються виражені гемодинамічні
порушення (не раніше ніж через 24 год. після відміни серцевих глікозидів). При
відновленні синусового ритму з профілактичною метою протягом 3-4 тижнів
призначають підтримуючу антиаритмічну терапію в поєднанні з препаратами калію
(фіноптин 40 мг 3 рази на день, кордарон 0,2 г 2 рази на день, етацизин 50 мг З
рази на добу).