
- •Діагностика і лікування невідкладних станів (Епішина а.В.)
- •1.2. Пароксизм миготливої аритмії
- •1.3. Асистолія
- •1.4. Реанімація при раптовому припиненні кровообігу
- •1.6. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія
- •1.8. Нестабільна стенокардія
- •1.10. Синдром слабості синусового вузла
- •1.11. Непритомність
- •1.12. Кардіогенний шок
- •1.13. Набряк легень
- •1.14. Гострий розлад мозкового кровообігу
- •1.15. Гіпертонічний криз
- •1.16. Гостра розшаровуюча аневризма аорти
- •1.17. Гострі тромбози і тромбоемболії великих артеріальних судин
- •4. Набряк легень.
- •2.2. Ателектаз
- •2.4. Гостра пневмонія
- •2.6. Медіастинальний синдром
- •2.7. Спонтанний пневмоторакс
- •2.9. Інфекційно-токсичний шок
- •3.3. Гострий холецистит
- •3.4 Гострий панкреатит
- •3.5. Гострий ентерит
- •3.6. Гострі шлунково-кишкові кровотечі
- •3.7. Печінкова енцефалопатія
- •4.1. Ниркова коліка
- •4.3. Гостра ниркова недостатність
- •4.4. Ниркова еклампсія
- •4.5. Хронічна ниркова недостатність
- •5.1. Гіпоталамо-гіпофізарна кома
- •5.2. Тиреотоксична криза
- •5.3. Гіпотиреоідна кома
- •5.4. Гіперпаратиреоідна криза
- •5.6. Кетоацидотична кома
- •5.7. Гіперосмолярна кома
- •5.8. Гіперлактацидемічна кома
- •5.9. Гіпоглікемічна кома
- •5.10. Алергія до інсуліну
- •5.11. Гостра недостатність наднирників
- •5.13. Первинний гіперальдостеронізм
- •6.1. Гемолітичні анемії
- •6.2. Агранулоцитоз
- •6.4. Тромбогеморагічний синдром
- •65. Кровотеча при геморагічних діатезах
- •6.6. Посттрансфузійні ускладнення
- •7.1. Ревматоїдний артрит
- •7.2. Гострий алергічний артрит
- •7.3. Гострий подагричний артрит
- •8.1. Анафілактичний шок
- •8.2. Кропивниця:
- •8.3. Набряк Квінке
- •8.4. Харчова алергія
- •8.6. Сироваткова хвороба
- •8.7. Медикаментозна алергія
- •9.1. Отруєння оцтовою есенцією
- •9.2. Отруєння аміназином
- •9.3. Отруєння сполуками важких металів
- •9.4. Отруєння дихлоретаном
- •9.5. Отруєння отруйними грибами
- •9.7. Отруєння барбітуратами
- •9.8. Отруєння чадним газом
- •9.9. Отруєння етиловим спиртом
3.5. Гострий ентерит
Гострий ентерит - запальне захворювання слизової оболонки тонкого кишківника.
Причини можуть бути: інфекційні збудники, аліментарні (зумовлені
переїданням,великої кількості важкоперетравлюваної чи грубої їжі, подразнюючих
приправ, міцних алкогольних напоїв), токсичні (при отруєннях грибами, сполуками
миш'яку, сулеми), алергічні (ідіосинкразія харчова чи на ліки). Провокуючими
факторами є холодне питво, переохолодження, полігіповітаміноз.
Основні ознаки: нудота, блювота, діарея, виражене бурчання в животі, іноді
переймисті болі, потім приєднується слабість, холодний піт, лихоманка (до 39
градусів С), ознаки судинного колапсу. Іноді захворювання починається з ознак
інтоксикації, до яких через декілька годин приєднуються місцеві симптоми. При
пальпації живота визначається болючість в епігастральній ділянці, бурчання при
пальпації сліпої кишки.
Помірний лейкоцитоз, прискорення ШОЕ.
Невідкладна допомога
Хворі з важкими формами обов'язково госпіталізуються (при підозрі на інфекційне
походження - в інфекційне відділення).
Для усунення токсинів шлунок ще вдома промивають (зондовим або беззондовим
методом) слабким теплим розчином бікарбонату натрію,дають послаблююче (ЗО мл
рицинової олії або 25 г сульфату-магнію в 100 мл води). У першу добу
призначають голод, надмірне пиття (несолодкий чай, кип'ячена вода, відвари
ромашки,м'яти).
При виражених ознаках інтоксікації в/в крапельно вводять ізотонічний розчин
хлориду натрію чи 5% розчин глюкози.
Симптоматична терапія судинними засобами (кордіамін 2-4 мл, сульфокамфокаін 20%
2 мл п/ш. Для нормалізації кишкової флори всередину призначають ентеросиптол,
інтестопан, іммодіум.
3.6. Гострі шлунково-кишкові кровотечі
Кровотечі в просвіт шлунково-кишкового тракту мають два періоди. Латентний
період починається відразу після надходження крові в просвіт харчової трубки 1
проявляється загальними ознаками крововтрати. Запаморочення, шум у вухах,
слабість, холодний піт, нитко-видний частий пульс, зниження AT. В залежності
від темпу і об'єму кровотечі прихований період коливається від декількох хвилин
до доби. Це найскладніший для діагностики період. Явний період починається з
блювоти кров'ю або появляється мелена, що робить легким діагностику синдрому
кровотечі. Важче визначити джерело кровотечі. Лікар, переконавшись у факті
кровотечі, повинен почати невідкладні заходи на місці і на шляху
госпіталізації. Хворого транспортують в гастро-хірургічний відділ на ношах (при
колапсі -з піднятим ножним кінцем). Забороняється прийом води. На живіт кладуть
міхур з льодом чи холодною водою. Стан хворого полегшує інгаляція кисню через
маску або трансназальні зонди. При різкому зниженні AT при транспортуванні
проводять переливання плазмозамінюючих розчинів. Судинні засоби не
призначають.
Визначають групу крові і Rh-фактор. Організовують переливання одногрупної
крові.
Обов'язкове ректальне обстеження, що дозволяє встановити не тільки факт
кровотечі, але і локалізацію джерела за забарвленням випорожнень.
Дьогтеподібний стілець вказує на важку крововтрату з верхніх відділів
харчотравиого тракту. Оформлений кал чорного забарвлення при легкому і
середньому ступенях крововтрати. Незмінена кров у випорожненнях вказує на
кровотечу з нижніх відділів кишківника. Кровотеча з прямої кишки і з
гемороідальних вузлів визначається за наявністю згустків крові.
ЕФГС дозволяє не тільки виявити джерело кровотечі з верхніх відділів, але і
виконати лікувальні маніпуляції (зрошення ділянки кровотечі охолодженими
рідинами ЕАКК 5%, хлориду кальцію 10%, новокаїну 5% з адреналіном, обробка
виразки плівкоутворюючими засобами, лазерна фотокоагуляція).
З гемостатичною метою призначають препарати крові і кровозамінники (фідріноген
1-2 г, поліглюкін 400 мл, женатиноль 450 мл, амінокровін 450 мл, фібриносал 450
мл). Призначають засоби, що гальмують шлункову секрецію (циметадин, ранітидин,
піренцепін), андтциди і адсорбенти (альмагель, фосфальгель).
При кровотечі із варикознопоширених вен стравоходу - зонд Блек-Мора, пітуітрін
10 од. в фізіологічному розчині в/в.