2.6. Медіастинальний синдром

Медіастинальний синдром - розвивається при стисканні органів сере­достіння.

Передній - стискання трахеї і верхньої порожнистої вени, середній визначається

стисканням лівого поворотного нерва (параліч лівої полосової зв'язки) 1

бронхів, задній - стравоходу.

Передній медіастенальний синдром спостерігається при захворюван­нях щитовидної

залози (злоякісноТ пухлини, тиреоідити), тимомах, бронхоаденопатіях, аневризмі

висхідної аорти. Середній - при брон-хоаденопатіях, аневризмі дуги аорти,

задній - при аневризмі висхідної аорти, гангліоневриномах, пухлинах

стравоходу.

Хворі скаржаться на затруднене дихання, стискання і першіння походу трахеї і за

грудиною, рідше - сухий кашель, підвищення температури тіла (передній

медіастинальний синдром).

При середньому медіастинальному синдромі, крім виражено? за­дишки 1 сухого

кашлю, провідне місце займає дисфонія, а при задньому - дисфагія.

В анамнезі хворі можуть вказувати на лімфогранульоматоз, захворю­вання

щитовидної залози, серцево-судинної системи, стравоходу і т.п.

При огляді хворих можна виявити ціаноз, набряк лиця, шиї і верхніх кінцівок,

синдром Горнера (верхньо-задне стискання), голосове тремтіння над легенями може

ослаблюватись) зменшення інтенсивності коливань голосових зв'язок, порушення

прохідності дихальних шляхів). При розвитку ателектазів перкуториий звук над

легенями •може вкорочуватися. Прослуховується ослаблене везикулярне дихан­ня

(може бути стридорозне). Приєднуються запальні і застійні хрипи. Органи

середостіння можуть змішуватися, розширюється зона абсо­лютної серцевої

тупості. Пальпаторно - болючість в паравертебраль-них зонах при задньому

медіастинальному синдромі.

Госпіталізація в стаціонар у випадку виникнення асфіксії 1 виражених;

симптомів легенево-серцевої неспроможності.

Додаткові обстеження

1. Рентгенологічно, особливо при комп'ютерній томографії виявля­ються пухлини

середостіння, аневризма аорти.

2. Медіастиноскопія (при огляді ларатрахельної ділянки і зони біфуркації трахеї

оцінюють стан клітковини і лімфовузлів. Склероз клітковини спостерігається при

лімфогранульоматозі, силікотуберкульозі. Склеротичні зміни відсутні при

саркоідозі, мета­стазах раку. Збільшені лімфовузли, сірі і чорно-сірі при

саркоідозі, білуваті - при ракових метастазах, біло-сірі - при туберкульозі,

кольору сірого м'яса - при лімфогрануломатозі, лімфосаркомі).

3. Бронхоскопія з трансбронхіальною біопсією пухлини чи Лімфовузла (виявляють

атипові клітини).

4. Загальний аналіз крові (при пухлинах прискорена ШОЕ, анемія).

5. Ларингоскопія (парез голосової зв'язки).

6. УЗД щитовидної залози і тимуса (збільшення в розмірах, пухлина).

7. Езофагоскопія з наступною біопсією пухлини стравоходу.

Невідкладна допомога

1. Відновлення прохідності дихальних шляхів (інтубація трахеї, трахеостомія).

2. Бронхолітичні препарати (еуфілін 2,4% 10 мл в/в в 10 мл фізрозчину, ефедрин

5% 0,5-1 мл п/ш., магнезія 25% 5-10 мл в/м І ін.).

3. Антигістамінні препарати (димедрол 1% 1 мл«/м, піпольфен 2,5% 1 мл в/м).

4. Серцеві глікозиди (строфантин 0,05% 0,5 мл чи корглікон 0,06% 1,0 в/в

повільно в 20 мл 40% глюкози чи фізрозчину).

5. Спазмолітики (Но-шпа 2% 2 мл в/м, міналган 5 мл в/м, баралгін 5 мл в/м).

6. М-холінолітики (атропін сульфат 0,1% 1 мл п/ш, платифілін гітартрат 0,2% 1

мл п/ш.

7. Відхаркуючі засоби (бромгексин 0,004 3 рази перорально).

8. Інгібітори ферментів протеолізу (контрикал 10 тис.од. в/в в 250 мл

фізрозчину).

9. Антибіотики широкого спектру дії (ампіцилін 0,5 в/м 4 рази на добу,

пеніцилін 500 тис. в/м через 6 год., цефалексин 1,0х3 p. перорально).

10. ДезінтоксикаційнІ засоби (гемодез 200 мл в/в крапельно, рео-поліглюкін 200

мл в/в крапельно).

11. Анальгетики (баралгін 5,0 в/м, міналган 5,0 в/м, анальгін 50% 2 мл в/м).

12. Оксигенотерапія.