2.2. Ателектаз

Ателектаз - стан легеневої тканини, при якому альвеоли не містять повітря і

спадаються. За походженням ателектази діляться на обту-раційні, компресійні і

дистензійні, що й визначає особливості їх клініки.

Невеликі ателектази (аж до сегментарних) відзначаються бідною симпатоматикою, а

дольові і тотальні можуть мати бурхливий і важкий

перебіг.

Хворі скаржаться на задишку переважно змішаного характеру, рідше на болі в

грудній клітці, важкість і розпирання.

В анамнезі запальні процеси бронхолегеневоі системи, пухлини,

лімфопроліферативні захворювання, ексудативний плеврит, пневмо­торакс тощо;

Грудна клітка на ураженій стороні западає (обтурація) чи вибухає (випіт, газ),

голосове тремтіння ослаблене або відсутнє, перкуторний звук тупий, зменшена

екскурсія легені. Дихання ослаблене везику­лярне або відсутнє.

Додаткові обстеження

1. Рентгенологічні обстеження органів грудної клітки (ознаки пнев­монії,

пухлини, плевриту і т.п.).

2. Бронхоскопія з пункційною біопсією (ознаки пухлини, сторонні тіла, гнійні

пробки і т.п.).

3. Аналіз харкотиння на АК, БК, загальний.

4. Аналіз плеврального пунктату (макроскопічне, мікроскопічне, біохімічне і

біологічне) може дати підстави запідозріти пухлину (гемо­рагічна рідина з

високим вмістом білка і наявністю атипових клітин), туберкульоз (позитивна

біологічна проба) і інші захворювання.

5. Загальний аналіз крові (нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом вліво при

запальних процесах, анемія, висока ШОЕ - при злоякісних пухли­нах і т.п.).

6. Пункційна біопсія лімфовузлів (атипові клітини, клітини

Березов-ського-Штернберга).

Невідкладна допомога

1. Режим ліжковий.

2. Знеболюючі препарати (розчин анальгіну 50% 2 мл в/м, баралгін 5 МЛ в/м).

3. Бронхолітики (розчин еуфіліну 2,4% 10 мл в/в в 10 мл 0,9% розчину хлориду

натрію).

4. Відхаркуючі засоби (бромгексин, мукосольвін, бронхолітин, інгаляції соди,

гепарину).

5. Ліквідація причин, що зумовили виникнення ателектазу (звільнення бронхів від

слизових пробок, згустків крові, сторонніх тіл, евакуація плевральної рідини,

газу, а при наявності пухлин - їх видалення чи інше лікування: антибактеріальні

та протизапальні препарати).

6. Оксигенотерапія.

7. Лікування захворювання, що зумовило розвиток ателектазу.

2.3. Внутрішньоплевральна кровотеча (гемоторакс)

Гемоторакс - крововилив у порожнину плеври, що зустрічається при пухлинах,

геморагічних діатезах, перфорації аневризми аорти, роз­ривах підплевральних

кист, туберкульозі, травмах грудної клітки.

Клінічна картина визначається причиною кровотечі 1 об'ємом крові,

накопиченої в плевральній порожнині. Хворі скаржаться на зростаючу загальну

слабість, головокружіння, потемніння в очах і мерехтіння жовтих "мушок" перед

очима, серцебиття, задишку змішаного харак­теру, відчуття прогресуючого

стискання і розпирання в ураженій половині грудної клітки (можливий і двобічний

процес), нудоту, рідше блювання. В анамнезі - названі вище патологічні стани.

При масивних кровотечах загальний стан хворих важкий, можуть бути

знепритомнення. Шкірні покриви бліді, іноді покриті холодним липким потом.

Пульс частий слабкого наповнення і напруження. AT падає, можливий колапс. Тони

серця ослаблені, при швидкому роз­витку подій 1 тон може бути посилений,

функціональний систолічний шум на верхівці. Міжреберні проміжки на ураженому

боці згладжені, одна половина грудної, клітки відстає в акті дихання, голосове

тремтіння ослаблене, перкуторний звук значною мірою вкорочений, дихання

ослаблене або не прослуховується. В ураженій зоні ослабле­на також

бронхофонія.

Додаткові обстеження

1. Плевральна пункція з наступним дослідженням вмісту (наявність елементів

крові, в першу чергу великої кількості еритроцитів).

2. Рентгенологічні обстеження органів грудної клітки (наявність' рідини в

плевральній порожнині, пухлини легенів, туберкульоз, пере- •' лом ребер).

3. Визначення групи крові і резус-фактора з метою проведення замісноі терапії.

4. Загальний аналіз крові, включаючи тромбоцити, ретикулоцити І гематокрит

(виявляють ознаки постгеморагічної анемії) норма* гема­токриту у чоловіків -

40-50%, у жінок - 36-42%.

5. Аналіз харкотиння на АК і БК (їх наявність дає підстави для діагностики

злоякісних пухлин 1 туберкульозу).

6. Торакоскопія з наступною біопсією плеври (при підозрі на її пухлину).

7. Коагулограма (з метою дієвішої кореляції гемостазу).

Невідкладна допомога

1. Переливання одногрупної резус-сумісної крові (еритромаси, тром-боцитарної

маси, аитигемофільної плазми, антигемофільного гло­буліну, фібриногену).

2. Плазмозамінники (поліглюкін, желатиноль, амінопептид, гемодез і т.п.).

3. Полівалентні інгібітори ферментів протеолізу (контрикал 10-20 тис.' од. в/в

крапелько в 250 мл фізрозчину, гордокс 500000 од. в/в крапельно в 500 мл

фізрозчину, інгітрил 200 од. в 1000 мл ізотонічного розчину хлориду натрію

протягом доби).

4. Інгібітори фібринолізу (епсилонамінокапронова кислота 5% 100 мл в/в

крапельно, амбен 1% 5 мл в/м чи в/в).

5. Гемостатичні ангіопротектори (діцинон 2-4 мл в/м, етамзилат 0,25 3-4 p. на

добу перорально).

6. Вітаміни С, К.Р (аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в, вікасол 1% 1 мл в/м 3-4

рази на добу, рутин 0,02 3 рази).

7. Препарати кальцію (хлорид кальцію 10% 10 мл в/в повільно, глюконат кальцію

аналогічно).

8. Розчин строфантину 0,05% 0,5 мл в/в з 2,4% еуфіліном (10 мл) в/в повільно з

10 мл фізрозчину): кардіотонічний ефект, зниження тиску в системі легеневої

артерії.

9. Відсмоктування вмісту з плевральної порожнини, при необхідності - оперативне

втручання.

10. Оксигенотерапія.