1.15. Гіпертонічний криз

Це раптове загострення хвороби чи симптоматичної гіпертонії з різким

підвищенням артеріального тиску, яке проявляється нервово-судинними і

гуморальними порушеннями.

Гіпертонічні кризи характеризуються такими симптомами, як голо­вний біль,

головокружіння, розлади зору, нудота, блювота, біль в ділянці серця, відчуття

нестачі повітря, серцебиття. Вони складаються в певний комплекс і дозволяють

виділити варіант кризу і його перебіг. У залежності від стану гемодинамічних

порушень виділяють три типи кризів:

1. Гіперкінетичний, при якому збільшується серцевий викид - удар­ний (60 мл/м і

більше) і хвилинний (більше 4,2 л/хв. х м ) індекси.

2. Субкінетичний, з нормальним значенням серцевого викиду (сер­цевим індексом

'в межах 2,5-4,2 л/хв. х м2 ) і, відповідно, г підвищенним загальним

периферичним опором, який відповідає за розвиток гострої гіпертензії.

3. Гіпокінетичний, із зніженим (менше 2,5 л/хв. х м2 ), серцевим викидом і

відповідно з різким наростанням загального периферичного опору. Виявлення

основного механізму гіпертонії при кризі важливо для вибору лікування.

1. Криз гіперкінетичного типу розвивається швидко, на фоні за­довільного

загального самопочуття, без будь-яких передвісників. Ви­никає різкий головний

біль, пульсуючий, іноді мигтіння мушок перед очима, може виникнути нудота,

зрідка блювота. Хворі збуджені, відчувають жар, тремтіння в усьому тілі. На

шкірі нерідко з'являються червоні плями, вона стає вологою. Можуть бути болі в

серці і підсилене серцебиття. Пульс прискорений. Підвищений, переважно

систолічний артеріальний тиск; діастолічний тиск підвищується помірно (на 30-40

мм рт.ст.). Пульсовий тиск збільшується. На ЕКГ можливі зниження сегмента ST та

порушення реполяризації у вигляді сплющення зубця Т. Криз відрізняється швидким

1 нетривалим перебігом, до декількох годин, розвивається не тільки у хворих з

гіпертонічною хворобою, але і при деяких формах симптоматичної гіпертонії.

Ускладнення бувають рідко.

Невідкладна допомога

а) дібазол 0,5% - 6-10 мл (або 1% 3-5 мл) в/в, його гіпотензивний ефект

пов'язаний із зменшенням серцевого викиду, яке виникає через 5-Ю хв. після

введення, крім того, він має спазмолітичну дію;

б) діуретини: лазикс 1% 2-4 мл в/в, якщо протягом 1-2 год. позитив­ного ефекту

немає, призначають:

в) рауседил 0,1-0,25% - 1 мл в/м, особливо при психоемоційному збудженні та

тахікардії. При в/в введенні гіпотензивний ефект прояв­ляється уже через 5-10

хв., максимум дії - через 2-4 год., тривалість дії - до 6 год.;

r) в домашніх чи амбулаторно-поліклінічних умовах можна запро­понувати хворому

таблетку клофеліну 0.075 мг чи 0,15 мг і діуретини, коринфар 10-20 мг під

язик.

Криз гіпокінетичного типу розвивається у хворих з тривалою ар­теріальною

гіпертонією. Клінічні симптоми - наростаючий сильний головний біль, блювота,

в'ялість, сонливість - розвиваються поступово. Іноді погіршується зір і слух.

Пульс частіше залишається нормальним чи, навіть навпаки, буває схильність до

брадикардії. Особливо підвищується діастолічний артеріальний тиск, пульсовий

зменшується. Зміни ЕКГ більш виражені, ніж при кризі гіперкінетичного типу:

сповільнення внутрішньошлуночковоТ провідності, більш значне зни­ження сегмента

ST, порушення реполяризаціі (поява нерідко двохфаз-ного чи від'ємного зубця Т в

лівих грудних відведеннях).

Невідкладна допомога

а) клофелін (гемітон) 0,01% 1-1,5 мл в/м чи в/в в 20 мл Ізотонічного розчину

натрію хлориду повільно, протягом 5-10 хв. (при швидкому введенні розвивається

небажана пресорна реакція). Початок гіпотензивного ефекту при в/в введенні

через 5-10 хв„ максимальний ефект - через 30-50 хв.;

б) фуросемід - 60-80 мг в/в. Це препарат патогенетичної терапії даного виду

кризу. Дія при в/в введенні проявляється відразу, три­валість - 1,5-3 год. Для

компенсації можливої гіпокаліеміі корисно поєднувати з препаратами

калію-панангін 10-20 мл в/в;

в) з врахуванням периферичного і центрального ефектів рекомен­дується аміназин

- нейролептик і L-адреноблокатор, вводять в/в крапелько 1 мл 2,5% розчину на

100-250 мл 5% глюкози чи ізотонічного розчину натрію хлориду із швидкістю 15-30

кр./хв.

При відсутності ефекту, розвитку ускладнень (порушення мозкового кровообігу,

набряк легень, інфаркт) призначають:

а) наніпрус (натрію нітропрусид) 50 мг в ампулі розчинити в 150-500 мл 5%

розчину глюкози або Ізотонічного розчину і вводити в/в повільно під контролем

AT. Оптимальна доза 0,5-5 мг/кг маси тіла.

б) арфонад 5% - 5 мг в/в повільно крапелько на фізрозчині.

Криз еукінетичного типу розвивається як у хворих з гіпертонічною хворобою, так

і при деяких формах симптоматичної гіпертонії. Він протікає дещо по іншому, ніж

кризи гіпер- і гіпокінетичного типів. КлГнічні прояви виникають порівняно

швидко, але не бурхливо, при вихідному підвищеному артеріальному тиску. Частіше

це церебральні розлади з різким головним болем, нудотою і блювотою. Значно

підвищений як систолічний, так і діастолічний артеріальний тиск. Необхідно

уважно контролювати як артеріальний тиск і показники 'центральної гемодинаміки,

так і стан регіонарного кровообігу - коро­нарного І церебрального.

Невідкладна допомога

а) нітропрусид натрію або арфонад за описаною вище методикою;

б) основними препаратами для купірування такого кризу є: фуро­семід 60-80 мг

або лазикс 1% 2-4 мл в/в і клофелін 0,01% - 1-1,5 мл;

в) для зменшення судомного синдрому призначають магнію сульфат 25% розчину 10

мл в/в чи в/м; седуксен 0,5% 2-3 мл в/в; натрію оксибутират 20% 10 мл в/в;

г) якщо криз проявляється загальномозковими симптомами без вогнищевих порушень,

то використовують дроперидол 0,25% 2 мл в/в на 20 мл 5% глюкози. Сприятлива дія

розпочинається через 2-4 хв. І стає найбільш вираженою через 10-15 хв., триває

до години.

Гіпертонічний криз при феохромоцитомі виникає спонтанно, іноді його розвиток

провокується переохолодженням, фізичним чи емоційним напруженням, різкими

рухами, прийомом їжі, курінням, пальпуванням пухлини. Частота приступів різна:

від 10-15 кризів в день до одного протягом декількох місяців. Тривалість

приступів також неоднакова: від декількох хвилин до 2-3 днів. Поряд з

підвищенням AT спостерігається ряд нервово-психічних та обмінних порушень:

головний біль, порушення зору, пітливість, відчуття страху, подраз­ливість,

тремор, серцебиття, задишка, нудота, блювота, біль в животі, грудях,

поблідніння або почервоніння обличчя.

Криз закінчується так само раптово і швидко, як і розпочинав­ся. Виділяється до

5 л світлої сечі з низькою відносною густиною. Після Приступу тривалий час

зберігається загальна слабість, розбитість.

Невідкладна допомога

а) L- адреноблокаторй: фентоламін (регітин) 0,5% 1 мл в/в повільно, або в/м;

тропафен 1%-2% 1-2 мл в/м;

б) рауседил 1% - 1 мл в/м;в) наніпрус в дозі 0,5-5 мг/кг маси тіла в 500 мл 5%

розчину глюкози в/в повільно.

В будь-якому випадку при кризі не слід прагнути знизити ар­теріальний тиск до

нормальних цифр, потрібно знижувати його до рівня, при якому покращується

самопочуття і не погіршується регіонарний кровообіг (систолічний до 170-150 мм

рт.ст.. діастолічний - до 100-90 мм рт.ст.).