- •Клименко с.О.
- •Суми 2012
- •Змістовий модуль №1
- •§1. Хімія біогенних елементів
- •Основні поняття та закони хімії
- •Класифікація хімічних речовин
- •Класифікація неорганічних речовин
- •Будова атомів елементів
- •1.3. Періодичний закон та періодична система елементів
- •1.4. Загальні відомості про біогенні елементи
- •Вміст хімічних елементів органогенів в організмі людини (%)
- •Добова норма потрапляння хімічних елементів в організм людини
- •1.5. Загальні хімічні властивості s - елементів
- •1.6. Біологічна роль s-елементів та застосування їх сполук в медицині
- •1.7. Органогенні р-елементи. Загальні хімічні властивості. Біологічне значення
- •1.8. Хімічні властивості d- елементів
- •1.9. Біологічна роль d-елементів та застосування їх сполук в медицині
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль №2
- •§ 2. Комплексні сполуки
- •2.1. Склад і будова комплексних сполук. Координаційна теорія а.Вернера
- •Взаємозв`язок між зарядом комплексоутворювача та його координаційним числом
- •2.2. Класифікація і номенклатура комплексних сполук
- •2.3. Просторова будова та ізомерія комплексних сполук
- •Геометрична конфігурація комплексу залежно від координаційного числа комплексоутворювача
- •2.4. Хімічні властивості комплексних сполук
- •2.5. Метало-лігандний гомеостаз. Застосування комплексних сполук у медицині
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль №3
- •§ 3. Вчення про розчини
- •3.1. Значення води і водних розчинів
- •3.2. Загальні відомості про розчини, їх склад і типи
- •Йонний склад деяких біорідин, ммоль/л
- •3.3. Механізм процесів розчинення
- •3.4. Кількісний склад розчинів
- •3.5. Дифузія та осмос
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль №4
- •§ 4. Рівновага в розчинах електролітів
- •4.1. Розчини електролітів та їх значення в життєдіяльності організмів
- •4.2. Електролітична дисоціація електролітів
- •Константи електролітичної дисоціації кислот та основ (при 25 0с)
- •Йонний добуток води. Водневий показник рН
- •Найважливіші кислотно-основні індикатори
- •Значення рН для фізіологічних рідин організму людини
- •4.4. Гідроліз солей
- •4.5. Буферні системи
- •4.6. Водно-електролітний баланс в організмі людини
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль №5
- •§ 5. Окисно-відновні реакції
- •5.1. Теорія окисно-відновних реакцій
- •5.2. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •Питання для самоконтролю
- •Д одатки
- •Електронегативність хімічних елементів
- •Взаємозв`язок між деякими фізичними величинами
- •Список літератури
- •Для нотаток для нотаток
5.2. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій
Правильно складене рівняння реакції є виразом закону збереження маси речовини. Це означає, що число одних і тих самих атомів у вихідних речовинах та продуктах реакції повинно бути однаковим. Повинні зберігатися і заряди: сума зарядів вихідних речовин завжди повинна дорівнювати сумі зарядів продуктів реакції.
При складанні рівнянь необхідно додержуватись певного порядку:
1. проставити над елементами у речовинах ступені окиснення і визначити, що є окисником, а що відновником. Якщо у рівнянні відсутня права частина, тобто не записані продукти реакції, треба їх дописати, виходячи із можливих варіантів зміни ступенів окиснення окисника і відновника;
2. скласти схему йонно-електронного балансу, тобто виписати елементи окисника і відновника і написати напівреакції їх окиснення і відновлення;
3. знайти найменше спільне кратне число електронів, що приймають участь в окисно-відновному процесі, та визначити коефіцієнти, які повинні стояти у рівнянні перед речовинами, що змінили ступені окиснення;
4. підібрати коефіцієнти для речовин, в яких не відбулося змін ступеню окиснення;
5. перевірити правильність запису рівняння, підрахувавши кількість атомів у лівій та правій частинах рівняння - вони повинні бути однаковими.
Найчастіше при складанні ОВР використовують метод електронного балансу та йонно-електронний метод (або метод напівреакцій). Вказані методи ґрунтуються на положенні, що в окисно-відновних процесах загальна кількість електронів, які віддає відновник, дорівнює загальній кількості електронів, які приєднує окисник.
При складанні рівнянь окисно-відновних процесів найчастіше використовується метод електронного балансу, що полягає у визначенні кількості електронів, які переміщуються від відновника до окисника і зрівнянні їх загальної кількості.
Розглянемо послідовність етапів складання рівнянь за методом електронного балансу:
1. записують у молекулярному вигляді вихідні речовини і продукти реакції, Наприклад:
KMnO4 + HCI→KCI + MnCI2 +CI2 +H2O;
2. зазначають ступені окиснення атомів, які їх змінили:
;
3. записують електронні рівняння процесів окиснення і відновлення (баланс електронного обміну):
5
2 Відновлення
10
2
5 Окиснення
З урахуванням того, що кількість відданих відновником електронів повинна дорівнювати кількості електронів, приєднаних окисником, знаходять спільний множник для двох електронно-йонних рівнянь. Ці множники підбирають за правилом знаходження найменшого спільного кратного, у нашому прикладі таким спільним множником буде 10. Отже, множники 2 і 5 є коефіцієнтами відповідно, біля йонів Мангану і Хлору в рівнянні окисно-відновної реакції.
Якщо біля атому елементу є індекс (наприклад, хлор СІ2), то його враховують, і коефіцієнт ставлять спочатку перед цією речовиною.
Якщо один і той же елемент і змінює, і не змінює ступінь окиснення, то спочатку коефіцієнт ставлять там, де ступінь окиснення змінився:
KMnO4 + HCI→KCI + 2MnCI2 +5CI2 +H2O;
4. урівнюють кількість атомів металів, неметалів, кислотних залишків, Гідрогену, які не змінили ступеню окиснення; стрілку в рівняння замінюють на знак рівності:
2KMnO4 + 16HCI = 2KCI + 2MnCI2 +5CI2 + 8H2O;
5. правильність підбору коефіцієнтів перевіряють за кількістю атомів Оксигену: 2 · 4 = 8.
У тих випадках, коли кількість елементів, що змінюють ступінь окиснення більше, ніж 2, визначають загальну кількість електронів, яку віддав відновник, чи загальну кількість електронів, яку приймає окисник, і надалі продовжують аналогічно. Наприклад:
28
3
84
3
28
або
Йонно-електронний метод, або метод напівреакцій, відображає сутність ОВР, які відбуваються у розчинах електролітів і ґрунтуються на складанні напівреакцій процесів окиснення й відновлення з наступним підсумовуванням їх у загальне окисно-відновне рівняння. У разі складання рівнянь цим методом необхідно пам’ятати наступні правила:
1. записують в йонному вигляді відновник, окисник та продукти їх окиснення та відновлення. Сильні електроліти записують у вигляді йонів, наприклад, SO42-, NO3-, NO2-, SO32-, CIO4-, CI-, Fe3+. Слабкі електроліти, осади та гази, позначають у вигляді молекул: H2O, SO2, SO3, CO2, NH3, H2, NO2, Fe2O3, Ag2O, Cu2S;
2. якщо вихідна речовина містить більше атомів Оксигену, ніж продукти реакції, то вивільнений Оксиген зв’язується в кислих розчинах йонами гідрогену Н+ з утворенням води, а в нейтральних та лужних – у гідроксид-йони;
3. якщо вихідна речовина містить менше атомів Оксигену, ніж продукт реакції, то їхня нестача компенсується в кислих та нейтральних розчинах молекулами води, а лужних – гідроксид йонами;
4. сумарна кількість та знак електричних зарядів у лівій і правій частині рівняння мають бути однаковими;
5. у разі підсумовування йонно-електронних рівнянь можна переносити члени рівняння з одного боку в інший, додавати однакові доданки в кожну частину рівняння. Наприклад, розглянемо реакцію взаємодії калій перманганату KMnO4 з калій йодидом КІ у кислому середовищі:
Запишемо окисно-відновне рівняння в скороченій йонно-молекулярній формі, відображаючи сильні електроліти у вигляді йонів, а слабкі у вигляді молекул. Ті йони, що не змінюють ступінь окиснення, не зазначають:
Напівреакція окиснення йодид-йона до йоду буде такою:
Щоб зрівняти кількість електронів, які беруть участь у напівреакціях окиснення та відновлення, потрібно напівреакцію окиснення помножити на 5, а напівреакцію відновлення на 2:
2
5
Підсумувавши почленно ці напівреакції, одержимо
Якщо рівняння реакції складене правильно, то сумарний заряд усіх йонів у правій та лівій частинах рівняння повинен бути однаковим. Для написання молекулярного рівняння в лівій частині до кожного катіона та аніона підбирають відповідні аніони та катіони, а потім записують ці ж йони в такій же кількості у праву частину рівняння:
2К+ + 10K+ +8SO42-=2SO42-+ 12K++6SO42-
Після об`єднання цих йонів у молекули отримують молекулярне рівняння:
!Визначить ступінь окиснення елементів, що входить до складу речовин.
Якщо порівнювати ці методи, то перевагу треба віддати методу напівреакцій, оскільки в ньому використовують не гіпотетичні йони, а лише ті йони чи речовини, які реально існують.
