
- •Клименко с.О.
- •Суми 2012
- •Змістовий модуль №1
- •§1. Хімія біогенних елементів
- •Основні поняття та закони хімії
- •Класифікація хімічних речовин
- •Класифікація неорганічних речовин
- •Будова атомів елементів
- •1.3. Періодичний закон та періодична система елементів
- •1.4. Загальні відомості про біогенні елементи
- •Вміст хімічних елементів органогенів в організмі людини (%)
- •Добова норма потрапляння хімічних елементів в організм людини
- •1.5. Загальні хімічні властивості s - елементів
- •1.6. Біологічна роль s-елементів та застосування їх сполук в медицині
- •1.7. Органогенні р-елементи. Загальні хімічні властивості. Біологічне значення
- •1.8. Хімічні властивості d- елементів
- •1.9. Біологічна роль d-елементів та застосування їх сполук в медицині
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль №2
- •§ 2. Комплексні сполуки
- •2.1. Склад і будова комплексних сполук. Координаційна теорія а.Вернера
- •Взаємозв`язок між зарядом комплексоутворювача та його координаційним числом
- •2.2. Класифікація і номенклатура комплексних сполук
- •2.3. Просторова будова та ізомерія комплексних сполук
- •Геометрична конфігурація комплексу залежно від координаційного числа комплексоутворювача
- •2.4. Хімічні властивості комплексних сполук
- •2.5. Метало-лігандний гомеостаз. Застосування комплексних сполук у медицині
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль №3
- •§ 3. Вчення про розчини
- •3.1. Значення води і водних розчинів
- •3.2. Загальні відомості про розчини, їх склад і типи
- •Йонний склад деяких біорідин, ммоль/л
- •3.3. Механізм процесів розчинення
- •3.4. Кількісний склад розчинів
- •3.5. Дифузія та осмос
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль №4
- •§ 4. Рівновага в розчинах електролітів
- •4.1. Розчини електролітів та їх значення в життєдіяльності організмів
- •4.2. Електролітична дисоціація електролітів
- •Константи електролітичної дисоціації кислот та основ (при 25 0с)
- •Йонний добуток води. Водневий показник рН
- •Найважливіші кислотно-основні індикатори
- •Значення рН для фізіологічних рідин організму людини
- •4.4. Гідроліз солей
- •4.5. Буферні системи
- •4.6. Водно-електролітний баланс в організмі людини
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль №5
- •§ 5. Окисно-відновні реакції
- •5.1. Теорія окисно-відновних реакцій
- •5.2. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •Питання для самоконтролю
- •Д одатки
- •Електронегативність хімічних елементів
- •Взаємозв`язок між деякими фізичними величинами
- •Список літератури
- •Для нотаток для нотаток
Класифікація неорганічних речовин
В
плив
зовнішніх умов на речовини призводить
до протікання в них різноманітних
процесів. Дані процеси можна розподілити
на кілька видів:
фізичні процеси (нагрівання, випаровування, плавлення, охолодження, конденсація тощо) не змінюють будови атомів або молекул, з яких складається дана речовина;
хімічні процеси змінюють будову атомів і молекул, з яких складаються речовини, що реагують, і в результаті утворюються нові речовини з новими хімічними і фізичними властивостями. Хімічні процеси і є хімічними реакціями, які умовно зображують за допомогою хімічних рівнянь;
фізико-хімічні процеси (наприклад, розчинення) є проміжними між фізичними і хімічними процесами. Вони, як правило, не викликають радикальних змін хімічних властивостей речовин, що беруть у них участь.
М. В. Ломоносов у XVIII ст. розвинув атомно-молекулярні уявлення і вперше ввів їх у хімію. Сучасна хімія почалася з розуміння й прийняттям більшістю вчених основних положень внутрішньої будови речовини, уявлення про атоми як носіїв властивостей елементів та про молекули як носіїв хімічних властивостей різних речовин. Дані уявлення об'єднуються атомно-молекулярним вченням і допомагають установити фундаментальні закони, які прийнято вважати основними законами хімії:
І. Закон збереження маси (Михайло Васильович Ломоносов, 1748 р.):
Маса речовин, що вступають у хімічну реакцію, дорівнює масі речовин, що утворюються внаслідок реакції.
ІІ. Закон сталості складу (Жан-Луі Пруст, 1801 р.):
Кожна речовина, незалежно від умов і способів її добування, має сталий склад.
ІІІ. Закон об’ємних відношень (Гей-Люсак, 1808 р.):
Об’єми газів, що вступають в реакцію, відносяться один до одного і до об’ємів добутих газоподібних продуктів як невеликі цілі числа.
IV. Закон Авогадро (Амедео Авагадро, 1811 р.):
В однакових об’ємах різних газів за однакових умов (температури і тиску) міститься однакове число молекул.
Перший наслідок: Один моль будь-якого газу за однакових умов займає однаковий об’єм. За нормальних умов (Т =273 К, Р =101,325 КПа) об’єм 1 моль будь-якого газу дорівнює 22,4 л і містить 6,02·1023 молекул.
Д
ругий
наслідок:
Молярний
об’єм газу – це величина, що дорівнює
відношенню об’єму газу за даних умов
до кількості речовини цього газу, тобто:
,
де V – молярний об’єм газу, м3/моль (л/моль); ν – кількість речовини газу, моль; V – об’єм газу, м3.
Другий наслідок дозволяє ввести поняття відносної густини першого газу за другим:
,
де D — відносна густина, що показує, у скільки разів перший газ важчий за другий за однакових умов.
Найчастіше використовують відносну густину газу за воднем. Тоді:
Таким чином, можна розрахувати відносну густину за будь-яким газом.
V. Закон еквівалентів (Джон Дальтон, 1803 р.):
Маси речовин, які вступають у реакцію та утворюються після неї, пропорційні їхнім еквівалентам.
Однією з важливих характеристик атома є його маса. Абсолютні значення мас атомів елементів є дуже малими величинами і користуватися ними незручно. Тому в розрахунках застосовують відносні значення мас атомів.
Відносною атомною масою (Ar) називається число, що показує, у скільки разів маса одного атома елемента більша за 1/12 маси атома Карбону.
Відносною молекулярною масою (Mr) називається число, що показує, у скільки разів маса даної молекули більша за 1/12 маси молекули вуглецю.
Кількість речовини (ν) — це визначене число будь-яких структурних одиниць (атомів, молекул, йонів тощо). Одиниця виміру кількості речовини — моль. В 1 моль речовини число структурних частинок дорівнює 6,02·1023 , тобто стільки ж, скільки міститься в 0,012 кг Карбону. Це число визначене експериментально і називається сталою Авоґадро:
NА = 6,02·1023 моль-1
! Розрахуйте число структурних одиниць у 4 г Натрію, що міститься в організмі людини.
М
олярна
маса (М)
– маса у грамах 1 моля речовини. Чисельно
вона дорівнює:
Якщо молярна маса виражена в г/моль, то М=Мr, в цьому випадку чисельне значення молярної маси дорівнює молекулярній масі. Якщо молярна маса виражається в кг/моль, то числове значення її у 1000 разів менше Мr, тобто М = Мr·10-3. Наприклад, молекулярна маса води дорівнює 18 а.о.м., а її молярна маса – 18 г/моль, або 18·10-3 кг/моль.
! Чи вистачить 80 м3 кисню для спалювання метану об'ємом 50 м3?
! Визначте кількість Феруму, що відповідає добовій потребі людини масою 0,02 г.