- •Загальні відомості про господарство
- •Природні умови грунтоутворення
- •Рельєф місцевості
- •Грунтоутворюючі та підстилаючі породи
- •Рослинність
- •Виробнича діяльність людини
- •Процеси грунтотворення
- •Номенклатурний список та агровиробниче групування гррунтів
- •5. Характеристика ознак, складу і властивостей грунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки кожного генетичного горизонту
- •Гранулометричний склад
- •5.3.Характеристика гумусного стану
- •Фізико-хімічні показники грунту
- •Загальні фізичні властивості
- •Показники ґрунтово-гідрологічних констант
- •Бонітування грунтів
- •Баланс гумусу в ґрунтах господарства
- •Заходи щодо підвищеня родючості ґрунтів
Бонітування грунтів
Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка ґрунтів за їх продуктивністю. При бонітуванні слід брати до уваги ознаки, властивості ґрунтів та багаторічну середню врожайність с/г культур на рівні інтенсивного землеробства.
Завдання бонітування є порівняльна кількісна оцінка якості ґрунтів і їх потенційної родючості. Результати бонітування ґрунтів використовують для вирішування таких виробничих питань:
впровадження в господарствах науково-обгрунтованих заходів, щодо підвищення родючості грунтів
раціональне розміщення с/г виробництва
впровадження сівозмін
прогнозування врожаїв с/г культур
визначення оптимальної структури посівних площ та перспектив спеціалізації господарств
оплата праці і аналіз єфективності виробничої діяльності господарства.
Бонітування ґрунтів – визначення якості ґрунтів, виражених в балах. Бонітування починається з оцінки агровиробничих груп ґрунтів (за методикою А.І. Сірого). Для цього по кожній агровиробничій групі слід зібрати такі дані:
Вміст гумусу (%) і його (т/га) запаси у шарі 0-100 см
Запаси гумусу розраховується спочатку в окремих генетичних горизонтах за формулою:
М = а*ЩЗ*h
М = запас гумусу, т/га для шару h
а – вміст гумусу, %
ЩЗ – щільність зложення, г/см3
Потім дані по горизонтах підсумовують і одержують загальний запас гумусу (т/га) у шарі 0-100 см. Для сірих опідзолених ґрунтів:
0-20см М = 2,28 × 1,35 × 20 = 61,56 т/га
20-40см М = 0,69 × 1,36 × 20 = 18,77т/га
40-60см М = 0,69 × 1,36 × 20 = 18,77 т/га
60-80см М = 0,43 ×1,36 × 20 = 11,70 т/га
80-100см М = 0,43 × 1,36 × 20 = 11,70 т/га
В шарі ґрунту 0-100см М = 122,50 т/га. Для темно-сірих опідзолених ґрунтів: 0-20см М = 2,24 × 1,32×20=59,14 т/га
20-40см М = 1,3 × 1,35 × 20 = 35,1т/га
40-60см М = 0,9 × 1,47 × 20 = 26,46 т/га
60-80см М = 0,65 ×1,56 × 20 = 20,28 т/га
80-100см М = 0,43 × 1,56 × 20 = 18,72 т/га
В шар ґрунту 0-100см М = 159,7 т/га
2. максимально можливі запаси продуктивної вологи розраховують шляхом віднімання від найменшої вологості в’янення по шарах 0-100 або генетичних шарах 0-100см або генетичних горизонтах за формулою:
ДАВ = (НВ-ВВ)×ЩЗ×h×0,1, де
ДАВ – діапазон активної вологи, мм;
НВ – найменша вологість, %;
ЩЗ – щільність зложення, г/см3;
h – глибина шару, см;
0,1 – коефіцієнт перерахунку в мм;
Дані по шарах підсумовують і одержують велечину ДАВ у шарі 0-100см.
Для темно-сірого опідзоленого ґрунту:
0-20см ДАВ = (28,83 - 14,17) × 1,32×20×0,1=38,70мм
20-40см ДАВ = (25,53 - 12,37) × 1,35×20×0,1=35,53мм
40-60см ДАВ = (23,49 - 14,00) × 1,47×20×0,1=27,90мм
60-80см ДАВ = (23,32 - 12,69) × 1,56×20×0,1=33,17мм
80-100см ДАВ = (20,95 - 14,15) × 1,56×20×0,1=21,22мм
В шарі ґрунту 0-100см ДАВ = 156,52мм
Для сірого опідзоленого ґрунту:
0-20см ДАВ = (25,43 - 12,67) × 1,35×20×0,1=34,45мм
20-40см ДАВ = (23,29 - 12,00) × 1,36×20×0,1=30,71мм
40-60см ДАВ = (22,32 – 11,89) × 1,36×20×0,1=28,37мм
60-80см ДАВ = (20,84 - 12,04) × 1,36×20×0,1=23,94мм
80-100см ДАВ = (22,32 – 11,89) × 1,36×20×0,1=28,37мм
В шарі ґрунту 0-100см ДАВ = 145,84мм
3. Дані по вмісту в орному шарі ґрунту елементів живлення і рН сольове вибирають виключно з результатів агрономічного обстеження ґрунтів. При цьому обов’язково вказують методи визначення алементів живлення
4. для оцінки негативних властивостей ґрунтів узагальнюються матеріали за ступенем солонцюватості горизонту і ступенем гідролітичної кислотності, суми увібраних основ, ступенем насичення основами, ступенем оглеєння тощо.
5. дані діагностичних ознак служать основою для встановлення балу бонітету, який розраховується за формулою:
Боз = Ф×100/Е
Боз – бал типової діагностичної ознаки, %;
Ф – фактичне значення ознаки;
Е – еталонне значення ознаки;
6. еталон гумусу – величина 500 т/га у шарі 0-100см. Його запаси характерні для най родючіших типових і звичайних глибоких високо гумусових чорноземів.
Розрахунок балу типової діагностичної ознаки ознаки для сірого опідзоленого ґрунту на лесі:
За запасами гумусу: Боз = 122,5×100/500=24,5
За величиною ДАВ Боз = 145,84×100/200=72,92
За вмістом сполук, що легко гідролізується
Боз = 7,7×100/10=77
Рухомі форми фосфору Боз = 10×100/26=38,46
Обмінного калію Боз = 11,5×100/17=67,65
Визначаємо ціну балу (Ц) з кожного критерію шляхом ділення значень еталону на 100. Тоді ціна балу
по запасах гумусу буде становити: 500/100=5,0;
по ДАВ – 200/100 = 2,0;
по вмісту азоту – 10/100 = 0,1;
по фосфору – 26/100 = 0,26;
по калію – 17/100 = 0,17
розрахунок балу типової діагностичної ознаки для темно-сірого опідзоленого ґрунту на лесі:
по запасах гумусу – Боз = 159,7×100/500=31,94
по ДАВ – Боз = 159,52×100/200=78,26;
по вмісту азоту – Боз = 7,1×100/10=71;
по фосфору – Боз = 10,6×100/26=40,77;
по калію – Боз = 11,9×100/17=70
З усіх розрахункових типових критеріїв обчислюють для даних ґрунтів середньозваженою бал за формулою:
Бср = (Б1×Ц1+Б2×Ц2+…….+Бп×Цп)/∑Цп
Бср – середньозважений бал з типових критеріїв;
Б – бали типових критеріїв;
Ц – ціна балу критерію;
∑Цп – сума цін балів усіх критеріїв. Сума цін балів усіх критеріїв (∑Цп) становить 5+2+0,1+0,26+0,17=7,53 середньозважений бал з типових критеріїв для сірого опідзоленого ґрунту буде дорівнювати Бср = 40 балів.
Середньозважений бал з типових критеріїв для темно-сірого опідзоленого ґрунту буде дорівнювати Бср = 46 балів.
7. розрахований за типовими критеріями середньозважений бал потім характеризується з урахуванням негативних властивостей ґрунтів, які обмежують урожайність с/г культур, клімату і зрошення.
Коректування середньозважених балів здійснюється за формулою:
Бб = Боз×Кп
Бб – бал бонітету ґрунтів;
Боз – середньозважений бал типових критеріїв;
Кп – Коефіцієнт поправок на негативні властивості ґрунтів і клімату.
Кінцевий бал бонітету ґрунту встановлюється шляхом послідовного множення середньозваженого балу (Боз) на відповідні коефіцієнти поправок. Врахування відхилень балу бонітету від типового шляхом множення на поправочні коефіцієнти дозволяє диференціювати оцінюючи бали залежно від конкретних умов місцевості. Після встановлення балу бонітету ґрунту визначають клас бонітету.
Таблиця 13. Якісна оцінка (бонітування) ґрунтів господарства
Шифр ґрунту |
Назва ґрунту |
Основні показники |
Поправка на |
Бонітет ґрунту, см |
Клас бонітету |
||||||||||||||||
Запас гумусу в шарі 0-100см |
ДАВ в шарі 0-100см |
Азот сполук що легко гідролі-зується |
Рухомий фосфор |
Обмінний колій |
Клімат |
Кислотність |
Засоленість |
Солонцюватість |
Гідроморфність |
Щільність зложення |
Скелетність |
Еродованість |
|||||||||
т/га |
бал |
мм |
бал |
мг/ 100г |
бал |
мг/ 100г |
бал |
мг/ 100г |
бал |
||||||||||||
18 |
Сірі опідзолені мало гумусні не лесі |
122,5 |
24,5 |
145,8 |
72,9 |
7,7 |
77 |
10 |
38,5 |
11,5 |
67,7 |
40 |
0,9 |
0,9 |
- |
- |
- |
- |
- |
35 |
7 |
19 |
Темно-сірі опідзолені мало гумусні не лесі |
159,7 |
31,94 |
156,5 |
78,26 |
7,1 |
71 |
70,6 |
40,8 |
11,9 |
70 |
46 |
0,9 |
1 |
- |
- |
- |
- |
- |
43 |
6 |
