14. Соціологію права та юридичну соціологію можна розмежувати за такими ознаками

A. Юридична соціологія зародилася в рамках загальної соціології, а соціологія

права – в рамках загальної теорії права та держави

B. Соціологія права є окремою галуззю загальної соціології, а юридична

соціологія – специфічною юридичною наукою

C. Основним об’єктом юридичної соціології є сучасне суспільство, а право

досліджується на рівні субоб’єкта, а основним об’єктом соціології права є право, а

суспільство виконує роль субоб’єкта

D. Основною метою соціології права є підтримання соціального порядку загалом,

а юридичної соціології – оптимізація правового регулювання

E. Для визначення предмету юридичної соціології визначальну роль відіграє

відповідне розуміння суспільства, а для визначення предмету соціології права –

відповідне розуміння права

15. Основними проблемними напрямками досліджень у сфері юридичної соціології є

A. Структура суспільства та його типи

B. Соціальна зумовленість права

C. Природа людини та суспільства

D. Соціальний механізм дії права

E. Методи збору емпіричної інформації

16. Відносно сталі та систематично відновлювані зв’язки між суспільствами, соціальними групами й окремими їхніми членами – це

A. Категорії соціології

B. Категорії соціології права

C. Соціальний закон

D. Закон соціології права

E. Закон юридичної соціології

17. Ознаками соціального закону є

A. Віддзеркалює незмінне співіснування соціальних явищ

B. Може діяти лише за наявності певних умов

C. За наявності певних умов діє без винятків завжди та всюди

D. Діє у суспільствах і поза ними

E. У складних соціально-економічних умовах віддзеркалює залежність між

соціальними явищами

18. За часом дії соціальні закони поділяються на

A. Загальні закони

B. Закони соціальної статики

C. Закони безперервної дії

D. Закони соціальної динаміки

E. Закони-тенденції

19. За масштабом реалізації соціальні закони поділяються на

A. Загальні закони

B. Закони соціальної статики

C. Закони безперервної дії

D. Закони соціальної динаміки

E. Специфічні закони

20. За способом вияву (характером) соціальні закони поділяються на

A. Закони соціальної статики

B. Закони безперервної дії

C. Закони соціальної динаміки

D. Закони-тенденції

E. Специфічні закони

21. Соціальні закони, які відображають головні напрямки змін об’єкта соціології та тенденції до збереження стабільності соціальної системи, називаються

A. Загальні закони

B. Закони соціальної статики

C. Закони безперервної дії

D. Закони соціальної динаміки

E. Закони-тенденції

22. Соціальні закони, які відображають чинники змін об’єкта соціології й особливості таких змін, називаються

A. Загальні закони

B. Закони соціальної статики

C. Закони безперервної дії

D. Закони соціальної динаміки

E. Закони-тенденції

23. Найбільш загальні поняття соціології, які відображають суттєві сторони її предмета, – це

A. Соціальний закон

B. Закон соціології права

C. Категорії соціології

D. Категорії соціології права

E. Категорії юридичної соціології

24. Види категорій, якими оперує соціологія

A. Загальнонаукові

B. Спеціально наукові

C. Власне соціологічні

D. Статистичні

E. Динамічні

25. Функціями соціології є

A. Теоретико-світоглядна

B. Методологічна

C. Обмежувальна

D. Концептуальна

E. Закріплююча

26. Функціями соціології є

A. Ідеологічно-виховна

B. Витіснювальна

C. Стимулююча

D. Загальнолюдська

E. Методологічна

27. Соціологія тісно пов’язана з такими науками та науковими дисциплінами

A. Соціальна філософія

B. Астрономія

C. Соціальна статистика

D. Біологія

E. Органічна хімія

28. Соціологія права тісно пов’язана з такими юридичними науками та науковими дисциплінами

A. Юридична психологія

B. Основи правознавства

C. Загальна теорія права

D. Політологія

E. Історія

29. Соціологія права тісно пов’язана з такими юридичними науками та науковими дисциплінами

A. Соціальна філософія

B. Філософія права

C. Соціальна психологія

D. Юридична психологія

E. Історія

30. Соціологія права тісно пов’язана з такими юридичними науками та науковими дисциплінами

A. Договірне право

B. Загальна теорія права

C. Космічне право

D. Правознавство

E. Філософія права

31. Засновником сучасної позитивної соціології є

A. Г. Спенсер

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. О. Конт

E. М. Вебер

32. Автором таких праць як „Курс позитивної філософії” у 6 томах, „Система позитивної політики, чи трактат про соціологію, що встановлює релігію Людства” є

A. Л. Петражицький

B. Є. Ерліх

C. Е. Дюркгейм

D. М. Вебер

E. О. Конт

33. Термін „соціологія” вперше з’явився у такій праці О. Конта як

A. „Соціологія як предмет вивчення”

B. „Основи соціології”

C. „Курс позитивної філософії”

D. „Система позитивної політики, чи трактат про соціологію, що встановлює

релігію Людства”

E. „Основи етики”

34. В основі соціології повинні лежати принципи емпіризму, позитивізму та фізикалізму на думку

A. Г. Спенсер

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. О. Конт

E. М. Вебер

35. В основі соціології, на думку О. Конта, повинні лежати такі принципи

A. Емпіризму

B. Соціологізму

C. Економічного детермінізму

D. Позитивізму

E. Колективізму

36. Такі два розділи соціологічної теорії як соціальна статика та соціальна динаміка виділив

A. К. Маркс

B. Е. Дюркгейм

C. О. Конт

D. М. Вебер

E. Г. Тард

37. О. Конт виділив такі розділи соціологічної теорії

A. Соціальна інтеграція

B. Соціальна статика

C. Соціальна організація

D. Соціальна динаміка

E. Соціальна структуризація

38. „Закон трьох стадій”, відповідно до якого світова цивілізація пройшла три стадії розвитку: теологічну, метафізичну та позитивну, сформулював

A. Є. Ерліх

B. Е. Дюркгейм

C. М. Вебер

D. О. Конт

E. Т. Парсонс

39. Згідно з вченням О. Конта є такі стадії розвитку світової цивілізації

A. Патріархальна

B. Первісно-общинна

C. Метафізична

D. Етична

E. Позитивна

40. Згідно з вченням О. Конта є такі стадії розвитку світової цивілізації

A. Теологічна

B. Патріархальна

C. Первісно-общинна

D. Етична

E. Позитивна

41. Автором таких праць як „Основи етики”, „Соціологія як предмет вивчення” є

A. М. Вебер

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. Г. Спенсер

E. О. Конт

42. Автором таких праць як „Основи психології”, „Основи соціології” у 3 томах є

A. К. Маркс

B. Е. Дюркгейм

C. Г. Тард

D. М. Вебер

E. Г. Спенсер

43. Схожість соціальних систем з біологічними організмами вбачав

A. Г. Спенсер

B. Є. Ерліх

C. Е. Дюркгейм

D. М. Вебер

E. О. Конт

44. Існування соціального організму підпорядковане процесам диференціації та спеціалізації, на думку такого соціолога як

A. Р. Паунд

B. Т. Парсонс

C. Л. Петражицький

D. Г. Спенсер

E. К. Маркс

45. Існування соціального організму, на думку Г. Спенсера, підпорядковане таким процесам

A. Диференціації

B. Позитивізму

C. Метафізичності

D. Фізикалізму

E. Спеціалізації

46. У соціальному організму, на думку Г. Спенсера, існують такі системи життєзабезпечення як

A. Комутативна

B. Виробнича

C. Комунікативна

D. Розподільча

E. Споживча

47. У соціальному організму, на думку Г. Спенсера, існують такі системи життєзабезпечення як

A. Комутативна

B. Регулятивна

C. Комунікативна

D. Розподільча

E. Споживча

48. Виробничу, розподільчу та регулятивну системи життєзабезпечення соціального організму виділяв

A. М. Вебер

B. Т. Парсонс

C. Ж. Гурвіч

D. Р. Паунд

E. Г. Спенсер

49. На думку Г. Спенсера, дієвість регулятивної системи життєзабезпечення соціального організму забезпечує такий психологічний механізм як

A. Сон

B. Наслідування

C. Страх

D. Жорстокість

E. Емоції

50. Дієвість регулятивної системи життєзабезпечення соціального організму забезпечується страхом, на думку такого видатного соціолога як

A. Р. Паунд

B. Ж. Гурвіч

C. Л. Петражицький

D. Г. Спенсер

E. М. Вебер

51. Г. Спенсер виділяв такі дві соціально-історичні форми розвитку соціального організму як

A. Примітивна держава

B. Соціальна держава

C. Індустріальна держава

D. Традиційна держава

E. Первісна держава

52. Г. Спенсер виділяв такі дві соціально-історичні форми розвитку соціального організму як

A. Держава загального благоденства

B. Соціальна держава

C. Індустріальна держава

D. Воєнна держава

E. Правова держава

53. Примітивну (воєнну) та індустріальну держави як соціально-історичні форми розвитку соціального організму виділяв такий видатний соціолог як

A. О. Конт

B. Г. Спенсер

C. К. Маркс

D. М. Вебер

E. Г. Тард

54. Г. Спенсер виділяв такі типи кооперації як

A. Егоїстична

B. Гомогенна

C. Органічна

D. Гетерогенна

E. Механічна

55. Г. Спенсер виділяв таку кількість типів (з урахуванням підтипів) кооперації

A. 1

B. 2

C. 3

D. 4

E. 5

56. Тип кооперації, при якому рівні зусилля поєднуються для одночасного досягнення однакових цілей, згідно з теорією Г. Спенсера називається

A. Абсолютно гомогенна

B. Патогенна

C. Відносно гомогенна

D. Гетерогенна

E. Органічна

57. Тип кооперації, при якому рівні зусилля поєднуються для неодночасного досягнення однакових цілей, згідно з теорією Г. Спенсера називається

A. Абсолютно гомогенна

B. Патогенна

C. Відносно гомогенна

D. Гетерогенна

E. Органічна

58. Тип кооперації, при якому неоднакові зусилля поєднуються для досягнення однакових цілей, згідно з теорією Г. Спенсера називається

A. Абсолютно гомогенна

B. Патогенна

C. Відносно гомогенна

D. Гетерогенна

E. Органічна

59. Тип кооперації, при якому рівні зусилля поєднуються для неоднакових цілей, згідно з теорією Г. Спенсера називається

A. Абсолютно гомогенна

B. Патогенна

C. Відносно гомогенна

D. Гетерогенна

E. Органічна

60. Автором (співавтором) таких праць як „До критики гегелівської філософії права. Вступ”, „Святе сімейство”, „Німецька ідеологія” є

A. Г. Спенсер

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. М. Вебер

E. Г. Тард

61. Автором таких праць як „Злиденність філософії”, „Маніфест комуністичної партії” є

A. Л. Петражицький

B. Г. Тард

C. М. Вебер

D. К. Маркс

E. Є. Ерліх

62. Автором таких праць як „Класова боротьба у Франції”, „18 брюмера Луї Бонапарта” є

A. Г. Спенсер

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. М. Вебер

E. Г. Тард

63. Автором таких праць як „До критики політичної економії. Передмова”, „Капітал” є

A. Л. Петражицький

B. Ж. Гурвіч

C. Т. Парсонс

D. Р. Паунд

E. К. Маркс

64. Вчення К. Маркса підпорядковане таким принципам

A. Індивідуалізму

B. Позитивізму

C. Соціоцентризму

D. Політичного детермінізму

E. Метафізичності

65. Вчення К. Маркса підпорядковане таким принципам

A. Соціоцентризму

B. Метафізичності

C. Захисту суспільної моралі

D. Економічного детермінізму

E. Індивідуалізму

66. Принципам позитивізму (антиметафізичності), заперечення (негативізму), соціоцентризму, економічного детермінізму й імморалізму підпорядковане вчення такого видатного соціолога як

A. О. Конт

B. Г. Спенсер

C. К. Маркс

D. М. Вебер

E. Г. Тард

67. Економіка становить „базис” для виникнення та розвитку „надбудови” (політики, права, релігії тощо) згідно з вченням такого видатного соціолога як

A. Є. Ерліх

B. Ж. Гурвіч

C. Т. Парсонс

D. Р. Паунд

E. К. Маркс

68. „Базис” для розвитку суспільства, на думку К. Маркса, становить

A. Право

B. Мораль

C. Релігія

D. Економіка

E. Політика

69. „Надбудову” над економічними відносинами, на думку К. Маркса, становить

A. Право

B. Економіка

C. Менеджмент

D. Політика

E. Соціум

70. Теорію класових антагонізмів розробив

A. Т. Парсонс

B. Р. Паунд

C. О. Конт

D. Г. Спенсер

E. К. Маркс

71. Ідею пролетарської революції та встановлення диктатури пролетаріату сформулював

A. М. Вебер

B. Г. Тард

C. Є. Ерліх

D. Л. Петражицький

E. К. Маркс

72. Право є піднесена на рівень закону воля пануючого класу згідно з поглядами такого видатного соціолога як

A. Ж. Гурвіч

B. О. Конт

C. Е. Дюркгейм

D. Р. Паунд

E. К. Маркс

73. Виняткове право на прийняття управлінських рішень і на контроль за їхнім виконанням має, на думку К. Маркса, такий соціальний інститут як

A. Право

B. Суспільство

C. Релігія

D. Церква

E. Держава

74. Автором таких праць як „Елементи соціології”, „Про розподіл суспільної праці”, „Правила соціологічного методу” є

A. Е. Дюркгейм

B. М. Вебер

C. Г. Тард

D. Є. Ерліх

E. Л. Петражицький

75. Автором таких праць як „Самогубство: соціологічний етюд”, „Елементарні форми релігійного життя”, „Соціологія та філософія” є

A. О. Конт

B. Г. Спенсер

C. К. Маркс

D. Е. Дюркгейм

E. М. Вебер

76. Автором таких праць як „Два закони еволюції кримінального покарання”, „Нотатки про соціологію злочинності та моральну статистику” є

A. Л. Петражицький

B. Ж. Гурвіч

C. О. Конт

D. Е. Дюркгейм

E. Р. Паунд

77. Автором таких праць як „Нотатки про юридичні системи”, „Уроки соціології, фізики норовів і права” є

A. О. Конт

B. Г. Спенсер

C. К. Маркс

D. Е. Дюркгейм

E. М. Вебер

78. Теорію соціальних фактів і соціальних зв’язків розробив

A. М. Вебер

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. Г. Спенсер

E. О. Конт

79. Елементарною одиницею соціологічного аналізу є соціальний факт, на думку такого видатного соціолога як

A. О. Конт

B. Е. Дюркгейм

C. Г. Спенсер

D. К. Маркс

E. М. Вебер

80. Об’єктивна соціальна реальність, на думку Е. Дюркгейма, складається з таких соціальних явищ

A. Соціальна статика

B. Соціальна динаміка

C. Соціальні факти

D. Соціальні суб’єкти

E. Соціальні об’єкти

81. Е. Дюркгейм виділяв такі форми солідарності

A. Аномійна

B. Егоїстична

C. Альтруїстична

D. Механічна

E. Органічна

82. Механічну й органічну форми солідарності виділяв

A. Е. Дюркгейм

B. М. Вебер

C. Г. Тард

D. Є. Ерліх

E. Л. Петражицький

83. Моральні явища ототожнював з соціальними

A. О. Конт

B. Е. Дюркгейм

C. Г. Спенсер

D. Ж. Гурвіч

E. Л. Петражицький

84. Е. Дюркгейм виділяв такі типи самогубств

A. Органічне

B. Егоїстичне

C. Механічне

D. Альтруїстичне

E. Безпричинне

85. Е. Дюркгейм виділяв такі типи самогубств

A. Органічне

B. Егоїстичне

C. Механічне

D. Аномійне

E. Безпричинне

86. Е. Дюркгейм виділяв такі типи самогубств

A. Органічне

B. Аномійне

C. Механічне

D. Альтруїстичне

E. Безпричинне

87. Егоїстичний, альтруїстичний і аномійний типи самогубств виділяв

A. М. Вебер

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. Г. Спенсер

E. О. Конт

88. Самогубство, вчинене людиною, яка втратила сенс життя, перестала ним дорожити, з позиції Е. Дюркгейма називається

A. Органічне

B. Егоїстичне

C. Механічне

D. Альтруїстичне

E. Аномійне

89. Самогубство, вчинене людиною заради соціальної спільності, в яку вона є інтегрованою, з позиції Е. Дюркгейма називається

A. Органічне

B. Егоїстичне

C. Механічне

D. Альтруїстичне

E. Аномійне

90. Самогубство, вчинене людиною, яка втратила ціннісні орієнтації через кризу всіх сфер соціального життя, з позиції Е. Дюркгейма називається

A. Органічне

B. Егоїстичне

C. Механічне

D. Альтруїстичне

E. Аномійне

91. Самогубство, вчинене людиною внаслідок розпаду її сім’ї, руйнування сімейних зв’язків, з позиції Е. Дюркгейма називається

A. Органічне

B. Егоїстичне

C. Механічне

D. Альтруїстичне

E. Аномійне

92. Аномія, при якій спостерігається розпад сім’ї, руйнування її дисциплінарно-зважуючих начал, з позиції Е. Дюркгейма називається

A. Економічна

B. Політична

C. Юридична

D. Сімейна

E. Моральна

93. Хто з видатних соціологів вважав, що свобода не може існувати, якщо у суспільстві немає можливостей для її реалізації як з метою досягнення людьми певних соціально схвалюваних цілей, так і з метою порушення людьми соціальних заборон?

A. М. Вебер

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. Г. Спенсер

E. О. Конт

94. Два принципи („закони”) еволюції кримінального покарання сформулював

A. Е. Дюркгейм

B. М. Вебер

C. Г. Тард

D. Є. Ерліх

E. Л. Петражицький

95. Е. Дюркгейм сформулював такі два закони еволюції кримінального покарання

A. Закон єдності та боротьби протилежностей

B. Закон кількісних змін

C. Закон переходу кількісних змін у якісні

D. Закон якісних змін

E. Закон переходу якісних змін у кількісні

96. Автором таких праць як „До історії торгових товариств у середні віки”, „Римська аграрна історія та її значення для публічного і приватного права”, „Національна держава та народногосподарська політика” є

A. Е. Дюркгейм

B. М. Вебер

C. Г. Тард

D. Є. Ерліх

E. К. Маркс

97. Автором таких праць як „Об’єктивність соціально-наукового та соціально-політичного пізнання”, „Протестантська етика і дух капіталізму”, „Критичні дослідження у сфері наук про культуру” є

A. О. Конт

B. Е. Дюркгейм

C. Г. Спенсер

D. К. Маркс

E. М. Вебер

98. Автором таких праць як „До становища буржуазної демократії в Росії”, „Про категорії розуміючої соціології”, „Господарство та суспільство” є

A. Р. Паунд

B. Г. Тард

C. М. Вебер

D. Є. Ерліх

E. Л. Петражицький

99. Автором таких праць як „Господарська етика світових релігій”, „Політика як професія” є

A. Л. Петражицький

B. М. Вебер

C. Е. Дюркгейм

D. Р. Паунд

E. К. Маркс

100. Природа та соціум функціонують за різними законами, на думку такого видатного соціолога як

A. Е. Дюркгейм

B. М. Вебер

C. Г. Тард

D. Є. Ерліх

E. Л. Петражицький

101. М. Вебер виділив такі методи соціальних наук

A. Пояснення

B. Розуміння

C. Сприйняття

D. Прочитання

E. Написання

102. Два методи соціальних наук – пояснення та розуміння –виділяв

A. Р. Паунд

B. Г. Тард

C. М. Вебер

D. Є. Ерліх

E. К. Маркс

103. Елементарною одиницею соціологічного аналізу є соціальна дія, на думку такого видатного соціолога як

A. Е. Дюркгейм

B. М. Вебер

C. Г. Тард

D. Є. Ерліх

E. Л. Петражицький

104. М. Вебер виділяв такі типи соціальних дій

A. Цілераціональна

B. Регулятивна

C. Цінніснораціональна

D. Антиціннісна

E. Раціонально-операціоналізаторська

105. М. Вебер виділяв такі типи соціальних дій

A. Емоційна

B. Регулятивна

C. Раціонально-операціоналізаторська

D. Афективна

E. Традиційна

106. Цілераціональні, цінніснораціональні, афективні та традиційні типи соціальних дій виділяв

A. Т. Парсонс

B. Г. Тард

C. Є. Ерліх

D. М. Вебер

E. Л. Петражицький

107. Тип соціальної дії, орієнтованої на соціальний успіх і такої, що передбачає свідомий вибір як цілей, так і засобів їх досягнення, згідно з поглядами

М. Вебера називається

A. Цілераціональна

B. Регулятивна

C. Цінніснораціональна

D. Афективна

E. Традиційна

108. Тип соціальної дії, залежної від ціннісних орієнтацій особистості і такої, що здатна пожертвувати успіхом, згідно з поглядами М. Вебера називається

A. Емоційна

B. Цілераціональна

C. Цінніснораціональна

D. Афективна

E. Традиційна

109. Тип соціальної дії, зумовленої спалахами емоцій і такої, що часто виявляється у порушеннях моральних і правових поведінкових стандартів, згідно з поглядами М. Вебера називається

A. Емоційна

B. Цілераціональна

C. Цінніснораціональна

D. Афективна

E. Традиційна

110. Тип соціальної дії, спрямованої звичаями та звичками, згідно з поглядами М. Вебера називається

A. Цілераціональна

B. Регулятивна

C. Цінніснораціональна

D. Афективна

E. Традиційна

111. Світовідчуття, в основі якого лежить етика праці та заснованого на ній збагачення як сенсу людського існування, згідно з поглядами

М. Вебера називається

A. Дух буржуазії

B. Протестантська етика

C. Дух капіталізму

D. Господарська етика

E. Розуміюча соціологія

112. Скільки моделей дії „економічної людини” виділив М. Вебер?

A. 1

B. 2

C. 3

D. 4

E. 5

113. М. Вебер виділив такі моделі дії „економічної людини”

A. Цілераціональна

B. Ірраціонально-авантюристична

C. Цінніснораціональна

D. Традиційна

E. Раціональна

114. Ірраціонально-авантюристичну та раціональну моделі людської поведінки в економічних відносинах виділив

A. О. Конт

B. Е. Дюркгейм

C. Г. Спенсер

D. К. Маркс

E. М. Вебер

115. Автором концепції легітимної влади є

A. Р. Паунд

B. Г. Тард

C. М. Вебер

D. Є. Ерліх

E. К. Маркс

116. Скільки типів легітимного панування виділив М. Вебер?

A. 1

B. 2

C. 3

D. 4

E. 5

117. Легальний, традиційний і харизматичний типи легітимного панування виділив

A. О. Конт

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. Г. Тард

E. М. Вебер

118. Згідно з концепцією М. Вебера людина підпорядковується не людині, а законам, при такому типі легітимного панування як

A. Органічний

B. Легальний

C. Механічний

D. Традиційний

E. Харизматичний

119. Згідно з концепцією М. Вебера владарювання засновується на загальному визнанні всіма священного характеру традицій побудови соціальних ієрархій при такому типі легітимного панування як

A. Легальний

B. Механічний

C. Традиційний

D. Харизматичний

E. Афективний

120. Згідно з концепцією М. Вебера владні відносини будуються на основі особистісної відданості індивідів політичному лідерові, в обдарованості якого народ переконаний, при такому типі легітимного панування як

A. Органічний

B. Легальний

C. Механічний

D. Традиційний

E. Харизматичний

121. Автором таких праць як „Соціальна логіка”, „Трансформація права”, „Суспільна думка та натовп” є

A. М. Вебер

B. Т. ПарсонсC. Ж. Гурвіч

D. Р. Паунд

E. Г. Тард

122. Автором так званої соціальної (колективної) психології є

A. Г. Спенсер

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. М. Вебер

E. Г. Тард

123. Г. Тард вважав фундаментом соціології

A. Теорію права

B. Політологію

C. Колективну психологію

D. Зарубіжну історію

E. Соціальну філософію

124. В основі соціалізації, на думку Г. Тарда, лежить такий механізм як

A. Наслідування

B. Страх

C. Жорстокість

D. Емоції

E. Ненависть

125. Право – це всього лиш один з видів схильності людини до наслідування, на думку такого видатного соціолога як

A. Г. Спенсер

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. О. Конт

E. Г. Тард

126. Г. Тард протиставляв натовпу таке соціальне утворення як

A. Клас

B. Юрба

C. Публіка

D. Народ

E. Індивід

127. Автором праці „Основи соціології права” є

A. Л. Петражицький

B. Є. Ерліх

C. М. Вебер

D. О. Конт

E. Т. Парсонс

128. Термін „живе право”запровадив

A. К. Маркс

B. Є. Ерліх

C. О. Конт

D. М. Вебер

E. Г. Тард

129. Засновником так званої „школи вільного права” є

A. Л. Петражицький

B. Е. Дюркгейм

C. М. Вебер

D. Є. Ерліх

E. Т. Парсонс

130. Предмет дослідження соціології права згідно з поглядами

Є. Ерліха становлять

A. Соціальні факти

B. Соціальні дії

C. Соціальні події

D. Соціальне право

E. Живе право

131. Послідовником Л. Петражицького був

A. М. Вебер

B. К. Маркс

C. Ж. Гурвіч

D. О. Конт

E. Г. Тард

132. Автором таких праць як „Ідея соціального права”, „Юридичний досвід та плюралістична філософія права” є

A. К. Маркс

B. Е. Дюркгейм

C. Г. Тард

D. Ж. Гурвіч

E. Г. Спенсер

133. Автором концепції соціального права є

A. М. Вебер

B. К. Маркс

C. Г. Тард

D. Ж. Гурвіч

E. О. Конт

134. Соціальне право й індивідуалістичне право розмежовував

A. Л. Петражицький

B. Ж. Гурвіч

C. Е. Дюркгейм

D. М. Вебер

E. О. Конт

135. Одиницею соціологічного аналізу нормативний факт вважав

A. Г. Спенсер

B. Е. Дюркгейм

C. О. Конт

D. М. Вебер

E. Ж. Гурвіч

136. Автором таких праць як „Право у книгах і право в дії”, „Соціальний контроль через право”, „Юриспруденція” в 5 томах є

A. Г. Спенсер

B. Р. Паунд

C. О. Конт

D. М. Вебер

E. Г. Тард

137. Право у книгах і право в дії розмежовував

A. Л. Петражицький

B. Є. Ерліх

C. Е. Дюркгейм

D. Р. Паунд

E. Т. Парсонс

138. Право як засіб соціального контролю за збереженням балансу інтересів розглядав

A. Р. Паунд

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. Г. Спенсер

E. Г. Тард

139. Право як „соціальну інженерію” – сукупність засобів для досягнення бажаних результатів – розглядав

A. М. Вебер

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. Г. Спенсер

E. Р. Паунд

140. Автором праці „До загальної теорії дії” є

A. Л. Петражицький

B. Е. Дюркгейм

C. М. Вебер

D. О. Конт

E. Т. Парсонс

141. Зв'язок соціальних норм і соціальних цінностей Т. Парсонс позначив терміном

A. Легітимація влади

B. Аномія

C. Дух капіталізму

D. Соціологія

E. Легітимізація нормативної системи

142. Автором терміну „легітимізація нормативної системи” є

A. Г. Спенсер

B. Т. Парсонс

C. Е. Дюркгейм

D. М. Вебер

E. Г. Тард

143. Автором теорії соціального контролю є

A. М. Вебер

B. К. Маркс

C. Е. Дюркгейм

D. Т. Парсонс

E. Г. Тард

144. Автором праці „Теорія права та держави у зв’язку з теорією моральності” є

A. Л. Петражицький

B. Є. Ерліх

C. М. Вебер

D. О. Конт

E. Т. Парсонс

145. Право як особливе явище психіки – переживання імперативно-атрибутивного характеру – розглядав

A. О. Конт

B. Г. Спенсер

C. Г. Тард

D. Л. Петражицький

E. Ж. Гурвіч

146. Автором терміну „інтуїтивне право” є

A. Р. Паунд

B. Ж. Гурвіч

C. Л. Петражицький

D. К. Маркс

E. М. Вебер

147. Спостереження – це

A. Метод збору інформації, який полягає у вивченні та тлумаченні відповідно до

мети дослідження даних, що містяться у засобах масової інформації, листах,

зверненнях, наукових публікаціях, письмових історичних пам’ятниках, художній

літературі тощо

B. Метод збору первинної інформації про об’єкт дослідження шляхом

безпосереднього сприйняття та реєстрації фактів стосовно цього об’єкта, котрі мають

значення для досягнення мети дослідження

C. Метод збору первинної інформації про об’єкт дослідження шляхом звернення

дослідника до людей із запитаннями, що стосуються теми дослідження

D. Метод збору інформації, який полягає у пошуку та фіксації кількісних ознак і

властивостей тексту, котрі відображають значимі для дослідження аспекти змісту

цього тексту

E. Метод дослідження, при якому спілкування між дослідником і опитуваним

опосередковане письмовим опитувальником