Тема 7. Правова система держави і система права (2 години)

Поняття системи права, її об'єктивна обумовленість і головні властивості. Системність як особлива властивість права. системи права. Поняття і зміст системи законодавства, її співвідношення з системою права. Система законодавства України.

Предмет і метод правового регулювання як основи розподілу права на галузі і інститути права.

Норма права, правовий інститут, підгалузь права, галузь права, правовий комплекс як основні структурні елементи системи права; їх характеристика.

Систематизація нормативних актів. Кодифікація і інкорпорація.

План лекції:

1. Поняття системи права, системи законодавства, їх співвідношення.

2. Структурні елементи системи права.

3. Систематизація нормативних актів.

Семінар:

1. Система права: поняття, основи і принципи її побудови і функціонування.

2. Система законодавства, співвідношення її з системою права.

3. Предмет і метод правового регулювання як основи розподілу права на галузі і інститути права.

4. Структурні елементи системи права: поняття і характеристика.

5. Систематизація нормативних актів.

Реферати:

1. Система законодавства України.

2. Кодифікація і інкорпорація.

3. Галузі права і галузі законодавства: співвідношення і причини розбіжностей.

1. Поняття системи права, системи законодавства, їх співвідношення.

Держава має свою національну правову систему. Історично склалося так, що у кожній країні діють свої правові звичаї, традиції, законодавство, юрисдикційні органи, сформувалися особливості правового менталітету, правової культури, що й об'єднується загальним поняттям «правова система». У будь-якій державі правова система, будучи невід'ємним елементом правової культури, детермінована історичними і географічними чинниками, є частина соціальної системи держави.

Введене у вітчизняну юридичну науку на початку 80-х років XX ст. поняття «правова система» формується за аналогією з «політичною системою» у політології та «економічною системою» в економічній теорії. Як комплексну характеристику юридичної сфери життя конкретного суспільства правову систему слід відрізняти від системи права. За обсягом і змістом вони не тотожні. Система права входить до правової системи.

Регулювання й охорону суспільних відносин право здійснює через відповідну систему.

Система права — це внутрішня форма права, яка має об'єк­тивний характер побудови, що відображається в єдності та узгодженості всіх її норм, диференційованих за правовими комплексами, галузями, підгалузями, інститутами та нормами права.

Право складається з численних правових норм. Аби правиль­но обрати правову норму для реалізації, треба знати, що вони об'єднуються не за випадковими ознаками; між ними є конк­ретна схожість і відмінності. Завдяки цій об'єктивній зумов­леності та характерним ознакам схожості (відмінностей) пра­вових норм, усе право можна подати як визначену систему.

До основних ознак системи права слід віднести:

1) об'єктивна зумовленість системи права проявляється в тому, що право регулює всі найважливіші суспільні відносини, які змінюються одночасно зі змінами держави і суспільства. Це відбувається об'єктивно у зв'язку з розвитком суспільства. Держава, встановлюючи і санкціонуючи правові норми, об'єднує їх у різні складові правової системи, з метою полегшення знаходження будь-якої норми та її реалізації;

2) єдність системи права проявляється в тому, що правові норми будь-якої держави, в яких би об'єднаннях вони не були, є окремими частинами однієї системи права, тобто єдиного цілісного правового утворення;

3) погодженість правових норм в системі права проявляється в тому, що норми тісно пов'язані між собою і перебувають у постійній взаємодії. Так ст. 42 Конституції України закріплює право кожного на підприємницьку діяльність, яка не забороняється законом і визначає окремі принципи цієї діяльності. Положення цієї статті конкретизуються в Господарському кодексі України і в сотнях інших нормативно правових актах, в тому числі в окремому розділі Особливої частини Кримінального кодексу України "Злочини у сфері господарської діяльності". Тільки взаємодія всіх цих норм забезпечує регулювання відносин, пов'язаних із підприємницькою діяльністю;

4) організаційна структурованість системи права, тобто її внутрішня побудова, нерозривно зв'язані між собою правові комплекси, галузі, підгалузі права, правові інститути та норми права;

5) розмежування норм права за предметом і методом правового регулювання, саме за цим критерієм норми права розподіляються на галузі права.

Не можна не погодитись з точкою зору В.О. Котюка, який стверджує, що кожна система права складається історично і вона обумовлена певними правовими принципами правової держави і громадянського суспільства. До них можна віднести: принцип народовладдя, розподілу влади, принцип рівності і рівноправності громадян, принцип справедливості, принцип єдності прав і обов'язків, принцип взаємоповаги і взаємо відповідальності держави і особи, принципи природного права на життя, безпеку, свободу, власність, мир, соціальну захищеність тощо. Всі ці принципи і загальнолюдські цінності, які виражаються в нормах права і законодавства, об'єднують систему права в єдиний організм, в єдину узгоджену систему норм, правових інститутів і галузей.

Разом із системою права існує таке поняття як система законодавства.

Поняття "система права" і "система законодавства" використовуються для характеристики національного права і законодавства. Система права характеризує внутрішню будову права, групування його норм за галузями та інститутами (система права - сукупність правових норм). Система законодавства належить до зовнішніх форм вираження права, характеризує стан джерел права, що склалися у певній країні в її національному праві (система законодавства - сукупність законодавчих актів). Іншими словами, система права виражає структуру змісту, а поняття система законодавства - структуру форми позитивного права. їх структури перебувають у тісному взаємозв'язку.

Система права - це сукупність чинних норм права певної держави, якій властиві як єдність та узгодженість, так і диференціація (поділ) на відносно самостійні структурні утворення (норми, інститути, галузі права та ін.).

Система законодавства - це система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів даної держави. Система законодавства об'єднує усі джерела права (закони, кодекси, укази, статути, положення, постанови, інструкції та ін.)

Законодавство може істотно впливати на розвиток формування права. Відбувається це тоді, коли суспільні відносини набули очевидної юридичної значущості (визначається їх повторюваністю). Наприклад, вибухи новорічних петард, ракет, які залітають у житлові будинки і викликають пожежі, вимагають прийняття правових норм щодо врегулювання подібних випадків. В інших випадках законодавство може викликати до життя право, окремі його підрозділи (прийняття законів про підприємництво, про власність в Україні сприяли формуванню галузей підприємницького права, істотно вплинули на розвиток цивільного права).

Система права і система законодавства мають відмінні риси, серед яких:

1. система права є невидимою, оскільки відбиває внутрішню будову права, а система законодавства є видимою, зовнішньою формою системи права;

2. право є завжди вираженням справедливості. Закони та інші нормативно-правові акти можуть виражати як справедливість, так і несправедливість.

3. система права формується об'єктивно, відповідно до існуючих суспільних відносин, а система законодавства створюється в результаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єктів і тому включає суб'єктивний момент;

4. право як явище завжди є системою норм, а законодавство - системою нормативно-правових актів;

5. первинним елементом системи права є правова норма, а первинним елементом системи законодавства - нормативний акт. Юридичні норми - це той будівельний матеріал, з якого складаються конкретні галузі права. У законодавстві ці норми втілюються в окремих статтях нормативно-правових актів або приписах всередині статей. Структура права і структура законодавства співвідносяться як зміст і форма.

6. у системі права норми права логічно розподілені за галузями, підгалузями та інститутами. Як правило, норми галузей права — будівельний матеріал, із якого (у різному наборі та різному поєднанні) складається конкретна галузь законодавства. Можливим є варіант, коли галузь права є, а галузі законодавства — немає (фінансове право, право людини на соціальне забезпечення та ін.). У цьому випадку галузі права не кодифіковані, а нормативний матеріал розосереджений по кількох правових актах, які потребують уніфікації.

7. Система права складається з галузей права, які мають свій предмет і метод правового регулювання, а система законодавства включає галузі законодавства, в яких відсутній метод регулювання, а предмет регулювання не завжди однорідний, як у галузей права

Елементи системи законодавства:

1) Конституція України, Конституція АРК. Головне місце в ієрархічній системі законодавства посідає Конституція України і закони, що встановлюють відправні засади правового регулювання (конституційні закони). Вона має найвищу юридичну силу і становить першооснову всього законодавства;

2) кодекси - кодифіковані закони всередині законодавства, надають формальної визначеності нормам певної галузі і є активним центром регулювання суспільних відносин;

3) нормативні укази і розпорядження Президента України, які видаються відповідно до Конституції України;

4) підзаконні нормативно-правові акти органів виконавчої влади - постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств, державних комітетів України;

5) акти органів виконавчої влади на місцях;

6) акти місцевих органів самоврядування щодо здійснення функцій, які їм делеговані державними органами.

Цей перелік не є вичерпним.

Поняття система права слід відрізняти від поняття правова система, яке є більш широким за своїм змістом. Окрім системи права правова система охоплює такі структурні елементи, як правосвідомість, правові відносини, правові форми діяльності держави та ін.