12. Характеристика недоліків фонетико-фонематичної сторони мовлення.

Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення - це порушення процесів формування звуковимовної системи рідної мови у дітей з різними мовленнєвими розладами внаслідок дефектівсприймання і вимови фонем.

До цієї категорії відносяться діти з нормальним слухом та інтелектом, у яких порушені вимовна сторона мовлення і особливо - фонематичний слух.

Ознакою фонематичного недорозвитку є Несформованість звуковимовної системи проявляються так:

-заміни звуків більш простими за вимовою (дзвінкі - глухими, с і ш на ф тощо);

-заміни артикуляційно близьких звуків одним акустично подібним (пом'якшений ш'  замість шс' — с тощо);

-правильна вимова звуків за вимогою дорослого поряд з відсутністю або замінами окремих звуків у власному мовленні;

нестійке використання звуків у мовленні (однакові слова але в різних контекстах діти вимовляють по різному);

поєднання спотвореної вимови із змішуванням, пропусками тощо. Кількість звуків, які неправильно вимовляються чи використовуються дітьми в мовленні може досягти великої кількості (16 - 20). Найчастіше виявляються несформованими свистячі та шиплячі звуки, звуки р, л.

Психічний розвиток дітей з ФФНМ також характеризується певними особливостями- нестійкість уваги, відволікання, уповільненість запам'ятовування мовленнєвого матеріалу, дещо зменшений обсяг слухової пам'яті. Спостерігається зниження критичності мислення по відношенню до власної активної мовленнєвої діяльності

Дуже важливо своєчасно провести діагностику порушень розвитку мовлення.. В процесі обстеження логопед використовує словесні та наочні методи. Під час бесіди з дитиною користується предметними та сюжетними малюнками, з'ясовує рівень сформованості фонематичного слуху та зв'язного мовлення, вади вимови звуків та стан порушення артикуляційної моторики.

Подолання фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення відбувається шляхом цілеспрямованої роботи логопеда з розвитку звукової сторони мовлення і фонематичного сприйманняКорекційний вплив включає:

-характеристику мовленнєвого розвитку дитини;

-обстеження мовлення;

-режим дня старшої групи (відповідні заняття);

-логопедичну документацію.

Індивідуальні (окремо з кожною дитиною) Під групові (з 3 - 4 дітьми)

У підгрупи підбираються діти з подібними недоліками вимови. Фронтальні (з усіма дітьми)

На таких заняттях діти засвоюють елементи грамоти: ділять слова па склади, вивчають букви, вчаться читати, будувати поширені речення і складати схеми до них, працюють над граматичними категоріями і поширюють свій словник новими простими та складними словами.

14. Характеристика недоліків медлодіко-інтонаційної сторони мовлення

Логоритміка повинна розглядатися в комплексі з мовленнєвими корекційними методиками і лікувально–оздоровчими заходами при усуненні мовленнєвих вад.

Розвиток логоритмічних здібностей у дитини реалізується з допомогою врахування певних завдань:

1. Розвиток звуковимови і корекція її порушень (автоматизація звуків, введення їх в мову);

2. Засвоєння складоритмічної і звукоскладової структури слова;

3. Виправлення персевацій в межах слів з простою і складною звуковою структурою;

4. Засвоєння основних граматичних категорій;

5. Корекція порушень мелодико–інтонаційної сторони мовлення;

6. Розвиток мовленнєвого дихання;

7. Розвиток фонематичних, психічних процесів.

Логоритміка може проводитися окремим заняттям, а може включатися у заняття у вигляді логоритмічної хвилинки. Часто у них використовують музичний супровід. Музика є засобом естетичного і розумового розвитку дитини. Вона сприяє формуванню і розвитку рухових навиків, усуненню мовленнєвого розладу; створює урівноваження нервово–психічного стану дитини, підвищує загальний тонус.

На логоритмічних заняттях чи хвилинках можуть проводитися всі вправи логопедичної роботи. Вони спрямовані на:

- закріплення ротового видиху;

- розвиток фонаційного дихання;

- розвиток координації рухів;

- активізацію артикуляційного апарату;

- автоматизацію правильної звуковимови.

Логоритмічні вправи також сприяють профілактиці простудних захворювань. Вправи в танцювальних рухах

Вправи для розвитку дрібної моторики

Вправи, що регулюють м'язовий тонус

Вправи, які виховують музично-ритмічне відчуття

Вправи на активізацію уваги

Робота з батьками

Рекомендації

1. Створіть сприятливі умови для навчання.

2. Викликайте в дитини бажання спілкуватися:

- Разом читайте і розглядайте книжки;

- Задавайте питання і вчіть давати на них відповіді; - Читайте дитині виразно, інтонаційно.

3. Вчіть вірші, чистомовки, потішки, відгадуйте загадки для розвитку пам`яті, мислення, поширення словника та правильної вимови звуків.

4. Для розвитку дрібної моторики грайтеся мозаїкою, пірамідками, кубиками, пазлами.

5. Виконуйте всі завдання в ігровій формі, без примусу.

6. Вчіть контролювати свою і чужу мову.

7. Виконуйте артикуляційну та дихальну гімнастики.

8. Дивіться на світ очима дитини. 9. Відносьтесь як до рівного.

10.Не порівнюйте з іншими дітьми, радійте успіхам, підтримайте у випадку невдачі.

11.Виявляйте зацікавленість до дій дитини і будьте готовими до сумісного переживання радості і горі.

12. Встановіть довірливі стосунки з дитиною.