- •Предмет, мета і завдання логопсихології
- •2. Методологічні позиції і методи логопсихології
- •3. Взаємодія соціально-біологічних факторів у онтогенетичному розвитку дитини
- •6. Загальна характеристика вікових криз розвитку дитини та їх значення у корекційній роботі
- •8 Вплив негативних біологічних факторівна психічний розвіток дітей
- •Вплив негативних соціальних факторів на психічний розвиток дітей.
- •Психолого-педагогічні рекомендації батьками для попередження і профілактики мовленнєвих порушень.
- •11. Завдання та методи психологічного вивчення дітей-логопатів.
- •12. Характеристика недоліків фонетико-фонематичної сторони мовлення.
- •14. Характеристика недоліків медлодіко-інтонаційної сторони мовлення
- •15.Характеристика недоліків темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •16.Характеристика недоліків писемного мовлення.
- •Характеристика причин і механізмів недоліків лексико-граматичної сторони мовлення ( змр, алалія, афазія).
- •17 Характеристика причин і механізмів (з клінічної позиції) недоліків фонетико- фонематичної сторони мовлення (дислалії, ринолалії, дизартрії).
- •19. Характеристика причин і механізмів недоліків медико-інтонаційної сторони мовлення (ринофонія, фонастенія, дисфонія, афонія).
- •20. Характеристика причин і механізмів недоліків темпо-ритмічної сторони мовлення ( заїкання, тахилалія, брадилалія).
- •21. Характеристика причин і механізмів недоліків писемного мовлення (дислексія, дисграфія, аграфія).
- •22. Загальна характеристика впливу мовленнєвих порушень на психічний розвиток дітей.
- •23.Психологічні особливості слухового сприймання у дітей з недоліками усного і писемного мовлення. Наведіть приклади.
- •24. Психолого-педагогічні умовита прийоми корекційного впливу на формування слухового сприймання у дітей з порушеними усного і писемного мовлення.
- •25.Психологічні особливості зорового сприймання у дітей з недоліками писемного мовлення. Наведіть приклади.
- •26.Психолого-педагогічні умови та прийоми корекційного впливу на формування зорового сприймання у дітей з порушенням писемного мовлення.
- •28.Психолого-педагогічні умови та прийоми корекційного впливу на моторно-руховий розвиток у дітей з порушенням фонетико-фонематичної і лексико-граматичної сторін мовлення.
- •29Психологічні особливості мнестичної діяльності дітей з органічними і функціональними порушеннями мовлення.
- •30.Методи і прийоми корекційного впливу на розвиток мнестичних процесів у дітей логопатів 3. Основні напрямки педагогічної та соціально-психологічної реабілітації дітей-логопатів.
- •32. Методи й прийоми корекційного впливу на мисленнєві процеси у дітей логопатів.
- •33 Психологічні особливості уваги у дітей з органічними і функціональними порушеннями мовлення. Наведіть приклади.
- •34 Методи і прийоми корекційного розвитку слухової уваги у дітей-логопатів.
- •35 Психологічні наслідки фіксування заїкання як мовленнєвого недоліку
- •36 Мовленнєва і немовленнєва симптоматика порушення у дітей-логопатів
- •40. Психологічні особливості спілкування дітей з порушеннями голосу.
- •41. Психологічні особливості спілкування і міжособистісних стосунків і соціальної поведінки дітей при заїканні.
- •42.Психологічні особливості пізнавальної діяльності дітей з органічними і функціональними порушеннями мовлення. Назвіть приклади.
- •43.Психологічні особливості розвитку емоційно-вольової сфери у дітей з порушеннями мовлення. Назвіть приклади.
- •45. Психокорекційні прийоми формування адекватних міжособистісних стосунків і соціальної поведінки дітей з порушеннями мовлення
35 Психологічні наслідки фіксування заїкання як мовленнєвого недоліку
- короткочасна (одномоментна) психічна травма (переляк, страх). Важка психічна травма, сильне раптове потрясіння, які викликали гостру афективну реакцію: стан жаху, надмірної радості;
- неправильне виховання у сім’ї (розбещеність, нерівномірне виховання, виховання «зразкової» дитини);
- стан тривалого психічного напруження, нерозв’язані конфліктні ситуації;
- неправильне формування мовлення в дитинстві: мовлення на вдиху, швидке говоріння, порушення звуковимови, швидке нервове мовлення батьків тощо;
- перевантаження мовлення дітей молодшого шкільного віку матеріалом, який вони не можуть зрозуміти (абстрактні поняття, складна конструкція фраз, заучування напам’ять великих незрозумілих дитині віршів, текстів тощо);
- наслідування тих, хто заїкається: пасивне – дитина заїкається, коли чує неправильне мовлення (мимовільно), активне – копіює неправильне мовлення;
- переучування шульгавості (ліворукості).
36 Мовленнєва і немовленнєва симптоматика порушення у дітей-логопатів
Мовленнєві порушення стосуються зовнішньоого, внутрішньоого і письмового мовлення. Для усного мовлення людей з цими розладами характерні поспішність, мала зрозумілість, розлади в утворенні окремих звуків, пропуски, перестановки, зміни звуків, складів, випадання і зміни слів і цілих фраз. Випадання речень проявляється при переказі прочитаного. Речення короткі, мало пов'язані між собою, деталі відсутні. Квапливість в мовленні приводить до спотикання: людина не відразу вимовляє звук, беззвучно рухаються губи і мовлення, нагадує хореотичні, або судомноподібні рухи. Помічаються розладу дихання, голосу, дикції. Відсутня дзвінкість, часті симптоми перенапруження голосу, інколи є монотонність і носовий відтінок. Розлади голосу можуть бути викликані недостатністю розслаблення фарингса і голосового апарату.. В процесі письма спостерігаються зупинки рухомої руки, пропуски, перестановки, заміни, неправильне написання букв, складів, слів і цілих фраз. При цих розладах порушені всі сторони мовленнєвої діяльності: імпресивне і експресивне мовлення, просодика (ритм, темп мовлення, інтонаційна виразність, паузація, логічні наголоси, музичність мовлення і тому подібне); голос (монотонний, слабкий, форсований, з носовим відтінком), мовне дихання, мовна моторика; лексико-граматичних будова мовлення, синтаксису, семантики; спосьтерігаються постійні труднощі у виборі слів, в спільних формулюваннях, у вираженні своїх думок.
Немовленнєва симптоматика виражається в розладах загальної моторики, уваги, мислення, поведінки. У загальній моториці у людей спостерігається нестримність, розкиданість рухів, швидка хода, різкі повороти. Мовлення супроводжується швидкими, часто безладними рухами особи (гримасами), рук і всього тіла. Увага нестійка. Вони не вміють слухати інших. Погана слухова увага,через це вони погано уловлюють і запам'ятовують, як говорять ті, що їх оточують. Мислення характерезується розірваністю, недостатньою логічністю, свого дефекту не помічають, контактні і здатні до самовдосконалення. Це служить причиною того, що такі люди тільки в окремих випадках звертаються за допомогою.