
- •Предмет, мета і завдання логопсихології
- •2. Методологічні позиції і методи логопсихології
- •3. Взаємодія соціально-біологічних факторів у онтогенетичному розвитку дитини
- •6. Загальна характеристика вікових криз розвитку дитини та їх значення у корекційній роботі
- •8 Вплив негативних біологічних факторівна психічний розвіток дітей
- •Вплив негативних соціальних факторів на психічний розвиток дітей.
- •Психолого-педагогічні рекомендації батьками для попередження і профілактики мовленнєвих порушень.
- •11. Завдання та методи психологічного вивчення дітей-логопатів.
- •12. Характеристика недоліків фонетико-фонематичної сторони мовлення.
- •14. Характеристика недоліків медлодіко-інтонаційної сторони мовлення
- •15.Характеристика недоліків темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •16.Характеристика недоліків писемного мовлення.
- •Характеристика причин і механізмів недоліків лексико-граматичної сторони мовлення ( змр, алалія, афазія).
- •17 Характеристика причин і механізмів (з клінічної позиції) недоліків фонетико- фонематичної сторони мовлення (дислалії, ринолалії, дизартрії).
- •19. Характеристика причин і механізмів недоліків медико-інтонаційної сторони мовлення (ринофонія, фонастенія, дисфонія, афонія).
- •20. Характеристика причин і механізмів недоліків темпо-ритмічної сторони мовлення ( заїкання, тахилалія, брадилалія).
- •21. Характеристика причин і механізмів недоліків писемного мовлення (дислексія, дисграфія, аграфія).
- •22. Загальна характеристика впливу мовленнєвих порушень на психічний розвиток дітей.
- •23.Психологічні особливості слухового сприймання у дітей з недоліками усного і писемного мовлення. Наведіть приклади.
- •24. Психолого-педагогічні умовита прийоми корекційного впливу на формування слухового сприймання у дітей з порушеними усного і писемного мовлення.
- •25.Психологічні особливості зорового сприймання у дітей з недоліками писемного мовлення. Наведіть приклади.
- •26.Психолого-педагогічні умови та прийоми корекційного впливу на формування зорового сприймання у дітей з порушенням писемного мовлення.
- •28.Психолого-педагогічні умови та прийоми корекційного впливу на моторно-руховий розвиток у дітей з порушенням фонетико-фонематичної і лексико-граматичної сторін мовлення.
- •29Психологічні особливості мнестичної діяльності дітей з органічними і функціональними порушеннями мовлення.
- •30.Методи і прийоми корекційного впливу на розвиток мнестичних процесів у дітей логопатів 3. Основні напрямки педагогічної та соціально-психологічної реабілітації дітей-логопатів.
- •32. Методи й прийоми корекційного впливу на мисленнєві процеси у дітей логопатів.
- •33 Психологічні особливості уваги у дітей з органічними і функціональними порушеннями мовлення. Наведіть приклади.
- •34 Методи і прийоми корекційного розвитку слухової уваги у дітей-логопатів.
- •35 Психологічні наслідки фіксування заїкання як мовленнєвого недоліку
- •36 Мовленнєва і немовленнєва симптоматика порушення у дітей-логопатів
- •40. Психологічні особливості спілкування дітей з порушеннями голосу.
- •41. Психологічні особливості спілкування і міжособистісних стосунків і соціальної поведінки дітей при заїканні.
- •42.Психологічні особливості пізнавальної діяльності дітей з органічними і функціональними порушеннями мовлення. Назвіть приклади.
- •43.Психологічні особливості розвитку емоційно-вольової сфери у дітей з порушеннями мовлення. Назвіть приклади.
- •45. Психокорекційні прийоми формування адекватних міжособистісних стосунків і соціальної поведінки дітей з порушеннями мовлення
33 Психологічні особливості уваги у дітей з органічними і функціональними порушеннями мовлення. Наведіть приклади.
Згідно з дослідженнями Т. Бахмач, СЮ. Коноплястої, А.Г. Обухівської, Т.В. Сак увага дітей з порушенням мовлення має такі особливості:
а) зменшення стійкості, концентрації уваги внаслідок загальної втоми. У дітей у процесі цілеспрямованої діяльності стійкість уваги швидко знижується. Ці порушення уваги найяскравіше виявляються, якщо порушується режим дня дитини, під час соматичних захворювань;
б) неадекватні коливання уваги часто без будь-якої причини. Це може бути наслідком незрілості нервової системи; у зв'язку з обмеженим обсягом інформації, внаслідок того, що діти сприймають не всю ситуацію загалом, а лише окремі її компоненти. Тому процес діяльності затягується, а результат не завжди відповідає меті;
в) генералізованість і селективність уваги виявляється у неспроможності дітей зосередитися на розв'язанні завдання.
Діти з порушенням мовлення відрізняються за якісними показниками уваги. Наприклад, одним притаманна нестійка увага, що поєднується з достатнім рівнем розвитку пізнавальної діяльності (сприймання, пам'яті, наочно-образного і словесно-логічного мислення). При цьому основним чинником є порушення саморегуляції. Іншим дітям властивий обмежений обсяг уваги, що поєднується з недорозвитком пізнавальних процссів, уповільненим темпом діяльності, недостатньою короткотривалою пам'яттю.
Характерна особливість довільної уваги у дітей з порушенням мовлення полягає в залежності від модальності подразників (зорового або слухового): в умовах словесної інструкції дітям важче зосередити увагу на виконанні завдання, ніж в умовах зорової. Дітям складно, майже недоступно розподіляти увагу між мовою і практичними діями.
Отже, діти з порушенням мовлення потребують створення оптимальних умов навчання. Зміна звичних умов зумовлює нестійкість діяльності, втрату уваги.
34 Методи і прийоми корекційного розвитку слухової уваги у дітей-логопатів.
У науковій літературі чітко визначено: першим етапом в системі корекційної роботи з дітьми-логопатами є розвиток фонематичного сприймання. Завдання розвитку фонематичного сприймання реалізуються в тісному зв'язку з завданням розвитку слухової уваги та пам'яті на заняттях в процесі спеціально організованих ігор і вправ.
Вимоги щодо організації роботи з дітьми з розвитку фонематичного сприймання на немовних звуках:
будь-яке завдання дитині треба чітко пояснити;
визначити умови виконання;
переконатися, що дитина зрозуміла завдання;
завдання бажано повторити в кількох варіантах, щоб дитина навчилася переносити набуті знання і вміння в нові умови;
В своїй роботі з дітьми-логопатами використовують наступні завдання з розвитку фонематичного сприймання на немовних звуках: прослухати звучання трьох-чотирьох предметів і запам'ятати, який звук створює кожен з них (дзюрчання води з крана, клацання ключа в замку, дзвін будильника), прослухати звучання 2-3 музикальних інструментів (сопілка, барабан, металофон). За ширмою подавати звучання одного з інструментів. Діти повинні вгадати музичний інструмент. Можливий варіант завдання: якщо дитина навчилася розрізняти звучання музичних інструментів, можна подавати одночасно звучання двох інструментів для розпізнавання, згодом – трьох (оркестр).