
- •Предмет, мета і завдання логопсихології
- •2. Методологічні позиції і методи логопсихології
- •3. Взаємодія соціально-біологічних факторів у онтогенетичному розвитку дитини
- •6. Загальна характеристика вікових криз розвитку дитини та їх значення у корекційній роботі
- •8 Вплив негативних біологічних факторівна психічний розвіток дітей
- •Вплив негативних соціальних факторів на психічний розвиток дітей.
- •Психолого-педагогічні рекомендації батьками для попередження і профілактики мовленнєвих порушень.
- •11. Завдання та методи психологічного вивчення дітей-логопатів.
- •12. Характеристика недоліків фонетико-фонематичної сторони мовлення.
- •14. Характеристика недоліків медлодіко-інтонаційної сторони мовлення
- •15.Характеристика недоліків темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •16.Характеристика недоліків писемного мовлення.
- •Характеристика причин і механізмів недоліків лексико-граматичної сторони мовлення ( змр, алалія, афазія).
- •17 Характеристика причин і механізмів (з клінічної позиції) недоліків фонетико- фонематичної сторони мовлення (дислалії, ринолалії, дизартрії).
- •19. Характеристика причин і механізмів недоліків медико-інтонаційної сторони мовлення (ринофонія, фонастенія, дисфонія, афонія).
- •20. Характеристика причин і механізмів недоліків темпо-ритмічної сторони мовлення ( заїкання, тахилалія, брадилалія).
- •21. Характеристика причин і механізмів недоліків писемного мовлення (дислексія, дисграфія, аграфія).
- •22. Загальна характеристика впливу мовленнєвих порушень на психічний розвиток дітей.
- •23.Психологічні особливості слухового сприймання у дітей з недоліками усного і писемного мовлення. Наведіть приклади.
- •24. Психолого-педагогічні умовита прийоми корекційного впливу на формування слухового сприймання у дітей з порушеними усного і писемного мовлення.
- •25.Психологічні особливості зорового сприймання у дітей з недоліками писемного мовлення. Наведіть приклади.
- •26.Психолого-педагогічні умови та прийоми корекційного впливу на формування зорового сприймання у дітей з порушенням писемного мовлення.
- •28.Психолого-педагогічні умови та прийоми корекційного впливу на моторно-руховий розвиток у дітей з порушенням фонетико-фонематичної і лексико-граматичної сторін мовлення.
- •29Психологічні особливості мнестичної діяльності дітей з органічними і функціональними порушеннями мовлення.
- •30.Методи і прийоми корекційного впливу на розвиток мнестичних процесів у дітей логопатів 3. Основні напрямки педагогічної та соціально-психологічної реабілітації дітей-логопатів.
- •32. Методи й прийоми корекційного впливу на мисленнєві процеси у дітей логопатів.
- •33 Психологічні особливості уваги у дітей з органічними і функціональними порушеннями мовлення. Наведіть приклади.
- •34 Методи і прийоми корекційного розвитку слухової уваги у дітей-логопатів.
- •35 Психологічні наслідки фіксування заїкання як мовленнєвого недоліку
- •36 Мовленнєва і немовленнєва симптоматика порушення у дітей-логопатів
- •40. Психологічні особливості спілкування дітей з порушеннями голосу.
- •41. Психологічні особливості спілкування і міжособистісних стосунків і соціальної поведінки дітей при заїканні.
- •42.Психологічні особливості пізнавальної діяльності дітей з органічними і функціональними порушеннями мовлення. Назвіть приклади.
- •43.Психологічні особливості розвитку емоційно-вольової сфери у дітей з порушеннями мовлення. Назвіть приклади.
- •45. Психокорекційні прийоми формування адекватних міжособистісних стосунків і соціальної поведінки дітей з порушеннями мовлення
25.Психологічні особливості зорового сприймання у дітей з недоліками писемного мовлення. Наведіть приклади.
Дослідження зорового сприйняття дітей з порушенням мовлення свідчать про відставання розвитку цієї функції порівняно з дітьми з нормальним мовленням зокрема, має місце недостатня сформованість цілісно ості образу предмета При цьому просте звичайне пізнання реальних об'єктів і їх зображення не відрізняється від нормального. Коли потрібно дізнатися предмети на контурних або схематичних зображеннях, особливо якщо вони перекреслені або перекривають один одного Тому діти не завжди дізнаються і часто плутають зображення чи тер або їх окремі елементи.
Труднощі виникають у процесі побудови цілісного образу і виділення фігури (об'єкта) на тлі. Наприклад, якщо дитині з нормальним розвитком на малюнку показати три довільно розташовані точки, то вона а відразу, мимовільно, сприйме їх як вершини уявного трикутника У дітей з порушенням мовлення формування подібного єдиного образу відбувається значно повільніше Спостерігається уповільненість процесу п ереробкы інформації Діти сприймають за певний час менший обсяг матеріалу, ніж їх ровесники з нормальними розвитком.
Під час досліджень зорового сприйняття дітей із затримками мовленнєвого розвитку (ОМС), порушенням мови начебто алалії виявили недостатній рівень розвитку букв Наприклад, можливі труднощі у про оцеси впізнавання і порівняння літер, графічно подібні, і навіть в назві букв друкованого шрифту, якщо вони подаються не за порядком У дітей виникають труднощі під час диференціювання понять \"спра ва \"і\" зліва, якщо потрібно позначити місцезнаходження об'єктів, їм важко визначити праву або ліву частину власного тел частину власного тіла.
Найчастіше це відбувається в тому випадку, якщо в зоровому сприйнятті беруть участь кілька аналізаторів, зокрема руховий Тому помітні недоліки спостерігаються в сприйнятті простору, заснованого я інтеграції зорових і рухових ощущениив.
У дітей має місце порушення функції пошуку Це пов'язано з сповільненістю впізнання, внаслідок чого дитина не може швидко досліджувати навколишній простір, а також з відсутністю планомірності пошуку.
У процесі виконання завдань, пов'язаних з перцептивними діями (порівняння з еталоном), діти з порушеннями мовлення частіше користуються елементарними формами орієнтування, тобто приміряють до Етал вона час діти з нормальним мовним розвитком найчастіше вдаються до зорового соотнесенияя.
При порівнянні фігур діти, як правило, виділяють не форму, а колір. При цьому у хлопчиків спостерігаються гірші результати, ніж у дівчаток. Краще стійкі порушення просторового сприйняття питан ляються в процесі малювання людини: для зображення властива обмеженість, примітивність, обмежена кількістю деталей.
Дослідження Здатності встановлювати просторові зв'язки між явищами дійсності в предметно-практичної діяльності і розуміння їх в імпресивної мови свідчить про збереження цієї властивості, однак в експресивному мовленні діти з порушеннями мови часто не знаходять мовних засобів, щоб відобразити такі зв'язки, або застосовують неправильні мовні засоби. Це пов'язано з порушенням процесу їй перекодування збереженої семантичної програми в мовну форму.
Особливості зорово-моторної координації, просторового аналізу і синтезу виявлено у дітей з дизартрією. Наприклад, діти не можуть під час письма дотримуватися рядки в зошиті \"зісковзують" з одного ряддка на інший їм складно визначити праву і ліву частини власного тіла і тіла товариша У них відстає розвиток розуміння понять \"вгорі\", \"внизу\", \"зліва\", \"праворуч\", \"ззаду\" та ін. Дітям важко складати з частин ціле; можлива дзеркальність під час письма, змішування в написанні букв: б-д, т-ш, з-е тощть под годину листи, плутання у написанні букв: б-д, т-ш, з-е тощо.