22. Загальна характеристика впливу мовленнєвих порушень на психічний розвиток дітей.

Мовленнєві порушення - збірний термін для позначення відхилень від мовленнєвої норми, які повністю або частково перешкоджають мовленнєвому спілкуванню і обмежують можливості соціальної адаптації дитини. Як правило, вони обумовлені відхиленнями в психофізіологічному механізмі мовлення, не відповідають віковій нормі, самостійно не долаються і можуть істотно вплинути на подальший психічний розвиток дитини. Для їх позначення фахівцями використовуються різні, не завжди взаємозамінні терміни - розлади мовлення, дефекти мовлення, недоліки мовлення, недорозвинення мовлення, мовленнєва патологія, мовленнєві відхилення.

Сприйняття,увагу,уяву,мислення,пам'ять

Розвиток мови тісно пов'язане з вищими психічними процесами: Якщо психічні (пізнавальні) процеси розвиваються нормально, то і мова дитини більш багата, виразна, розгорнута, досконала. Пізнавальні процеси є психологічною базою мови, рівень розвитку якої безпосередньо впливає на мову дитини. Дослідники займалися вивченням пізнавального розвитку дітей з мовною патологією: Л.С. Цвєткова, Т.М. Пірцхалайшвілі, Є. М. Мастюкова, Н.А. Чевелева, Г.С. Сергєєва - досліджували різні періоди сприйняття; Г. С. Гуменна - вивчала особливості пам'яті; О.Н. Усанова, Ю.Ф. Гаркуша, Т.А. Фотекова - досліджували увагу; І.Т. Власенко, Г.В. Гуровец, Л.Р. Давидович, Л.А. Зайцева, В.А. Ковшиков, Ю.А. Елькін, О.Н. Усанова - вивчали своєрідність різних форм мислення; В.П. Глухів - досліджував уяву. Дослідження показали, що «у багатьох дітей з мовними порушеннями при зберіганню інтелекті є виражені труднощі навчання, своєрідне нерівномірне дисгармонійний відставання всіх психічних процесів». (Е.М. Мастюкова) Увага Увага - це головна умова здійснення пізнавальних процесів. Воно, не будучи самостійним процесом, становить невід'ємну частину, властивість різних видів діяльності, у тому числі пізнавальною. Увага дітей з мовними порушеннями характеризується низкою особливостей: нестійкістю; Низьким рівнем довільної уваги; Труднощами в плануванні своїх дій. Сприйняття Сприйняття - відчуття, узагальнені з поняттями і найпростіша форма психічного відображення об'єктивного світу у вигляді цілісного образу. У діти даної категорії спостерігається порушення взаємодії між речеслухового і речедвігательним аналізаторами, що веде до: недостатнє оволодіння звуковим складом слова; Обмеженому накопиченню словникового запасу; Поршенню формування граматичного ладу мовлення; труднощі в оволодінні письмом і читанням. Пам'ять Пам'ять - це форма психічного відображення, що розвивається на основі генетичної та фізіологічної пам'яті, збереження і наступне об'єктивне і суб'єктивне відтворення і впізнавання раніше сприйнятого, пережитого або зробленого. У дітей з порушенням мови помітно знижена: Слуховая пам'ять і продуктивність запам'ятовування; Смислова і механічна пам'ять, недостатня сформований процес смислового запам'ятовування. Уява Уява - це форма опосередкованого, узагальненого пізнання, створення на основі вже наявних сприйняття і пам'яті нових, раніше не відомих образів, уявлень і понять. Специфічні особливості уяви у дітей даної категорії: зниження мотивації в діяльності; зниження пізнавальних інтересів; бідний запас загальних відомостей про навколишній світ; відсутність цілеспрямованості в діяльності; складність у створенні уявної ситуації; недостатню точність предметних образів - уявлень; неміцність зв'язків між зорової та вербальної сферами. Мислення С.Л. Рубінштейн зазначав, що «між мовою і мисленням існує не тотожність і не розрив, а єдність; в єдності мислення і мовлення провідним є мислення, а не мова ...... »Дошкільнята з порушенням мови характеризуються відносно розвиненим наочно-дієвим мисленням, але відставанням у розвитку наочно-образного і словесно-логічного мислення. Можна виділити ряд особливостей: Діти із працею опановують аналізом, синтезом, порівнянням; Важко в класифікації та виділення зайвого предмета; Важко в умовиводах за аналогією; Відчувають труднощі у встановленні причинно-наслідкових зв'язків і явищ. У дітей з порушенням мови на процес мислення впливають: Порушення самоорганізації (недостатній обсяг відомостей про навколишній, про властивості і функції предметів, труднощі у встановленні причинно-наслідкових зв'язків); Порушення емоційно-вольової та мотиваційної сфер (психофізична розгальмування або загальмованість і відсутність стійкого інтересу до завдання). Дисгармонійний характер пізнавального і мовного розвитку дітей з порушенням мови визначає необхідність вироблення єдиної стратегії фахівців і педагогів у вирішенні корекційно-логопедичних завдань, враховуючи вікові та індивідуальні особливості дитини. «Від нашої мудрості та любові залежить майбутнє дитини»