Лекція 3. Методи збору емпіричної інформації

1. Метод спостереження в соціології поняття та види

Спостереження – це метод збору первинної інформації про досліджуваний об’єкт шляхом його безпосереднього сприйняття та реєстрації фактів щодо цього об’єкта, які значимі з огляду на цілі дослідження.

Недолік спостереження – виражений суб’єктивізм висновків дослідника.

Перевагою соціологічного спостереження є широка та різнобічна інформація про явище, процес, дію. Але інколи така інформація інтерпретується соціологом залежно віл досвіду, соціальних установок та орієнтацій, загальної поінформованості про проблему, яка вивчається. У такому випадку отриману інформацію завдяки спостереженню потрібно доповнити матеріалами опитування чи аналізом документів, які містять більш змістовну та різнобічну інформацію.

Види спостереження:

1. Включене:

   1. Повне включене – різновид спостереження, при якому дослідник входить у досліджувану ним соціальну групу, про що члени цієї групи не знають.

   2. Неповне включене – різновид спостереження, при якому дослідник входить у досліджувану ним соціальну групу, про що члени цієї групи знають.

2. Невключене – різновид спостереження, при якому дослідник не входить у досліджувану ним соціальну групу (спостерігає за нею зі сторони).

При організації не стандартизованого спостереження в соціолога немає чіткого уявлення та плану дій, воно проводиться спонтанно, без погодження та чіткого плану. Стандартизоване — навпаки, усі дії жорстко регламентовані, у наявності план дій щодо фіксації елементів дії чи процесу, а також є чітка інструкція проведення аналізу. Для отримання надійної інформації потрібно спочатку створити індикатори, які повинні охоплювати весь спектр дій у колективі, де проводиться спостереження. Індикаторами можуть бути — кількість осіб, їх характеристики за віком, освітою, статтю та соціальним статусом, ставленням до певних процесів — репліки, вигуки, аплодування, шум в аудиторії, кількість запитань, їх зміст, напрям тощо.

Важливою умовою достовірності інформації, яка була отримана в процесі спостереження, є її надійність. Спостереження вважається надійним у тому випадку, коли при повторному проведенні спостереження (у тих же умовах на попередньому об'єкті та незалежно від того, ким воно повторювалось) отримуємо результати, які незначно відрізняються від попередньої інформації.

Спостереження використовується як на початку соціологічного дослідження, так і протягом усього пошуку надійної та достовірної інформації.

Результати спостереження фіксуються в протоколі, де нотуються час та місце проведення, основні характеристики процесу, дії, події.

2. Метод аналізу документів. Контент-аналіз як різновид аналізу документів

Аналіз документів – метод збору емпіричної інформації, який передбачає вивчення та тлумачення відомостей, які містяться у документах, з метою виконання поставлених завдань дослідження.

Метод аналізу документів виступає одним із найбільш вживаних методів збору соціальної інформації.

Документи можуть мати вид рукописного варіанту, друкованого тексту, магнітного чи відеозапису, а також фотографій, малюнків та інших графічних знаків.

За формою фіксації документи можна поділити на:

1. Письмові (особисті щоденники, листи, конспекти, протоколи, журнали організацій та установ, звіти, програми концертів та інших творчих акцій, довідки тощо).

2. Статистичні матеріали (статистичні довідники, звіти та інша інформація, яка викладена у формалізованому варіанті).

3. Іконографічна інформація (кіно- і фотодокументи, картини, відео сюжети, малюнки, написи тощо).

4. Фонетичні документи (магнітні записи спогадів, бесід, інтерв'ю, записи виступів фахівців тощо).

Документи поділяються на особисті і громадські, офіційні та неофіційні.

У кожному соціологічному дослідженні існує проблема використання документа з достовірною інформацією. Тому, приступаючи до проведення дослідження, потрібно визначити документи, які підлягають вивченню та порівнянню щодо наявності надійної в них інформації. Вибір документа залежить повною мірою від мети та завдань дослідження, а також від повноти висвітлення проблеми в ньому та від завдань, поставлених перед автором підготовленого документа.

Контент-аналіз документів – метод збору інформації, який полягає у пошуку та фіксації кількісних ознак і властивостей тексту, котрі відображають значимі для дослідження аспекти змісту цього тексту

У контент-аналіз входить знаходження співвідношення різних елементів тексту (рубрик та сюжетів) із загальними обсягами інформації в документі, семантична значимість понятійного апарату, ясність комунікативного задуму тощо.

Слово "текст" може репрезентувати елементи, які створюють комунікативний простір (щось надруковане, потім відтворене реципієнтом або передане по конкретному каналу інформації). Даний комунікативний простір може мати характер процесу взаємодії, форму друкованого засобу інформації — газети, журналу чи статті, оголошення, тексту виступу на зібранні, офіційного документу (програма кандидата в народні депутати, кінофільму, відеозапису, тексту пісні, фотографії, реклами, етикетки чи твору мистецтва).

Для отримання кількісних показників змісту тексту дослідник використовує об'єктивний підрахунок та систематично фіксує отримані дані. Такі дії часто називають "текстовим кодуванням". У контент-аналізі існують поряд із якісними характеристиками інтерпретації тексту, також кількісні дані про зміст конкретного тексту.

До позитивів контент-аналізу можна віднести надійність отриманої інформації, яка має характер латентного впливу на читача або глядача. У даному випадку конкретний текст чи зміст телевізійної або радіо передачі аналізує дослідник, який діє самостійно та незалежно від творців комунікативного повідомлення та не впливає на процес комунікації. Адже перегляд телепередач, слухання радіопрограм, читання газет, журналів відбувається у персоніфікованому вигляді.

Контент-аналіз дозволяє дослідникові визначити ефективність джерел інформації (засобів комунікації): книг, статей у друкованих засобах масової інформації, кінофільмів, телесюжетів за допомогою підрахунків одиниць аналізу змісту комунікативного повідомлення (кількість передач, позитивних чи негативних значень, загальна площа тексту та співвідношення його елементів, символів).

Використання контент-аналізу дозволяє певною мірою проводити "незалежний" експеримент зі змістом повідомлення та розглянути його за допомогою методів, які відрізняються від звичайного читання книги або перегляду телевізійної програми.

Контент-аналіз дозволяє порівнювати зміст багатьох документів та аналізувати за допомогою кількісної методики (наприклад діаграм, таблиць). Крім того, його можна використовувати тоді, коли потрібно визначити елементи, які приховані від зовнішнього спостереження.

Скажімо, як часто з'являються у рекламі представниці жіночої статі чи інших демографічних, етнічних груп (пенсіонери, діти, негри та інші представники). Але такі спостереження частіше відбуваються несвідомо, мимоволі. Контент-аналіз дозволяє документально, за допомогою об'єктивних, кількісних методів (індикаторів) підтвердити здогади дослідника істинними, точними результатами на основі дослідження тексту.

Контент-аналіз передбачає формування вибірки, чітке вимірювання та дефініції абстрактних конструкцій (незалежних спонтанних елементів, наприклад, вплив днів тижня чи релігійних свят на характер перегляду телевізійних передач, читання газет, слухання радіопрограм тощо).

Найбільш складним етапом у здійсненні контент-аналізу є процес кодування та обробки зібраної інформації на комп'ютері. Адже статистична обробка текстуальних елементів — процедура надто багатозначна та багатоелементна.

Вивчаються тенденції, які відображаються в газетних публікаціях, аналізуються гендерні стереотипи у підручниках та навчальних посібниках (малюнки або графіки з посиланнями на статеві відмінності та гендерні очікування у виконанні соціальних ролей), фіксується частота виступів людей різних рас та представників різних етнічних груп у телевізійних роликах для реклами, стиль та зміст пропаганди у роки війни, особливості записів самогубців тощо. Матеріалом для контент-аналізу можуть слугувати написи на столах в аудиторіях, частота використання ненормативної лексики, професійний жаргон тощо. Необхідно підкреслити, що контент-аналіз використовується як доповнюючий метод отримання інформації.

Разом з тим контент-аналіз варто використовувати в дослідженні проблем трьох типів:

а) для аналізу великих за обсягом текстів (наприклад, газет за декілька років) з використанням вибірки та ускладненим кодуванням;

б) коли проблема повинна досліджуватися на "відстані". Наприклад, у вивченні історичних документів, мемуарів чи радіопередач інших держав.

в) з допомогою контент-аналізу можна відшукати в тексті такі повідомлення, які майже неможливо побачити "звичайним" поглядом. Це також полігон для неординарних висновків з досить високою мірою ймовірності.