V. Форс-мажор

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за даним договором, якщо це невиконання стало наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення договору в результаті подій надзвичайного характеру, настання яких сторона, яка не виконала зобов'язання повністю або частково, не могла ні передбачати, ні запобігти розумними методами (форс-мажор).

5.2. При настанні зазначених у п.5.1 обставин сторона, відповідно до умов договору, для якої створилася неможливість виконання її зобов'язань за цим договором, повинна в найкоротший термін повідомити

про них письмово іншу сторону з додатком відповідних підтверджень.

VI. Відповідальність сторін та порядок розв'язання спорів

6.1. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно до цивільного законодавства.

6.2. У разі невнесення орендної плати у строки, встановлені в п.4.5 цього договору Орендар сплачує Орендодавцю неустойку в розмірі _____% від суми невнесеного платежу за кожний місяць прострочення, але не більше _____% від суми платежу.

6.3. Цей договір достроковому розірванню в односторонньому порядку не підлягає. Сторони несуть відповідальність за дострокове розірвання цього договору у вигляді штрафної неустойки, що не виключає можливості пред'явлення позову про стягнення збитків, у сумі ___________________ грн.

6.4. Усі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути з цього договору, сторони будуть прагнути вирішувати шляхом переговорів.

6.5. У разі, якщо зазначені спори та розбіжності не можуть бути вирішені шляхом переговорів, вони підлягають вирішенню відповідно до чинного законодавства.

VII. Заключні положення

7.1. З дати укладення цього договору вся попередня листування, документи і переговори між сторонами з питань, що є предметом цього договору, втрачають силу.

7.2. Будь-які зміни і доповнення до цього договору, повинні бути здійснені в письмовому вигляді і підписані уповноваженими на те представниками сторін.

7.3. Якщо будь-яке з положень цього договору стає недійсним, це не впливає на дійсність інших його положень. У разі необхідності сторони домовляться про заміну недійсного положення таким, яке дозволяє досягти подібного економічного результату.

7.4. Термін оренди приміщення за цим договором встановлюється в _____________ Років. Якщо жодна із сторін не заявить за один рік до закінчення строку дії цього договору про своє бажання розірвати його, цей договір автоматично продовжується на наступні ________ років.

Перебіг строку оренди приміщення починається з дня складання акта здачі-приймання приміщення відповідно до п.2.1 цього договору.

7.5. Сторони зобов'язані сповіщати один одного про зміну своєї юридичної адреси, номерів телефонів, телефаксів і телексів не пізніше _____________ Днів з дати їх зміни.

7.6. Цей договір укладено в м._____________ у двох примірниках, по одному для кожної зі сторін, і набуває чинності з дати його підписання. Додатки до цього договору складають його невід'ємну частину.

7.7. У випадках, не передбачених цим договором, застосовується цивільне законодавство України.

VIIІ. Юридичні адреси та банківські реквізити сторін.

Орендодавець               Орендар

________________ ______________________

________________ ______________________

________________ ______________________

Підписи сторін:

Орендодавець              Орендар

________________ ___________________

М.П.                             М.П.

4. Для України ефективною формою правління є президентська чи парламентська республіка?

Відповідь:

У вирішенні цього питання потрібно розглянути на прикладах, яка форма правління буде кращою. Багато відомих політиків говорять, що парламентська республіка є більш ефективнішою формою правління, називаючи низку успішних країн, де така система устрою влади вдало спрацювала, і чомусь не замислювались над тим, а з чого випливає, що в Україні вона теж так спрацює? Вони згадують Німеччину, Італію, Фінляндію, тощо, наївно вірячи, що проголосивши в себе парламентську республіку, українці швидко набудуть того рівня розвитку, що є притаманним для згаданих держав. До того ж, прихильники запровадження в Україні парламентської форми правління чомусь не помічають інших успішних країн, де добре функціонує саме президентська чи напівпрезидентська форма: Францію, США і т.д.

Під парламентською формою, як відомо, розуміють таку, що пов’язана з формуванням уряду парламентом, перед яким уряд є підзвітним. Ця процедура здійснюється партією, що робить це одноосібно, якщо має більшість голосів, або в коаліції з фракціями інших партій. Парламентський устрій влади вельми чутливо реагує на найменші зміни громадських настроїв, точно віддзеркалюючи всі нюанси балансу партійних сил у суспільстві. Це дуже складний і делікатний соціальний механізм, тому парламентська республіка вимагає наявності розвинутого громадянського суспільства, зрілого політикуму, здатного мислити категоріями громадського інтересу, згуртованої нації тощо. Парламентська республіка ефективно функціонує на тлі високої політичної культури еліти і мас.

Переважна більшість чинних політиків – це люди, які сформувалися як особистості в комуністичному суспільстві. Українці тільки розпочали свій шлях до громадянського суспільства під страшенним всебічним тиском колишньої метрополії. Що за таких умов означає парламентська республіка? Вона означає систему колективної безвідповідальності 450 народних депутатів, суттєво залежних від партійних вождів та олігархічно-кланових груп. Парламентська республіка в нинішніх українських умовах означає хаос і анархію, перманентні політичні кризи і чвари, нездатність ухвалювати рішення і контролювати їх виконання. Замість одного Президента Україна, можна отримати в перспективі 450 «президентів»

Президентською формою правління називають таку, коли на чолі держави стає обраний народом національний лідер, який формує уряд і бере на себе всю повноту відповідальності за його діяльність (класичний приклад – США). У таких країнах президент є найвищим центром влади і відповідальності. Звісно, між першим і другим варіантом державного устрою може бути чимало проміжних форм. Зрештою, це справа американців і французів, чому вони вважають президентську чи напівпрезидентську (де уряд очолює прем‘єр, але без дозволу президента жодне урядове рішення не є чинним) республіку найкращим варіантом для себе, а італійці і німці – парламентську. Можна назвати чимало прикладів успішних і невдалих як парламентських, так і президентських форм правління. 

Подобається це комусь чи не подобається, але сьогодні Україна є східним кордоном Європи і в цьому сенсі прикордонною державою, і усупереч своїй волі перетворилась на прифронтову. І це пред’являє особливі вимоги до забезпечення чіткого порядку управління в країні, виконавської дисципліни чиновників від села до столиці, ефективної військової організації, надійного гарантування національної безпеки і єдиної зовнішньої політики держави (а не окремих «політик» президента, прем’єра і парламенту). У сучасних реальних умовах України це може забезпечити тільки президентська республіка, президент з великими повноваженнями і великою відповідальністю, жорстка вертикаль влади. Віддати сьогодні владу клановим угрупованням, партійним «керівникам» і професійним демагогам означає приректи Україну на загибель.

Зваживши на аналіз двох подій розвитку України у різних формах правління, не потрібно довго сперечатись, що ефективною і правильною формою правління для нашої держави є – президентська республіка.