28. Семінарське заняття - круглий стіл

Цей вид семінарського заняття може бути запропонований як для обговорення вивченого матеріалу з курсу психології, так і для обговорення питань практичного вирішення професійно важливих завдань, формування й прояву професійно значущих якостей психолога, планів підготовки спеціаліста, програми організації дослідження, окремого вчинку людини, конфліктної ситуації та пошуку шляхів виходу з неї тощо.

Мета круглого столу: виявлення глибини теоретичних знань з дисцип­ліни та вміння їх використовувати на практиці, вміння творчо й логічно мислити, інтегрувати теоретичні знання з практичним досвідом, висловлювати конкретно, переконливо, аргументовано й чітко свої думки.

Як студентів, так і учнів школи приваблюють такі питання: " У чому справжня краса людини?", "Яскрава особистість - яка вона?", "У чому сила і в чому слабкість сучасної молоді?", "Що означає - бути сучасним?", Існує поняття "Доля людини" - як ви це розумієте?", "Які риси справжнього чоловічого характеру?", "Які зміни відбулись у психології людини у вік комп'ютеризації?", "Чим, на Вашу думку, зумовлене зростання злочинності підлітків?", "Ваше призначення в житті", "Чи потрібна сучасній жінці жіночість?", "Які причини суїцидальної поведінки підлітків і молодих людей?" та ін.

Для проведення круглого столу викладач повинен завчасно приго­тувати низку питань, які б можна винести на обговорення, і дати можливість студентам вибрати самим те, що їх цікавить, або запро­понувати їм сформулювати цікаві для них проблемні питання і винести їх на обговорення на занятті.

56

Для ефективної роботи круглого столу повинні бути створені умови відвертості, свободи висловлювання власної думки, повага один до одного й до думки кожного, елементи дискусії тощо.

Організатор круглого столу слідкує за тим, щоб обговорення не переростало в конфлікт чи сварку, щоб учасники не відхилялися від обговорюваного питання, щоб були витримані умови роботи.

Як і конференція, круглий стіл завершується певними підсумками у вигляді висновків чи рішень, порад чи рекомендацій, які складаються колективно й приймаються учасниками круглого столу.

29. Семінарське заняття-мозковий штурм

Заняття цього типу на перших етапах їх введення рекомендувалися для студентів технічних вузів, зокрема для підготовки інженерів. Згодом семінар "мозковий штурм" став застосовуватись викладачами різних галузей наук, у тому числі й психологами.

Метод мозкового штурму - одна із форм високо інтенсивного навчання майбутніх фахівців. Він сприяє розвитку творчих здібностей студентів, вихованню ініціативи, навичок колективної розумової праці при розв'я­зувати складних проблем, вчигь знаходити нестандартні рішення.

У науці й техніці мозковий штурм успішно застосовується у тих випадках, коли звичайні способи розв'язку проблемних ситуацій не дають позитивних результатів, і виникає необхідність генерації нових, нестандартних ідей з їхнім подальшим аналізом і втіленням.

Призначення мозкового штурму в навчальному процесі - вчити студентів цілеспрямовано шукати оригінальні ідеї в процесі колективної творчості. Основою методу мозкового штурму є врахування того, що одні люди здатні генерувати різні нові ідеї, але самі погано їх аналізують, інші, навпаки, погано генерують, але добре аналізують висловлені іншими ідеї. Отже, для проведення заняття за типом "мозкового штурму" потрібно попередньо виявити людей з цими різними здібностями, щоб академічну групу розділити на три групи - генераторів ідей, аналітиків і критиків.

Виділені групи виконують свої завдання в певній послідовності: на першому етапі відбувається лише генерація нових ідей в умовах макси­мальної психологічної розкутості, на другому і третьому етапах - критич­ний аналіз і відбір пропозицій для подальшого дослідження і втілення.

Мозковий штурм дає змогу:

• ознайомити студентів з методом формування творчих колективів на основі вивчення індивідуальних психологічних особливостей особистості:

• навчити аналізувати власну мислительну діяльність і діяльність інших членів колективу;

57

• самостійно вирішувати складну проблему шляхом генерування нестандартних і оригінальних ідей;

• навчити критично аналізувати різні запропоновані варіанти розв'язку проблеми;

• розвивати навички колективної розумової праці, цілеспрямовано домагатись досягнення певної мети.

Загальний план організації й проведення семінарського заняття-мозковий штурм.

Мозковий штурм рекомендується проводити з академічною ірупоіо кількістю 17-25 студентів. На проведення семінару типу мозкового штурму можна виділити 2-3 заняття, якщо проблема дуже складна і за одне заняття не знайдено варіант її вирішення. На першому занятті (одна академічна година) викладач проводить попереднє дослідження для виявлення індивідуальних властивостей студентів, зокрема екстраверсії-інтроверсїі -для створення творчих груп. Наступні 2 години використовуються для вирішення самої проблеми. Друге заняття проводиться за розкладом після опрацювання тестів, зібраних на попередньому занятті В кінці заняття відводиться час на підведення підсумків роботи груп.

Друга (основна) частина заняття починається з утворення робочих груп з урахуванням результатів тестування та пояснення викладачем сутності методу мозкового штурму, правил роботи всіх студентів та кожної групи окремо. Тема заняття, як правило, завчасно студентам не називається. Мозковий штурм розрахований на власну творчість студентів та виявлення їхнього творчого потенціалу в процесі практичного пошуку варіантів вирішення проблеми.

Після утворення творчих груп і закріплення за ними функцій викладач створює, по можливості, круглий стіл, щоб генератори ідей сиділи один проти одного, інші групи розташовуються на певній відстані від них, але так, щоб вони могли спостерігати за роботою генеруючої групи і чути висловлювані ідеї. Після цього викладач оголошує тему заняття, проблему, яку необхідно розв'язати, пояснює значення проблеми, повідомляє, якщо потрібно, вихідні дані, фор­мулює задачу і пропонує генераторам ідей самостійно приступити до пошуку шляхів розв'язку проблеми. Надзвичайно важливо, щоб проблема мала практичне значення, щоб варіанти її вирішення могли бути запропоновані колегам-практикам.

Найбільш важливий період - генерування ідей. Вш проходить в умо­вах повної психологічної розкутості, в атмосфері доброзичливості. Штурм полягає у вільному висловлюванні будь-яких ідей для розв'язування поставленої задачі - реальних і фантастичних, серйозних і жартів-

ливих, конкретних чи "туманних", вартих уваги чи безглуздих. Головним джерелом нестандартних рішень є уява.

Мозковий штурм повинен створювати атмосферу, яка сприяє інтенсивному мисленню, активізації й розвитку уяви. Тому заборо­няється в період генерації ідей будь-яка критика як у вербальній, так і в невербальній формі (міміки, жестів, інтонації тощо). Основне завдання цієї частини семінарського заняття - генерування якнай­більшої кількості ідей. Перші ідеї, як правило, висловлюються дещо несміливо, а згодом виникає потік думок, кількість ідей зростає.

Викладач не бере участі в мозковому штурмі, а лише коли з якихось причин запал активності спадає, він уміло поставленим запитанням чи висловленою ідеєю відновлює активність групи. Етап генерації ідей триває 20-25 хвилин. За цей час набирається кілька десятків висловлених думок, можливих варіантів підходу до вирішення проблеми.

Усі думки, висловлювання записуються групою аналітиків. Записи ведуть 2-3 студенти. Можна використати й записи на магнітну плівку, що дає змогу повернутись до якогось висловлювання, до якоїсь ідеї.

Після короткої перерви місця за "круглим столом" займають аналітики. їхнє завдання - старанно проаналізувати кожну висловлену ідею, класифікувати всі висловлені думки на звичайні й новаторські, відкинути безглузді, а думки, ідеї, які група вважає цінними, передаються групі критиків, завдання яких - виявити й оцінити негативні сторони ідей, відібраних аналітиками і відібрати кілька пропозицій (2-5), що заслуговують подальшого дослідження. Робота аналітиків продовжується 20-25 хвилин, критиків - 15-20 хвилин.

Підсумкове заняття може бути проведене зразу після штурму, або при наступній зустрічі з групою (за розкладом). На такому занятті викладач дає загальну оцінку, виділяє найбільш оригінальні пропозиції, яицо навіть вони були відкинуті, і найбільш перспективні ідеї.

Заключне заняття не обов'язкове. Можна обмежитись коротким підведенням підсумків у кінці другого заняття. Ніяких оцінок учасникам мозкового штурму' в балах виставляти не потрібно. Найбільш вдалі ідеї, висловлені на занятті, можуть стати предметом наукових досліджень (курсової чи дипломної роботи, наукової доповіді на науковій студентській конференції).

Важливе значення має вибір теми для. мозкового штурму. Такими темами можуть бути: "Як подолати лихослів'я підлітків?" "Попе­редження адиктивної поведінки у дітей і підлітків", "Попередження правопорушної і злочинної поведінки дітей і підлітків", "Шляхи подолання важковиховуваності учнів різного віку?* тощо.

58

1 Бадмаев Б.Ц. Методика преподавания психологии. - М., 2001. - С.102.

2 Бадмаев В.Ц. Вказана робота. - С.102.

3 Там же.

4 Зарецкая Е.Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации. - М., 1998. - С.95.

5 Зарецкая Е.Н. Деловое общение: Учебник: В 2 т. - Т.1. - М., 2002. - С.330.