25. Семінар-лаборагорна робота

Мета такого виду семінарського заняття - самопізнання і засво­єння технології використання конкретних методик вивчення психолог-гічних явищ.

Після актуалізації знань з теми викладач повідомляє вид семінар­ського заняття, характер роботи і пропонує студентам приготуватись до виконання завдань.

З кожної теми можна розробити кілька семінарських занять цього виду. Основний структурний компонент заняття - проведення лабораторних дослідів. У дослідах використовується устаткування: секундомір, слайди, епідіаскоп, тахістоскоп, таблиці зі стимульним вербальним чи цифровим матеріалом, спеціальні бланки тощо (в залежності від характеру матеріалу та завдання). Досліди можуть проводитись як індивідуально, так і колективно. Якщо методика розрахована на індивідуальне застосування, то студенти діляться на групи - "трійки": досліджуваний, експериментатор і протоколіст зі зміною ролей по колу.

Кожний дослід має конкретну мсту, у відповідності з якою підбираються методики, стимульний матеріал і метода статистичного опрацювання результатів.

Наприклад, тема "Увага".

1. Дайте визначення уваги та розкрийте її значення в житті й діяльності людини.

2. Які Вам відомі фізіологічні механізми уваги?

3. Як взаємопов'язані між собою домінанта і субдомінанти? Наведіть приклади з навчальної діяльності.

44

45

4. Дайте характеристику видів уваги та покажіть їх взаємозв'язок у процесі діяльності, наприклад, навчальної.

5. Які Вам відомі властивості уваги? Як вони проявляються в діяльності?

6. Які Вам відомі умови організації та підтримання мимовільної й довільної уваги вчителем на уроці?

7. Чи можна сказати, що якийсь із видів уваги найкращий взагалі? Доведіть справедливість свого міркування.

8. При яких умовах може виникати після довільна увага? Які наслідки її наявності?

Після відновлення в пам'яті знань з теми студенти починають проводити досліди.

Дослід 1. Визначення обсягу уваги на цифровому матеріалі

Мета досліду: визначення обсягу уваги непрямим методом за допомогою цифрових таблиць.

Устаткування: секундоміри, указки, 4 цифрові таблиці з числами від 1 до 25, розміщеними у випадковому порядку. Таблиці являють собою квадрати (5 х 5) з робочим полем 250 х 250 мм з клітками 50 х 50 мм. Фон таблиці білий. Лінії, що утворюють клітки, і цифри - чорні. Цифри в клітках розміщені вертикально по центру кожної клітки, виконані стандартним креслярським шрифтом.

Хід досліду: Методика розрахована на індивідуальне застосування, тому доцільно для виконання роботи розбити групу студентів на трійки. Досліджуваний сидить за столом. Експозиція таблиць проводиться у фронтальній площині на рівні зору (ока) дослід­жуваного па відстані 70 - 60 см (для фіксації таблиць можна використати штативи). Таблиці демонструються в порядку їх нумерації: 1, 2, 3, 4. Зміну таблиць потрібно проводити якнайшвидше і по можливості за рівні проміжки часу.

Перед демонстрацією таблиці 1 досліджуваному зачитується інструкція: "Зараз Вам будуть показані послідовно, одна за одною, 4 таблиці з числами від 1 до 25 в кожній таблиці. Числа розкидані в таблиці в безпорядку. Як тільки я покажу Вам першу таблицю, Вам необхідно якнайшвидше знаходити в ній числа в порядку зростання, починаючи від одиниці: 1, 2, 3, і т.п.. Ви повинні показувати їх указкою і називати вголос, голосно й чітко.

За допомогою секундоміра фіксується час рахунку по кожній таблиці окремо, а також кількість і характер допущених помилок. Бажано також фіксувати за допомогою секундоміра затримки (паузи) -відносно тривале відшукування того чи іншого числа.

Після закінчення досліду варто попросити досліджуваного розпо­вісти, як він виконував завдання. Експериментатора повинна цікавити перш за все стратегія роботи досліджуваного: чи працював він безсистемно, чи за якимось алгоритмом; чи ділив він робоче поле таблиці на квадрати чи інші за конфігурацією частини (вертикальні чи горизонтальні смужки і т.п.), чи відчував труднощі при відшукуванні якихось чисел (які це були числа і в якій таблиці).

Суб'єктивний звіт досліджуваного, записаний протоколістом, дозволить дати чітку й глибоку інтерпретацію кількісних показників, які заносяться в таблицю.

№ таблиць Час (сек.) | Помилки Примітки

Опрацювання результатів. Показником обсяіу уваги тут викори­стовується або сумарний час, затрачений досліджуваним на пошуки чисел у всіх чотирьох таблицях, або середній час пошуку.

Після отримання індивідуальних даних вираховується середній показник обсягу уваги для всієї групи досліджуваних. Проводиться порівняння індивідуальних показників із середньогруповими.

Дослід 2. Вивчення розподілу уваги

Мета: визначення ступеню розподілу зорової уваги в умовах однорідної діяльності (методика відшукування чисел).

Обладнання: секундоміри, бланки для відповідей, спеціальні таблиці: таблиця 1 - з 25 клітками (5 х 5), в яких у випадковому порядку розміщені числа від 1 до 40 (15 чисел пропущено). Таблиця 2 - з 49 клітками (7 х 7), у яких розміщені числа від 1 до 70 (21 число пропущене).

Хід досліду: Дослід проводиться індивідуально або колективно. Можливі три варіанти досліду: з таблицею 1, з таблицею 2 і з обома таблицями: спочатку з таблицею 1, а через 5 хвилин - з таблицею 2. Час роботи з таблицями обмежений: з таблицею 1-1-1,5 хвилини, з таблицею 2-4 хвилини.

„ Інструкція досліджуваному (для табл. 1): "Перед Вами таблиця, в якій розміщені в безпорядку числа від 1 до 40. Усього в таблиці 25 чисел, значить пропущено 15 чисел. У Вас є також бланк для відпо­відей, на яких надруковано ряд чисел від 1 до 40. Ви повинні відшукати в таблиці числа по порядку, починаючи з 1 Якщо Ви не знайдете в таблиці якесь число, викресліть його в бланку для відпо­відей. Виправлення не допускаються. На роботу з бланком Вам дається 1,5 хвилини. Потрібно працювати швидко й без помилок. Приготу­ватись! Увага! Почали!"

Аналогічна інструкція дається і при роботі з таблицею 2.

Опрацювання результатів. Підраховується кількість правильно викреслених чисел (і кількість помилок, неправильних викреслень, виправлень і пропусків). Проводиться якісний аналіз помилок. Вираховується середньо групова кількість правильно викреслених чисел і робляться діагностичні висновки про рівень розподілу уваги в умовах однорідної діяльності (низький, середній, високий). Наприклад, тема "Пам' ять".

На початку заняття варто повторити матеріал вивченої теми.

1. Дайте визначення пам'яті, назвіть її структурні елементи та вкажіть їх роль.

2. Розкрийте значення пам'яті в житті й діяльності людини.

3. Назвіть умови ефективного запам'ятовування навчального матеріалу.

4. Порівняйте смислове й механічне запам'ятовування і назвіть відмінності.

5. Доведіть, що при певному характері матеріалу механічне запам'ятовування буває доцільним і ефективним.

6. Які вам відомі шляхи боротьби з забуванням?

7. Дайте характеристику видів пам'яті за різними ознаками. І ін.

Дослід 1. Роль осмисленого сприймання в процесі запам'ятовування.

Мета: вивчення ролі осмисленого сприймання в запам'ятовуванні. Обладнання: таблиці зі стимульним матеріалом (дві серії пар слів), чисті аркуші паперу у студентів, на яких будуть вестися записи.

В інструкції викладач повідомляє студентам, що вони уважно прослухають певну кількість пар слів, які вони повинні запам'ятати якнайкраще попарно, щоб потім відтворити. Після завершення читання пар слів їм буде зачитуватись перше слово пари, вони повинні записати друге слово цієї ж пари. Нічого записувати під час читання стимульного матеріалу викладачем не дозволяється.

Потім експериментатор (викладач) ) повільно зачитує пари слів першої серії А, між якими існує змістовий зв'язок. Наприклад: лист - зелений вікно двері

ніж - різати сокира - рубати

Курка - яйце цукор - солодкий

Сонце - місяць пошта - лист і т п - 15-20 пар слів.

Студенти уважно слухають і запам'ятовують через сприймання на слух. Через 10-15 с викладач читає перше слово пари, студенти відтворюють на чистому аркуші паперу друге слово відповідної пари.

Після завершення роботи експериментатор читає всю серію А пар слів. Студенти перевіряють, відмічають помилки: якщо друге слово записане правильно, ставлять "+", якщо неправильно або взагалі не записане, ставлять "-", підраховують їх кількість.

Так само проводиться робота зі стимульним матеріалом другої серії Б , де відсутні смислові зв'язки між парами слів. Приклади таких пар слів:

яблуко - небо залізо - вухо

буква - кисіль цукор - шапка

годинник - озеро олівець - кіт і т.п. Також 15-20 пар

слів. Перевірка проводиться аналогічно з перевіркою першої серії. Також підраховується кількість помилок. Порівнюється кількість допущених помилок в обох серіях і робиться висновок. Як правило, досліджувані допускають менше помилок при відтворенні першої серії А пар слів, тобто краще запам'ятовуються слова, пов'язані між собою за смислом.

Можна вирахувати коефіцієнт запам'ятовування пар слів, які мають смислові зв'язки (серії А), і тих, які таких зв'язків не мають (серії Б).. Для цього кількість правильно відтворених слів одного ряду ( серії А) ділиться на кількість запропонованих для відтворення слів цієї ж серії (кількість других слів у ряді). Так само вираховується коефіцієнт запам'ятовування слів другої серії Б. Порівнюються коефіцієнти запам'ятовування. Робляться висновки про роль змістового сприй­мання в запам'ятовуванні.

Дослід 2. Залежність якості запам'ятовування від установки на термін зберігання інформації

Мета: показати вплив установки на термін запам'ятовування.

Дослід також містить 2 серії досліджень з різним стимульний матеріалом і різними завданнями.

Серія А. Матеріал: слова для запам'ятовування (схід, поріг, квітка, пляшка, застава, вікно, екран, бочка, новина, праска, градус, календар. журнал, вода, машина).

Хід досліду. Досліджуваним зачитується 15 слів. Студенти повинні повторювати слова подумки, щоб їх запам'ятати. Слова прочитуються кілька разів (2-3 рази) для того, щоб їх запам'ятав кожний досліджу­ваний. Потім студенти записують слова, які запам'ятали.

Серія Б. Матеріал: слова для запам'ятовування (стіл, зошит, ложка, книга, вулиця, сірник, картина, олівець, стілець, людина, зірка, кішка, місто, гривня, театр).

Хід досліду. Серію Б із 15 слів читають і запам'ятовують так само, як і слова серії А, але досліджуваних попереджують, що ці слова потрібно запам'ятати на тиждень, тобто до наступного заняття.

Перевірку по обох серіях проводять у кінці заняття. Після кон­трольного читання студенти підраховують кількість слів, які вони запам'ятали з кожної серії. Дослід засвідчує, що збереження в пам'яті інформації залежить від установки та термін запам'ятовування.

26. Семінар-розв'язування психологічних задач

Цей вид семінарських занять проводиться, як правило, після вивчення певної теми з курсу психології як підсумкове на закріплення знань студентів.

На початку заняття доцільно відновити в пам'яті знання з матеріалу теми, яка виноситься для обговорення на занятті. Наприклад, з теми "Сприймання ":

1. Дайте визначення процесу сприймання та виявіть спільні й відмінні ознаки відчуттів і сприймання.

1. Дайте характеристику властивостей сприймання.

2. Розкрийте значення константності та апперцепції сприймання в житті й діяльності людини.

3. Наведіть приклади залежності сприймання від досвіду та установки суб'єкта.

4. При яких умовах можна домогтись підвищення ефективності сприймання й розуміння навчального матеріалу (на лекціях, семінарських та практичних заняттях у вузі, на уроках у школі) ?

5. Назвіть об'єктивні й суб'єктивні фактори, які впливають па сприймання предметів і явищ навколишнього середовища.

Після актуалізації знань студентів з теми викладач повідомляє про вид семінарського заняття та характер роботи його учасників. Потім пропонуються психологічні задачі для їх обговорення й відшукування правильного пояснення особливостей прояву психічного явища.

Задача 1.

У 1 кл. на уроці вчителька розповідала дітям про білочку. Вона показала на малюнку білочку, щоб учні уважно розглянули. Потім запропонувала замалювати контури білочки по трафарету. І тут посипались запитання: "Якого кольору білочка?", "Чи є в неї вуса?", "Які в білочки очі? ", "Чи є в неї брови? " та інші.

Чим зумовлені такі запитання? Чого не врахувала вчителька при поясненні матеріалу?

Задача 2. ;.

Учениця 5 кл. на питання про державний устрій стародавнього Єгипту відповіла, що "єгипетська держава була рибовласницькою державою ". Побачивши здивований погляд учителя, вона пояснила, що єгипетська держава розташована в долині річки Ніл. А в річці багато риби, тому, вона й була рибовласницькою державою.^

Чим можна пояснити таку помилку у сприйманні ученицею пояснення вчителя?

Задача 3.

В якому випадку людина краще сприймає й запам'ятовує нову дорогу, наприклад, у незнайомому місті: якщо вона йде сама чи із співбесідником, який добре знає дорогу?

Дайте обґрунтовану відповідь.

Задача 4.

Чим пояснити такі ілюзії?

При надзвуковій швидкості літака пілот бачить на рівні літака предмети, які насправді вже позаду нього на відстані 100 метрів.

Задача 5.

Чому помилки в зошиті вчитель виправляє червоним чорнилом?

Задача 6.

Знаючи закономірності процесу сприймання, поясніть, чому ми рідко помічаємо граматичні помилки при читанні художньої літератури?

Задачі з теми "Пам'ять".

Задача!.

Визначте вид асоціацій:

В оповіданні А.П.Чехова "Хлопчики": як тільки Маша помічала Чечевіцина, вона задумувалась і говорила із зітханням: "Коли піст, няня говорить, що треба їсти горох і сочевицю. А в нас учора сочевицю готували ".

Задача 2.

Після зустрічі зі старим знайомим він занурився у спогади про минуле, йшов, не помічаючи ні зустрічних людей, ні будинків, повз які проходив, і непомітно для себе опинився біля воріт свого будинку.

Задача З,

Якось актор повинен був неочікувано для себе замінити свого товариша і протягом одного дня вивчив його роль. Під час спектаклю

він знав її досконало, але після спектаклю все вивчене ним вивітрилось, і роль була ним абсолютно забута. Чому актор забув роль ?

Задача 4.

В експерименті потрібно було запам 'ятати ряд психічних станів із 15 прикметників (наприклад, втомлений, агресивний і ін.). Одній групі досліджуваних після закінчення заучування запропонували запам 'ятати додатково 15 іменників, а іншій групі -15 чисел.

Яка з груп ліпше запам'ятає прикметники? Чому?

Задача 5.

Розмова двох драматургів:

- Коли я пишу яку-небудь сцену, я чую її. Я чую голос кожної діючої особи.

— А я бачу сцену, герої ходять, діють. Знаєте, де я подумки знаходжусь? У середині партеру.

Про які типи пам 'яті йде мова?

Задачі з теми "Мислення" .,, Задача 1.

Щоб перевірити правопис деяких слів, учні визначають склад слова: виділяють корінь, суфікс, підшукують однорідні слова, щоб порівняти з основним словом і т.п.

Які мислительні операції використовуються учнями?

Задача 2.

Дайте визначення таких понять: береза, дерево, гора, сміливість, праця. Назвіть ознаки цих понять.

Задача 3.

Порівняйте поняття: стіл - меблі; герой - героїзм; психологія -педагогіка. Виділіть лінії, за якими порівнювали кожну пару понять.

Задача 4.

До наведених нижче рядів понять підберіть більш загальні. Скажіть, як називаються перші поняття і як називаються більш загальні поняття?

1 .Відчуття, сприймання, мислення, увага, уява.

2. Страх, гнів, радість, роздратованість, сум.

3. Зір, слух, смак, нюх.

Після обговорення психологічних задач з теми необхідно зробити узагальнення у формі висновків та рекомендацій. Підвести підсумок може студент, достатньо підготовлений по темі, або викладач. Якщо вистачає часу, викладач пропонує студентам розробити власні поради, рекомендації, наприклад, учителям, студентам-практикантам чи самим учням для підвищення ефективності сприймання, осмислення чи збереження в пам'яті навчального матеріалу. Якщо ж заняття добігає кінця, розробку практичних рекомендацій можна запропонувати як домашнє завдання з їх обговоренням і узагальненням на наступному занятті.

Критерії оцінювання знань студентів:

• глибина знань матеріалу з теми;

• вміння вибрати потрібну інформацію для пояснення ситуації й формулювання відповіді;

• доказовість відповіді, наведення аргументів;

• наведення додаткових прикладів, які б підкріплювали правиль­ність відповіді чи міркувань.

Такий вид семінарських занять можна проводити як у формі колек­тивного обговорення ситуацій, так і у формі "малих груп", коли кожна мала група (4-5 студентів) висловлює свою думку, доповнюючи один одного. Можна організувати й індивідуальні виступи студентів. Для цього викладач готує бланки із змістом задач для окремих студентів, які готують відповіді й пояснення їх, а решта тим часом обговорює інші питання теми, або кожен студент отримує задачу для її розв'язання, і для підготовки відповідей дається декілька хвилин, після цього кожен студент пропонує свою відповідь і її пояснення. Це досить добре мобілізує всю аудиторію, активізує увагу, мислення, пам'ять, уяву.

На занятті такого виду студенти самі можуть запропонувати свої задачі. У них часто виникають питання, як пояснити з позиції психо­логії те чи інше явище, той чи інший випадок із життя оточуючих чи їх самих. Питання -задачі, пов'язані з їхнім життєвим досвідом, викли­кають активну зацікавленість усієї аудиторії, активізують знання кожного, систематизують, інтегрують їх.