17. Семінар-консультація

Цей тип семінарського заняття пропонується студентам у тому випадку, коли засвоювана інформація вимагає аналізу багатьох наукових підходів до проблеми, він по-різному висвітлюється у різних наукових джерелах вітчизняної і зарубіжної психології, соціології, філософії та ін. різними авторами.

З теми, з якої планується провести семінар-консультацію, викладач дає домашнє завдання студентам: у процесі роботи з рекомендованою навчальною, довідковою та науковою літературою виділити питання, поняття, положення, терміни, по яких вони хотіли б отримати повніше роз'яснення, відповіді, уточнення для з'ясування відмінностей наукових напрямків, поглядів, визначень. На занятті студенти у письмовій чи усній формі ставлять запитання викладачеві, які вимагають порівняльної характеристики наукових течій чи окремих поглядів учених. Наприклад:

• Чим подібні і чим відрізняються погляди представників психоаналітичної теорії З.Фрейда, А.Фрейд, К. Хорні?

• Чим подібні і які відмінності в поглядах представників гуманістичної психології К.Роджерса і А.Маслоу?

• Чи можна розглядати теорію С.Занюка про мотивацію діяльності в плані теорії гуманістичної позиції А.Маслоу?

ЗО

31

- Як розрізнити, де й коли "працює" відчуття, а коли - сприймання? та ін.

Подальша робота будується по-різному. Викладач може сам відповісти на всі питання, може розподілити питання між собою і студентами. З метою активізації пізнавальної діяльності аудиторії краще поставити студентів у позицію консультантів, будувати роботу за типом взаємного консультування. Спочатку студенти характери­зують окремі теорії чи погляди окремих авторів, потім відшукують потрібні характеристики і підводять підсумки.

Можлива й інша форма роботи: студенти, які добре розібралися в питанні, виступають як консультанти, проводячи порівняльну характеристику теоретичних підходів і роблячи підсумки. Кожний студент має можливість вибрати для себе питання й виступити в ролі консультанта, доповнити чи уточнити інформацію, викладену іншим.. Викладач слідкує за поясненнями студентів - консультантів, при необхідності уточнює й доповнює їхні пояснення, оцінює рівень їхніх знань.

Критерії оцінок студентів-консультантів:

• уміння працювати з науковою, навчальною та довідковою літературою, відбирати необхідну інформацію;

• уміння виділити найбільш суттєве, головне в інформації;

• логіка й повнота висвітлення питання, відповіді, роз'яснення;

- уміння аргументувати свої міркування, переконаність виступу. Семінар-консультація вчить студентів думати, міркувати,

аналізувати навчальний і науковий матеріал, окремі теоретичні положення, поняття, визначення, формулювати запитання, розби­ратися в певних психічних явищах, сприяє збагаченню й розширенню обсягу знань з предмета, формуванню оцінок, позицій учасників, розвиває уміння відбирати головне у прочитаному.

18. Семінар-обговорення усних доповідей

З кожного питання теми, яка виноситься на семінарське заняття, всі студенти готують усні доповіді. Вони самостійно підбирають додаткову літературу, складають план свого виступу, виділяють найбільш важливе питання в зібраній інформації. Викладач ставить перед собою і студентами завдання:

- розвивати ораторське мистецтво, красномовність;

• формувати уміння логічно, доказово, чітко, коротко висловлювати свої думки, уважно, терпляче слухати своїх колег;

• в,и$ілящ, синьці і слабла сторони виступів для їх обговорення?

32

- розвивати вміння висловлювати оціночні думки з приводу доповідей товаришів, зауваження й побажання.

Для досягнення поставлених цілей у процесі проведення семінарського заняття необхідно:

• створення позитивного довірливого мікроклімату для вільного обміну думками, відвертого висловлювання своїх оціночних виступів;

• активна взаємодія студентів, ситуації дискусії, право спросто­вування зауважень;

• участь усіх студентів у обговоренні доповідей. Критерії оцінки доповідей:

• уміння працювати з науковою та довідковою літературою;

• уміння виділяти суттєве, головне в інформації;

• повнота висвітлення питання й логічність викладу інформації;

• аргументованість і переконаність виступів; красномовність;

• вільне володіння знаннями, неприв'язаність до конспекту;

- вміння чітко, доступно, на науковому рівні висловлювати свої думки.

19. Семінар-обговорення письмових рефератів

На початку семестру студентам пропонується список тем рефератів, вимоги до їх написання та загальний список основної літератури. Якщо курс читається протягом двох чи трьох-чотирьох семестрів, то проводиться кілька таких типів семінарських занять.

Кожен студент вибирає тему для написання реферату за своїми інтересами. Окрім списку запропонованої основної літератури, студенти підбирають і додаткову літературу, що допомагає їм повніше висвітлити тему. Для написання реферату всі студенти мають можливість отримати консультацію викладача. Викладач слідкує за написанням рефератів, завчасно ставить до відома тих, хто повинен буде виступати з рефератом на семінарському занятті. Для підготовки до обговорення реферату визначаються рецензенти, які прочитують реферат і готують свої виступи, враховуючи вимоги до його написання та критерії оцінювання. По кожному реферату виступають 2-3 рецензенти.

На самому семінарському занятті автор повідомляє тему реферату, його план, тобто питання, які він висвітлював у роботі, список літератури, використаної ним при підготовці реферату, короткий його зміст, відповідає на питання, якщо вони виникають у слухачів, стосовно змісту роботи. Після його виступу й відповідей на питання виступають рецензенти, розкривають сильні і слабкі сторони

33

виконаної роботи, висловлюють побажання, поради щодо написання таких видів наукових робіт як автору, так і всім присутнім. Рецензенти також можуть запропонувати кожен свою оцінку або узагальнену, порадившись між собою. Всі присутні на занятті можуть виступити з приводу прослуханої інформації, висловити свої думки й побажання, ставлення до значення такої теми та її знання для практичної професійної діяльності, запропонувати свій варіант її розкриття.

Реферати, обговорені на занятті, здаються викладачеві для оста­точного аналізу й оцінки.

Критерії оцінювання рефератів:

• уміння реферувати наукові джерела, відбирати основну (суттєву) щодо визначеної проблеми інформацію в літературі, яка опрацьовується;

• логічність і послідовність викладання інформації (чіткість структурування), дотримання плану;

• вміння формулювати свої думки, міркування й висловлювати їх письмово;

• наведення доказів, прикладів, що підтверджують справедливість висловлених міркувань стосовно реферованої літератури.