15. Семінар-теоретична конференція

Цей вид семінару проводиться як підсумкове заняття після вивчення окремого розділу програми курсуючи після вивчення курсу в цілому. На конференцію виносяться окремі проблеми розділу чи курсу, які вимагають додаткового обговорення чи узагальнення думок і формулювання висновків.

Основні завдання семінару;

• узагальнення й уточнення інформації з проблеми чи навчальної дисципліни;

• підвищення інтенсивності спілкування і взаємодії студентів;

• активізація самостійності мислення та його операцій;

• вироблення вмінь і навичок роботи з науковою та довідковою літературою;

• вироблення вмінь критичного аналізу різних точок зору 'на проблему й відшукування аргументів правильності свого підходу до пояснення обговорюваного питання;

• формування вміння публічного виступу, оголошення повідо­млень та ін.

В кінці вивчення розділу курсу чи навіть складної для засвоєння теми викладач пропонує студентам питання для доповідей на семінарі-теоретичній конференції. Основне місце в роботі семінару відводиться розгорнутим доповідям з обговоренням їхнього змісту, характеру й глибини висвітлення питання та самого виступу (поведінки доповідача).

Як правило, основні доповіді виголошуються на початку заняття як і на будь-якій конференції (пленарне засідання), а потім група працює в режимі секційних засідань.

З курсу загальної психології можна провести семінар-теоретичну конференцію після вивчення розділів: "Історія психологічної думки в Україні", "Розвиток психіки, свідомості й самосвідомості", Психологія діяльності й пізнавальних процесів", Психологія особистості, її структура та фактори формування", "Теорії формування Я-концепцїі" та ін. З вікової психології на конференції можна обговорити теми: "Важковиховуваність підлітків та фактори її формування", Причини зростання правопорушної і злочинної поведінки дітей і підлітків", "Причини, що зумовлюють поведінкові девіації дітей і підлітків", "Вікові кризи та їх вплив на розвиток і становлення особистості" та ін.

При підготовці теоретичної конференції потрібно дотримуватись низки методичних вимог:

• у вступному слові організатор (викладач, студент ) обґрунтовує доцільність, важливість обговорення загальної проблеми, назву теми конференції, повідомляє її програму (краще, якщо програма зарані відома студентам), характер роботи та оформлення результатів;

• теми доповідей повинні бути узагальнюючими, синтезуючими знання розділу чи курсу;

• для поглибленого обговорення проблеми, окрім доповідачів, повинні готуватися співдоповідачі, які висвітлюють окремі, дрібніші, але важливі питання й доповнюють інформацію основних доповідей чи уточнюють окремі положення;

• необхідне створення доброзичливого психологічного клімату для обміну думками, відвертості, тактовності, умов для активної взаємодії всіх студентів академічної групи;

• конференція повинна завершуватись висновками, відведенням підсумків та прийняттям рішення (рекомендацій майбутнім фахівцям (учителям, практичним психологам, викладачам вузу, учням шкіл, батькам (зміст їх визначається обговорюваною проблемою).