12. Семінар-аналіздосліджень

Для успішного навчання й формування професійно важливих якостей особистості, умінь і навичок практичного психолога, педагога, працівника соціальної служби студентам необхідно в процесі навчання у вузі набути досвід вивчення внутрішнього світу людини (дитини дошкільного віку, учня, дорослої особистості), навчитись кори­стуватись методами й методиками діагностування їх позицій, ціннісних орієнтацій, пізнавальних процесів, здібностей, провідних рис характеру, особливостей емоційно-вольової сфери тощо та аналізувати результати власних досліджень.

З метою пізнання внутрішнього світу людини шкільні практичні психологи, вчителі проводять психодіагностичні дослідження. З цією метою використовуються методи спостереження, анкетування, психологічний аналіз продуктів діяльності, бесіди, тестування та ін. Важливо, щоб такі дослідження проводили самі студенти - майбутні фахівці. Самостійні дослідження сприяють оволодінню діагностич­ними методами й конкретними методиками, виробленню вмінь і навичок встановлення контактів з досліджуваними, вчать аналізувати зібраний матеріал, виявляти кількісні й якісні особливості та їх пояснення, розробляти на цій основі відповідні поради, програми профілактичної й корекційної роботи.

На семінарському занятті дослідник знайомить аудиторію з методами, використаними в дослідженні, із зібраним матеріалом, статистичним і якісним аналізом, проведеним ним, з отриманими результатами, узагальненнями та висновками. Учасникам пропону­ється обговорити методи й методики, використані дослідником, умови проведення дослідження, наочного наведення результатів тощо.

На семінарське заняття можна запропонувати для обговорення неопрацьовані результати дослідження для колективного аналізу, узагальнення їх у висновках і рекомендаціях, які виробляються учасниками, їх оформлення для наочного наведення.

'¥ процесі роботи 3 матеріалом дослідження у студентів виробля­ється колективна думка щодо умов підвищення ефективності дослід­жень і використання результатів для підвищення ефективності навчально-виховного процесу в школі, виховання дітей у сім'ї,

становлення особистості підлітка та ін. ( в залежності від того, які психологічні явища вивчалися дослідником). Для обговорення на занятті можна також запропонувати різні результати дослідження одного й того ж психологічного явища з використанням різних методик. Студентам необхідно знайти й пояснити причину, відмін­ностей у результатах, вибудувати порівняльну характеристику двох наведених результатів, показавши їх схожість і відмінність, зробити висновки й розробити рекомендації майбутньому фахівцю щодо організації психодіагностичних досліджень.

Методичні вимоги до проведення семінарського заняття:

• вступне слово організатора семінару: визначення завдань, обгрунтування важливості семінару для формування професійних якостей, його цілі;

• створення обстановки довіри в аудиторії, вільний обмін думками по результатах проведеного дослідження (без критики), виявлення всіх питань, які цікавлять групу і складають зміст заняття;

• узагальнення результатів обговорення інформації, вироблення пропозицій, уточнення їх формулювання;

- заключне слово викладача, підведення підсумків роботи групи. Завдання семінару:

• формування вмінь застосовувати методи й конкретні методики психології в практичній професійній діяльності, проводити статистичний і якісний аналіз емпіричного матеріалу, інтерпретувати результати досліджень, оформляти їх для наочного наведення ( в таблиці, діаграми, графіки);

• формувати вміння вироблення колективної думки, групової

ДІЯЛЬНОСТІ; ,,,-, ,.:,;: ?,, ;,..;.

• розвивати творче мислення і творчі здібності майбутнізс, спеціалістів; ,,

• виробляти вміння й навички узагальнення матеріалу дослід­ження та формулювати висновки, пропозиції, рекомендації, будувати програми з профілактики й корекції недоліків і відхилень психолого-соціального змісту. Семінар з (тонуванням

Завдання заняття: активізація пізнавальної діяльності, актуалізація набутих знань, досвіду студентів (учнів), включення їх у діаяог..

На початку заняття називаються викладачем або обираються студентами'опоненти "-''1-3 студенти, що добре володіють знанням,, теми. їхні функції: помічати слабкі місця у відповідях, (доповідях,

повідомленнях) виступаючих студентів, ставити гострі, часом "прово­каційні" запитання, аргументовано заперечувати їхні твердження, наводячи певні окремі факти, приклади, випадки, в кінці обговорення питання доповнювати й виправляти відповіді доповідачів. Ставити запитання і доповнювати відповіді доповідачів можуть і студенти всієї аудиторії.

Опонент задає на занятті дискусійний тон, активізує мислення студентів, включає їх у дискусію.

Для обговорення нового питання за планом семінару признача­ються нові опоненти. З того, які запитання вони ставлять доповідачам, наскільки вони активізують аудиторію, які аргументи наводять для заперечення чи піддавання сумніву правильність відповіді, твердження, повідомлення, можна судити про глибину і обсяг їхніх знань, про рівень їхньої готовності до семінарського заняття, вільності включення у процес обговорення й оцінити їх. Оцінювати роботу опонентів може як викладач, так і група, або ж спеціально обрана на початку заняття для оцінювання знань студентів група журі.

Критерії оцінювання повторюють завдання семінару та структуру діяльності опонента.

14. Семінар-КВК

Завдання семінару цього типу:

• формування інтелектуальних якостей особистості майбутнього фахівця, почуття гумору, винахідливості, кмітливості, гостроти розуму, оперативності мислення, пам'яті тощо; впевненості в собі;

• виховання елементів театральної педагогіки, особливо необхідної майбутнім педагогам і практичним психологам;

• активізація пізнавальної діяльності всієї аудиторії.

Групі завчасно пропонується завдання підготуватися до семінар­ського заняття у формі КВК: в інструктажі визначаються компоненти заняття, його композиція (вітання, змагання капітанів, домашнє завдання, питання - експромт із зали і т. ін). Група дідяться на дві підгрупи (бед. втручання викладача), і згідно з визначеною темою Цдтрупи ішуірть свої версії її розгляду у формі КВК (у гумористичній

ПЛОЩИНІ).,

На початку заняття представники (капітани) повідомляють, як називаються їхні команди, і починається заняття. Методичні вимоги до проведення семінару:

• завдання, ситуації, що пропонуються командами, повинні відображати особливості майбутньої професії, формувати і зміцнювати професійні інтереси, вміння, необхідні якості;

• кожна команда пропонує свій варіант розв'язання ситуації чи задачі, запитання повинні бути цікавими, дотепними, носити проблемний характер;

• витримувати вимоги й правила культури спілкування, тактовності, взаємної поваги;

- оцінює результати змагання команд група експертів. Підводячи підсумки роботи студентів, викладач оцінює рівень

організованості, підготовленості команд, зв'язок із запропонованою темою чи професійними завданнями, рівень відображення особли­ востей майбутньої діяльності, гостроту критики недоліків, що допускаються фахівцями даної професії тощо. ■