3. Семінар-прес-конференція

На попередньому занятті студентам дається завдання: ознайо­митися зі змістом проблем, які порушуються у психолого-педагогічній літературі, журналах, у молодіжній періодиці тощо; з характером постановки проблем; із стилем їх викладання і ін.; звернути увагу на телевізійніпередачі, які демонструють прес-конференції представ-ників владних структур із журналістами тощо.

Композиційна структура: на початку, заняття викладач пропонує студентам різновид семінарського заняття-прес-конференцію. Виділя­ють^ «"представники" різних організацій і установ (наприклад, обласного відділу (комітету) освіти, національної системи психоло­гічної служби, молодіжних організацій, преси тощо), які повинні підготувати виступи з певного питання (за планом семінару) від імені і з позиції того органу, представником якого вони є. Інші студенти продумують запитання до виступаючих у контексті теми, що обговорюється від імені представників певних засобів інформації, наприклад, журналу "Обдарована дитина", " Практична психологія та соціальна робота", "Молодий буковинець", певної телевізійної програми, популярних видань тощо.

На підготовку виступів і запитань відводиться 3-4 хвилини. Кількість запитань до представників, що проводять прес-конференцію, регулюється з урахуванням складності питання, винесеного на обговорення, його актуальності, кількості питань за планом семінарського заняття, а також пов'язана з тим, щоб була можливість змінити склад організаторів прес-конференції, включити більшу кількість студентів у рольові позиції.

Після відповіді на запитання "кореспондентів", "журналістів" ведучі прес-конференції коротко підводять підсумок. Розпочинається обговорення роботи ведучих прес-конференцію, що відповідали на запитання аудиторії, та її оцінювання.

Для більш об'єктивного оцінювання роботи студентів, їх актив­ності та відповідність відповідей критеріям, краще на початку заняття обрати групу експертів зі студентів, які добре вчаться і схильні до об'єктивної оцінки знань своїх колег. Обов'язком експертної групи є оцінювання відповідей ведучих прес-конференцію, визначення слабких і сильних сторін виступів, організації роботи тощо, що дає змогу глибше їх проаналізувати.

Критерії оцінки:

• готовність відповідати ' на поставлене питання (наявність відповідного матеріалу);

• обсяг знань з конкретного питання;

• чіткість викладу інформації;

• точність, повнота, лййчність, доказовість (аргументованість) відповіді;

• готовність 'До спілкування, Уміння формулювати свої щнщдц відстоювати доцільність" своїх позицій.

На гфес-кон^)еренцію доцільно виносити найбільш складні питання плану семінарського заняття; або ж повністю тему чи проблему

4. Семінар-практичне заняття

Розпочинається зі вступного слова викладача, який у процесі постановки завдання підкреслює необхідність розвитку творчої особистості спеціаліста, формування його професійних знань, умінь і навичок. Такі завдання можуть бути вирішені, коли кожен, у тому числі і студент як майбутній фахівець, на своєму місці буде шукати шляхи вдосконалення професійної діяльності, підвищення її ефективності.

Отож студентам даної академічної групи надається можливість віднайти, запропонувати й обговорити, наприклад, умови активізації творчого потенціалу учнів і студентів вузів у контексті навчальної діяльності, шляхи ефективного формування професійних знань, умінь і навичок майбутніх спеціалістів, а також сформулювати поради й пропозиції педагогам з активізації пізнавальної діяльності школяра чи дитини в дитячій дошкільній установі, їх особистісного становлення.

Завдання семінару:

• виробляти вміння аналізувати й узагальнювати теоретичні знання з позиції їх практичного значення й застосування в певній галузі діяльності;

• формувати навички з вироблення конкретних практичних рекомендацій, опираючись на узагальнені теоретичні знання, а також впровадження даних рекомендацій у практику професійної, зокрема педагогічної діяльності;

• виховання самостійності мислення, уміння самостійно знаходити шляхи практичного вироблення професійних завдань.

Після короткого обговорення (20-30 хв.) найбільш важливих теоретич­них питань за темою семінарського заняття перед студентами ставиться завдання: узагальнити знання у вигляді практичних рекомендацій, порад, пропозицій, зокрема вчителям шкіл, учням різного шкільного віку, сту­дентам та викладачам ВНЗ, практичним психологам, працівникам соці­альних служб, працівникам підприємницької діяльності і т. ін. Наприклад, з психології за темою "Пам'ять" студенти розробляють рекомендації учням "Умови ефективного запам'ятовування навчального матеріалу (чи будь-якої інформації представниками інших професій)", за темою "Уява і творчість" рекомендації "Умови розвитку творчого мислення і творчих здібностей (учнів, студентів, менеджерів та ін.)" для вчителів різних навчальних закладів, викладачів вузів, педагогів дошкільних дитячих установ, учнів спеціальних шкіл тощо; за темою "Увага й уважність" - для вчителів шкіл, студентів-практикантів, молодих викладачів вузів -"Організація й підтримування уваги учнів на уроці (студентів га лекційному чи семінарському занятті)", за темою "Підліток" – для вчителів і батьків - "Зразки дорослішання підлітка і їх врахування у виховній роботі", "Прийоми педагогічного впливу на поведінку підлітка", "Умови попередження й подолання важковиховуваності підлітків"; "Шляхи подолання конфліктності підлітків з дорослими"; за темою "Мислення" - для вчителів, учнів, студентів -"Гігієна й культура розумової праці" тойкх

Досвід засвідчує, що студенти досягають кращих результатів, коли вони працюють малими групами (по 4-5 осіб), завдяки чому можна досягти чіткості формулювання рекомендацій, їх лаконічності, а також інтеграції знань. Кожна група має право й можливість запропонувати власний проект, варіант рекомендацій чи порад. Розроблені однією групою рекомендації, які визнаються студентами як найбільш "повний" варіант, обговорюються, доповнюються й доводяться до такого рівня, який може бути рекомендований як зразок студентам-практикантам, учителям шкіл, учням різного шкільного віку, батькам, викладачам, наставникам академічних груп вузу для їх практичного застосування. Даний варіант може бути розмножений для користу­вання, залучений до документації практик студентів, надрукований у матеріалах студентських конференцій тощо.

Розробляючи практичні рекомендації з певної теми, студенти можуть використати як теоретичний матеріал за планом конкретного семінарського заняття (за списком рекомендованої літератури), так і власний досвід роботи з навчальним матеріалом, дослідницької роботи, а також досвід роботи своїх шкільних учителів, викладачів вузу тощо.

Отже, семінари-практикуми корисні для практичної діяльності майбутнього спеціаліста (особливо якщо програмою певного предмета не передбачені, окрім семінарів, практичні заняття): вони вчать інтегровано застосовувати набуті знання з різних навчальних дисциплін, узагальнювати матеріал, аналізувати всебічно ті чи інші позиції, окремі явища, встановлювати закономірності певного виду діяльності чи процесу; наприклад, виявляти закономірності та визначати особливості навчально-виховного процесу в умовах шкільного чи вузівського навчання!; семінари такого типу формують важливі для професійної прЯктичййї діяльності 'здібності, твобчё професійне мислення, оевбистк§^Ш6ст1, вміння доцільно й продуктивно їх реалізовувати.