Оформлення звіту

Звіт про виконану роботу на стандартних аркушах паперу. В звіті коротко викласти мету роботи, таблицю, на контурній основі складену схему нафтогазоносних басейнів Атлантичного океану. Короткий опис нафтогазоносних територій Атлантичного океану згідно наступної схеми: тип нафтогазоносної провінції; географічне і адміністративне положення; геотектонічне положення; основні геоструктурні елементи; літолого-стратиграфічна характеристика осадового чохла; нафтогазогеологічне районування; типи і характеристика покладів за характером пастки.

Графічну модель родовищ Іст-Техас, Болівар, Нафтові Камені згідно наступної схеми: адміністративне положення; геотектонічне положення; рік відкриття і вводу в розробку; сучасний етап родовища; геологічна будова; тип покладів та продуктивних горизонтів, порід покришок; запаси і видобуток; інші відомості. Навести необхідні схематичні зарисовки.

Запитання

1. Назвіть головні нафтогазоносні басейни Атлантичного океану.

2. Охарактеризуйте основні риси геологічної будови та нафтоносність Норвезького басейну.

3. Охарактеризуйте основні риси геологічної будови та нафтоносність Північноморського басейну.

4. Охарактеризуйте основні риси геологічної будови та нафтоносність Південно-Західної Європи.

5. Охарактеризуйте основні риси геологічної будови та нафтоносність Лабрадорського басейну.

6. Охарактеризуйте основні риси геологічної будови та нафтоносність Мексіканського басейну.

7. Охарактеризуйте основні риси геологічної будови та нафтоносність Карібського басейну.

8. Охарактеризуйте основні риси геологічної будови та нафтоносність Середземноморського басейну.

9. Охарактеризуйте основні риси геологічної будови та нафтоносність Адріатичного басейну.

10. Охарактеризуйте основні риси геологічної будови та нафтоносність Східносередземноморського і Південнокаспійського басейну.

11. Назвіть основні родовища нафти і газу Атлантичного океану

12. Наведіть основну характеристику родовищ Іст-Техас, Болівар, Нафтові Камені.

Лабораторна робота №6 характеристика і нафтогазоносність індійського океану

Мета роботи: вивчення студентами нафтогазоносних територій Індійського океану.

Завдання: Скласти таблицю нафтогазоносних територій, на контурній основі зобразити схему нафтогазоносних басейнів Індійського океану. Охарактеризувати нафтогазоносні території Індійського океану згідно наступної схеми: тип нафтогазоносної провінції; географічне і адміністративне положення; геотектонічне положення; основні геоструктурні елементи; літолого-стратиграфічна характеристика осадового чохла; нафтогазогеологічне районування; типи і характеристика покладів за характером пастки.

Навести графічну модель родовищ Белаїм-Море, Гудвін, згідно наступної схеми: адміністративне положення; геотектонічне положення; рік відкриття і вводу в розробку; сучасний етап родовища; геологічна будова; тип покладів та продуктивних горизонтів, порід покришок; запаси і видобуток; інші відомості.

Загальні теоретичні положення

Західна частина Індійського океану

Включає в себе підводну континентальну околицю Східної Африки, Червоне море, шельфові зони Аравійського півострова (в тому числі і Персидську затока), а також західний шельф Індійського субконтинету. Промислова нафтогазоносність встановлена в межах підводної континентальної околиці і в міжконтинентальних акваторіях. Найбільш великі нафтогазоносні басейни наступні: Червоне море, Персидська затока і західний (Бомбейський) шельф Індії.

Нафтогазоносний басейн Червоного моря охоплює вузьку рифтогену западину шириною 200-300 км і протяжністю 2 тис. км. Рифт розділяє Африканську і Аравійську плити. Основні ресурси вуглеводнів Червоного моря приурочені до Суецького нафтогазоносного суббасейну. У суббасейні відкрито 44 нафтових родовища, з них 29 морських і 3 прибережно-морських. Більшість родовищ приурочена до блоків рифту і пов'язана з надрозломними антикліналями. Продуктивні горизонти встановлені у відкладах палеозою, верхньої крейди, палеогену і міоцену.

До великих родовищ цього регіону відносяться: Ель-Морган (запаси 115 млрд. т нафти); Рамадан (100 млн. т нафти); Белаїм-Море (78 млн. т нафти); Джулай (82 млн. т нафти). Загальні запаси суббасейну оцінюються в 900 млн. т нафті і 30 млрд. м³, що в сумі складає біля 1 млрд. т вуглеводнів; при середній щільності запасів 42 тис. т/км².

Нафтогазоносний басейн Персидської затоки охоплює затоку і прилеглу частину суші. Тут виявлено біля 70 нафтових і 6 газових родовищ, які групуються вздовж розломів північно-західного і північно-східного простягання.

Персидська затока характеризується високою концентрацією запасів нафти в порівняно невеликому числі гігантських родовищ. Більше за половину нафтових ресурсів цього регіону зосереджено усього в 13 родовищах. Безпосередньо в затоці розташовані наступні гігантські родовища нафти: Сафанія-Хафджі, Маніфа, Ферейдун-Марджан, Абу-Сафа, Умм-Шейф, Беррі, Зулуф, Зукум, Лулу-Есфандіяр, Букуш і інші.

Загалом, початкові видобувні запаси в Персидській затоці оцінюються в 17,5 млрд. т нафти і 5,6 трлн м³ газу (в сумі 22 млрд. т вуглеводнів).

Бомбейський нафтогазоносний басейн сформувався на західному шельфі Індійського субконтинету на продовженні Камбейського рифту. Найбільш велике нафтове родовище цього басейну - Бомбей-Хан, виявлене в 1974 р. в 160 км від Бомбея. Локалізується в Бомбейському склепінному піднятті. Поклади нафти приурочені до вапняків середнього міоцену, що залягають на глибині 0,9-3 км. Загальна потужність осадових відкладів, що перекриває верхньокрейдові трапи, досягає 5 км. Запаси родовища до 250 млн. т нафти. Нафта легка, дебіти свердловин 200-500 т/доб. Експлуатація родовища почата в 1976 р., потенційна здобич до 10 млн. т в рік.

На півночі від Бомбейського склепіння відкриті нафтові родовища Діу і газове Дом, а на сході і півдні - ще шість родовищ нафти і газу: Тарапур, Північний і Південний Басейни, Алібаг, Ратнагрі, В-57. З них найбільш велике - Північний Басейн із запасами 2 млн. т нафти. Загальні розвідані запаси нафти Бомбейського басейну, що витягуються 400 млн. т.

Родовища вуглеводнів приурочені до максимально прогрітих зон басейну. Ізолінії найбільш високих градієнтів температур співпадають в плані з ізолініями найбільш зрілої органічної речовини і родовищами нафти і газу, що свідчить про визначальний вплив температурного чинника на утворення вуглеводнів і їх покладів.

Східна частина Індійського океану

Східний сегмент Індійського океану включає в себе Бенгальську затоку разом з шельфами Індії, Бангладешу і Бірми, глибоководні улоговини (Центрально-Індійська, Кокосова, Південноавстралійська, Крозе, Африкано-Антарктична, Австрало-Антарктична і Західноавстралійська), Яванський глибоководний жолоб, підводну околицю Північно-Західної Австралії (Тиморське море). Доведена нафтогазоносность пов'язана з підводними околицями Індійського субконтиненту і Австралії, де найбільш значні Бенгальський і Західноавстралійський нафтогазоносні басейни.

Бенгальський нафтогазоносний басейн охоплює Бенгальський затоку і північну частину Центрально-Індійської улоговини. У формуванні осадового чохла величезну роль зіграли винесення рік Ганга і Брахмапутри. Нафтогазові ресурси басейну вивчені слабо. Найбільш значні відкриття зроблені на шельфі Бангладеша, де в 60 км від берега виявлене газове родовище Кутубдія.

Західноавстралійський нафтогазоносний басейн охоплює підводну континентальну околицю Західної Австралії. Вздовж західного і північно-західного побережжя Австралії протягається серія рифтогенних прогинів: Перт, Карнарвон, Дампір, Броуз, Бонапарт-Галф.

Пертський нафтогазоносний суббасейн має на шельфі тільки одне газове родовище Гейдж-Роудз. Нафтогазоносний суббасейн Карнарвон перебуває в стадії вивчення, єдине родовище нафти на суші (Раф-Рендж).

Основні запаси вуглеводнів на західному шельфі Австралії зосереджені в нафтогазоносному суббасейні Дампір площею 150 тис. км². На акваторії виявлено 17 родовищ (5 нафтових, 3 газоконденсатних і 9 газових), всі вони приурочені до горстовидного підняття Ренкин. Найбільш великі родовища: Гудвін (140 млрд. м³ газу і 50 млн. т конденсату), Ренкін (150 млрд. м³ газу і 22 млн. т конденсату), Енджел (68 млрд. м³ газу і 24 млн. т конденсату). Загальні розвідані видобувні запаси суббасейна оцінюються в 400 млрд. м³ газу і більше за 170 млн. т конденсату і нафти.

У Тіморському морі (шельф Сахул) розташовані два суббасейна Броуз і Бонапарт-Галф. У першому відкрито одне нафтове родовище (Пуффін) і два газових, в тому числі Ріфф із запасами 180 млрд. м³ газу. У другому відкрито чотири газових родовища (Петрел, Терен і інш.) і нафтове родовище Джабіру. Загальні початкові ресурси газу на індійській підводній околиці Австралійського материка оцінюються в 2,3 трлн м³ газу і 1,1 млрд. т³ нафти. У сумі це складе біля 3 млрд. т вуглеводнів, з яких вже розвідано 650 млн. т.