
- •Дане видання – власність іфнтунг. Забороняється тиражувати та розповсюджувати без відома автора.
- •2. Основні фізичні властивості морської води
- •3. Геоморфологічна зональність дна Світового океану
- •4. Головні елементи мікрорельєфу дна Світового океану
- •Оформлення звіту
- •Запитання
- •Лабораторна робота №2 методика і методи вивчення геології морів та океанів.
- •Загальні теоретичні положення
- •1. Метод та методика вивчення рельєфу і поверхні океанічного дна
- •2. Метод та методика вивчення будови і речового складу поверхневих шарів дна
- •3. Метод і методика вивчення будови і речового складу океанічної літосфери
- •Оформлення звіту
- •Запитання
- •Лабораторна робота №3 характеристика і нафтогазоносність світового океану
- •Загальні теоретичні положення:
- •Оформлення звіту
- •Загальні теоретичні положення
- •Оформлення звіту
- •Запитання
- •Лабораторна робота №5 характеристика і нафтогазоносність атлантичного океану
- •Загальні теоретичні положення
- •Оформлення звіту
- •Запитання
- •Лабораторна робота №6 характеристика і нафтогазоносність індійського океану
- •Загальні теоретичні положення
- •Оформлення звіту
- •Запитання
- •Лабораторна робота №7 характеристика і нафтогазоносність тихого океану
- •Загальні теоретичні положення
- •Оформлення звіту
- •Запитання
- •Лабораторна робота №8 характеристика і нафтогазоносність чорного та азовського моря
- •Загальні теоретичні положення
- •Оформлення звіту
- •Запитання
- •Література
Оформлення звіту
Звіт про виконану роботу на стандартних аркушах паперу. В звіті коротко викласти мету роботи та таблицю основних нафтогазоносних провінцій Світового океану, де повинні бути вказані основні нафтогазоносні басейни, основні закономірності розміщення і формування родовищ нафти і газу. Контурна карта із схемою розміщення основних нафтогазоносних провінцій Світового океану та основних родовищ нафти і газу.
Запитання
Які елементи Світового океану можуть бути перспективними в нафтогазоносному відношенні?
Які потенційні ресурси вуглеводнів акваторій світу?
Що відмінно від суші та потрібно врахувати при оцінці перспектив нафтогазоносності акваторій?
Які групи та типи потрібно виділяти серед морських нафтогазоносних басейнів?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4
ХАРАКТЕРИСТИКА ІНАФТОГАЗОНОСНІСТЬ
ПІВНІЧНО-ЛЬОДОВИТОГО ОКЕАНУ
Мета роботи: вивчення студентами нафтогазоносних територій Північно-Льодовитого океану.
Завдання: Скласти таблицю нафтогазоносних територій, на контурній основі зобразити схему нафтогазоносних басейнів Північно-Льодовитого океану. Охарактеризувати нафтогазоносні території Північно-Льодовитого океану згідно наступної схеми: тип нафтогазоносної провінції; географічне і адміністративне положення; геотектонічне положення; основні геоструктурні елементи; літолого-стратиграфічна характеристика осадового чохла; нафтогазогеологічне районування; типи і характеристика покладів за характером пастки. На контурній основі скласти схему нафтогазоносних басейнів Північно-Льодовитого океану та навести графічну модель та описати родовища Прадхо-Бей, згідно наступної схеми: адміністративне положення; геотектонічне положення; рік відкриття і вводу в розробку; сучасний етап родовища; геологічна будова; тип покладів та продуктивних горизонтів, порід покришок; запаси і видобуток; інші відомості.
Загальні теоретичні положення
Північний Льодовитий океан відноситься до найменш вивченого в нафтогазоносному відношенні регіону Світового океану. Характеризується складними природно-кліматичними умовами, стримуючими освоєння його нафтогазових ресурсів. Відносно досліджена південно-західна частина, де виділяють Аляскінський, дельти р. Маккензі - моря Бофорта і Свердрупський нафтогазоносні басейни з доведеною нафтогазоносністю. Крім того, до потенційно нафтогазоносних відносять басейни на шельфі Гренландії і Євразії (в тому числі і на шельфі Росії), що перебувають в стадії вивчення.
Північноаляскінський нафтогазоносний басейн площею 462 тис. км2 включає в себе крайовий прогин Колвілл і дві западини (Умпат на сході і Чукотську на заході), що розділені склепінням Барроу. Прогин і западини виконані складнодисоційованими карбонатними відкладами PZ, піщано-глинистими породами MZ, частково грубоуламковими відкладами KZ. Потужність осадового чохла міняється від 750 м (склепіння Барроу) до 8 км (прогин Колвілл). У межах басейну виявлено понад 30 родовищ вуглеводнів, велика частина яких розташовується в акваторії (Прадхо-Бей, Кунарук-Рівер).
Загалом, розвідані видобувні запаси вуглеводнів 16 морських родовищ Аляскінського басейну, становлять 1,5 млрд. т нафти і 750 млрд. м3 гази. Потенційні ресурси оцінюються приблизно в 3 млрд. т нафті і 1,7 трлн м3 гази.
Нафтогазоносний басейн дельти р. Маккензі - моря Бофорта займає площу 120 тис. км2, розміри його 120Х500 км. Пошукове буріння почате в 1965 р. Перше родовище нафти (Аткінсон) відкрите тут в 1970 р. Усього в басейні виявлено 25 нафтових і газових родовищ. Поклади пов'язані з пісковиками крейди і палеогену. Найбільш великі газові родовища на побережжі - Таглу і Парсонс мають запаси газу порядку 100 млрд. м3 кожне. Безпосередньо на шельфі моря Бофорта буріння було почате в 1979 р. з штучних островів в 10-15 км від дельти р. Маккензі. Відразу ж були відкриті два газонафтових родовища - Адго і Гаррі. У 1976 р. почато буріння з плавучих бурових установок, що привело до відкриття в 1978 р. найбільшого нафтового родовища Копаноар. Родовище знаходиться в 50 км від берега, глибина води тут 57 м. Видобувні запаси нафти оцінюються в 247 млн. т. Поклади залягають на глибині порядку 3,5 км в пісковиках палеогена і неогена.
У 1980 р. були відкриті нафтогазові родовища Тарсьют, Некторалік, Іссунгнак і газове родовище Укалерк. Найбільш велике родовище Тарсьют. Усього на побережжі нафтогазоносного басейну дельти р. Маккензі - моря Бофорта доведені запаси нафти оцінюються в 720 млн. т, газу - в 210 млрд. м3. На шельфі відповідно 500 млн. т і 100 млрд. м3. Потенційні видобувні ресурси басейну, від 4,5 до 9,6 м.лрд т нафти і приблизно 1,7 трлн м3 газу.
Свердрупський нафтогазоносний басейн має площу 280 тис. км2 і займає велику частину Арктичного архіпелагу Канади. У його будові виділяють дві западини: Паррі і Елсмір, розділені горстовидними підняттями о. Амунд-Рінгнес. Западини виповнені відкладами верхнього палеозою, мезозою і кайнозою загальною потужністю 12 км, на піднятті товщина чохла скорочена до 2 км. Фундамент каледонського віку. Розріз осадового чохла складений переважно піщано-глинистим відкладами з прошарками верхньокам’яновугільних - нижньопермських вапняків. У центральній частині басейну широко розвинені евапорити кам’яновугільного віку, що створюють складну соляно-купольну тектоніку.
З 1969 р. в басейні відкрито 19 родовищ вуглеводнів, в тому числі одне нафтове. Основні газоносні горизонти - пісковики нижньої юри, верхнього тріасу (свита Хейберг), середньої юри і нижньої крейди. Найбільш великі газові родовища Дрейк-Пойнт (142 млрд. м3) і Хекла (198 млрд. м3) знаходяться в південно-західній частині басейну, на північному побережжі о-ва Челвіл. Родовища пов'язані з антиклінальними структурами. У 1979 р. в процесі буріння з наморожених льодових основ на внутрішньому шельфі архіпелагу Паррі при глибині моря 277-318 м були відкриті великі газові родовища Уайтфіш і Чар. Розвідані видобувні запаси газу в басейні досягли майже 600 млрд. м3.
Сумарна оцінка потенційних нафтогазових ресурсів південно-західної частини Північного Льодовитого океану (Арктичний мегабасейн Північної Америки) складає: 2,5-4,2 млрд. т нафти і 3,4-4,5 трлн м3 газу, або 5,2-7,8 млрд. т вуглеводнів в перерахунку на нафту. Тут вже виявлено 60 морських і прибережно-морських родовищ, в тому числі 35 нафтових і нафтогазових і 25 газових і газоконденсатних.