Міністертво освіти і науки україни

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ Національний ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ

Кафедра геології та розвідки нафтових і газових родовищ

Трубенко О.М.

Геологія і нафтогазоносність моря

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

для студентів спеціальності “Геологія нафти і газу”

MB 02070855 – 1009 - 2003

м. Івано-Франківськ

2003

Міністертво освіти і науки україни

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ Національний ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ

Кафедра геології та розвідки нафтових і газових родовищ

Трубенко О.М.

Геологія і нафтогазоносність моря

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

для студентів спеціальності “Геологія нафти і газу”

2003

Трубенко О.М. Геологія і нафтогазоносність моря : Лабораторний практикум. – Івано-Франківськ: Факел, 2003. – 51 стор.

В практикумі наводяться змістовна частина і порядок проведення лабораторних робіт по визначенню історії розвитку та освоєння ресурсів Світового океану, а також вивчення загальних характеристик геологічної будови морського дна. В роботи включено загальні характеристики морських басейнів та родовищ нафти і газу.

Призначений для самостійної роботи при вивченні дисципліни студентами денної і заочної форм навчання спеціальності “Геологія нафти і газу”.

Рецензент: зав. кафедри ТОГ,

кандидат геолого-мінералогічних

наук, доцент Стельмах О.Р.

Дане видання – власність іфнтунг. Забороняється тиражувати та розповсюджувати без відома автора.

ЗМІСТ

	С.
Зміст	3
Вступ
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1 На тему: “характеристика та головіні елементи Світового океану”
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2 На тему: “МЕТОДИКА І МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ГЕОЛОГІЇ МОРІВ ТА ОКЕАНІВ”
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3 На тему: “ХАРАКТЕРИСТИКА І НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ СВІТОВОГО ОКЕАНУ”
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4 На тему: “ХАРАКТЕРИСТИКА ІНАФТОГАЗОНОСНІСТЬ ПІВНІЧНО-ЛЬОДОВИТОГО ОКЕАНУ”
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5 На тему: “ХАРАКТЕРИСТИКА І НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ АТЛАНТИЧНОГО ОКЕАНУ”
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6 На тему: “ХАРАКТЕРИСТИКА І НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ ІНДІЙСЬКОГО ОКЕАНУ”
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7 На тему: “ХАРАКТЕРИСТИКА І НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ ТИХОГО ОКЕАНУ”
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8 На тему: “ХАРАКТЕРИСТИКА І НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРЯ”
Література

Вступ

За останні десятиліття збільшується видобуток нафти та газу на акваторіях Світового океану. Понад 30 країн здійснює промисловий видобуток нафти в межах акваторій та ще понад 80 країн ведуть пошуково-розвідувальні роботи. Понад 25% світового видобутку нафти приходиться на акваторії.

Лабораторний практикум складено згідно діючої програми дисципліни “Геологія і нафтогазоносність моря”.

Основними задачами практикуму є:

• ознайомлення з історією вивчення Світового океану і освоєння його ресурсів;

• характеристики геологічної будови шельфу, материкового схилу, материкового підніжжя, перехідної зони, серединно-океанічних хребтів і ложа океану;

• встановлення основних критеріїв перспектив нафтогазоносності морських басейнів;

• класифікація нафтогазоносних басейнів в межах окремих океанів і внутрішньоконтинентальних морів;

• ознайомлення з розвитком видобутку нафти і газу в морських акваторіях;

• характеристика найбільш крупних нафтогазових родовищ Світового океану;

• розгляд особливостей пошуків і розвідки родовищ нафти і газу в акваторіях морів;

• вивчення основних і правових питань розвідки і розробки морських родовищ нафти і газу, охорони природи і навколишнього середовища.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

характеристика та головіні елементи

Світового океану

Мета роботи: ознайомитись з загальними характеристиками Світового океану, основними фізичними властивостями морської води, а також геоморфологічною зональністю дна Світового океану.

Завдання: охарактеризувати океани і моря, побудувати гіпсометричну криву, а також навести основні характеристики мікрорельєфу.

Загальні теоретичні положення

1. Загальна характеристика Світового океану,

динаміка його берегів

Світовий океан - це частина гідросфери Землі, що включає в себе всі моря і океани, сполучені один з одним природними протоками. Об'єм Світового океану рівний 1,3410⁹ км³ (біля 94 % об’єму всієї гідросфери).

Площа Світового океану в 2,5 рази перевищує площу суходолу (відповідно 70,8 і 29,2 % земної поверхні). Розподіл суші і води на поверхні Землі нерівномірний: в північній півкулі це співвідношення дорівнює 39,3 і 60,7 %, а в південному 19,1 і 80,9 %. Світовий океан в значній мірі умовно ділять на чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий (табл. 1).

Світовий океан - основне джерело вологи в атмосфері і на поверхні суші. Щорічно з його поверхні випаровується біля 505 тис. км³ води - це шар товщиною 1395 мм. У той же час на поверхню всіх морів і океанів в рік випадає 458 тис. км³ осадків, що відповідає шару води товщиною 1267 мм. З континентів в Світовий океан щорічно поступає 47 тис. км³ води - шар товщиною 128 мм. Нарешті, льодовий стік в океан рівний 1,4 тис. км³. Таким чином, загальний водний баланс Світового океану в цей час позитивний, що призводить до повільного підвищення його евстатичного рівня. За останні 60 років це відбувається з швидкістю 1,5 мм в рік.

Від континентів Світовий океан відділений береговою лінією, положення якої в просторі непостійне: при припливах і нагінних вітрах вона зміщується у бік суші, а при відливах і відгінних вітрах - у бік моря. Тому насправді берегова лінія - це зона шириною в сотні метрів, іноді до перших кілометрів. Лінія безпосереднього зіткнення вод океану з сушею в конкретний момент часу називається лінією врізу.

Таблиця. 1.1. Деякі параметри океанів.

По Ю. В. Істошину і СЕС (1988 р.)

Океан (з морями)	Площа, тис. м2	Частка від Світового океану, %	Об’єм, тис. км2	Глибина, м		Місцеположення найбільшої глибини
				Серед-ня	макси-мальна
Тихий	179 784	50	711699	4028	11022	Маріанський жолоб
Атлантичний	91 655	25	329707	597	8742	Жолоб Пуерто-Ріко
Індійський	76 174	21	282745	3711	7729	Яванський жолоб
Північно-Льодовитий	14 756	4	17072	1205	5527	Котловина Нансена
Світовий	361 369	100	1341223	3794	11022	Маріанський жолоб

Власне берегом прийнято називати примикаючу до сучасної берегової лінії вузьку смугу суші, на якій є форми рельєфу, створені морем при середньому його рівні. По контурах берегової лінії береги поділяють на прямолінійні (без великих звивини); дугоподібні (ряд дугоподібних звивин); звивисті, або бухтові (з декількома близько розташованими бухтами, затоками, фіордами); подвійні (з наявністю кіс і мілин); острівні (з дрібними островами і виступаючими скелями). В залежності від походження розрізнюють дельтові, лагуні, фіордові (звивиста берегова лінія), шхерні (острівна берегова лінія) та ріасові береги. Останні виникли при затопленні морем гірських долин.