2.1. Загальні положення щодо сутності реферату

Написання і захист реферату є важливою формою самостійної навчальної діяльності студентів.

Реферування (від лат. refero — доношу, повідомляю, переказую) припускає, головним чином, виклад чужих думок, висновків, зроблених іншими вченими, але не забороняється висловлювати і власну точку зору з проблеми, що досліджується хоча б у гіпотетичній формі як припущення, що може бути доведене і аргументоване згодом.

Більше того, реферат має на меті формування власного ставлення до проблеми, яка вивчається.

Реферат відрізняється від курсової і дипломної робіт тим, що ступінь творчості в ньому менша. У рефераті подається лише первинне осмислення і узагальнення певного об’єму інформації, яка накопичена вченими і викладена в літературі.

2. Структура, зміст та обсяг реферату

Реферат як результат науково-дослідної роботи складається з наступних структурних елементів:

• титульна сторінка (Додаток Б1);

• план;

• вступ;

• основна частина, яка за бажанням може бути поділена на невеликі підпункти;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки (за необхідності).

У вступі має бути визначено актуальність та ступінь розробленості обраної проблеми, мета та завдання дослідження.

За своєю сутністю реферат може бути аналітичним оглядом історії вивчення питання (що нового вніс той чи інший дослідник) або сучасного її стану, критичним аналізом наукової дискусії (зіставлення різних підходів до вирішення наукової проблеми), а також у вигляді розгорнутої рецензії конкретної наукової роботи.

Зміст реферату має відповідати його темі, меті і завданням. Послідовно необхідно розкрити всі передбачені планом питання, обґрунтувати, пояснити основні положення, підкріпити їх конкретними прикладами і фактами, формулювати думки чітко, просто, правильно і недвозначно (щоб і самому було зрозуміло), а також прагнути логічно структурувати текст. У рефераті бажано висловлювати своє ставлення до того, що викладається. власні та запозичені міркування потрібно аргументувати. Варто прагнути, щоб виклад матеріалу був виразним і літературно грамотним, уникати повторень і марнослів'я. Обов’язковими є посилання на першоджерела.

Висновки – самостійна частина реферату, в якій не слід просто переказувати зміст роботи. У них потрібно:

• охарактеризувати ступінь досягнення мети і виконання завдань роботи;

• перерахувати і стисло охарактеризувати відомі наукові підходи досліджених проблеми, а також виділення нових аспектів, дискусійних питань, що підлягають подальшому вивченню;

• визначити, що є цінним у реферованих роботах, що вимагає додаткового аналізу й уточнення, а що викликає сумніви.

Обсяг реферату в цілому з усіма структурними елементами – до 15 сторінок.

2. Порядок та критерії оцінювання реферату

Порядок і процедура захисту реферату визначається викладачем – керівником курсу (під час семінарського заняття, на студентській конференції та ін.) за наступними критеріями:

• достатність списку літератури, необхідного для осмислення питання, зазначеного у якості теми;

• логічність побудови плану, його відповідність меті та завданням;

• якість аналізу матеріалу;

• відповідність реферату вимогам об’єктивності, коректності, грамотності, логічності, аргументованості, доведеності, зрозумілості стилю та чіткості викладу;

• узагальненість висновків, їх відповідність поставленим задачам;

• достатність методичного інструментарію;

• самостійність виконання роботи;

• відповідність усіх структурних елементів вимогам щодо оформлення.

ІІІ. Особливості написання та оформлення есе