3. Розмноження спорами

Лекція з елементами бесіди, словникова робота

Спороутворення — це процес утворення нестатевих клітин (спор) у спеціалізованих органах (спорангіях).

• Запитання до учнів:

— Яким організмам властиве спороутворення?

Нестатеве розмноження за допомогою одноклітинних спор характерне для переважної більшості нижчих рослин (водорості), а також для вищих спорових рослин (мохи, плауни, папороті, хвощі) і грибів. У водоростей і грибів спори утворюються шляхом мітозу (мітоспори), причому іноді (особливо у грибів) у величезних кількостях; при проростанні вони відтворюють материнський організм. Деякі гриби (наприклад злісний шкідник рослин — фітофтора) утворюють рухомі, забезпечені джгутиками спори. Вони називаються зооспорами, або блукачами. Поплававши в крапельках вологи певний час, такий блукач «заспокоюється», втрачає джгутики, вкривається щільною оболонкою і потім, у сприятливих умовах, проростає. Для вищих рослин характерні спори іншого роду — мейоспори, що утворюються шляхом мейозу. Вони містять гаплоїдний набір хромосом і дають початок поколінню, що зазвичай не схоже на материнське і розмножується статевим шляхом. Таким чином, утворення мейоспор пов’язане з чергуванням поколінь — нестатевого, що дає спори (спорофірту), і статевого (гаметофіту).

Спороутворення у бактерій служить як для переживання несприятливих умов, так і для розселення бактерій: потрапивши у відповідне середовище, спора проростає, перетворюючись на вегетативну (що ділиться) клітину.

4. Вегетативне розмноження (фрагментація, невпорядкований поділ, впорядкований поділ, брунькування)

«Реклама»

Цю форму роботи найкраще використовувати в парах чи групах, але можна застосовувати й індивідуально. За мінімум часу учням потрібно представити максимум інформації щодо запропонованого об’єкта.

У даному випадку об’єктами реклами є види вегетативного розмноження. Учні в парах напрацьовують матеріал про певний вид вегетативного розмноження, обговорюють його, найважливіше записується в зошит, терміни записуються в словник.

Фрагментація — це відокремлення певних багатоклітинних частин тіла організму або спеціалізованих утворень (у лишайників). Фрагментацією розмножуються багатоклітинні водорості, гриби, лишайники, деякі черви.

Вищі рослини також можуть розмножуватись вегетативними органами, їхніми частинами або видозмінами (кореневища, бульби, цибулини, бульбоцибулини, бруньки, вуса тощо).

Хвостаті амфібії, ящірки, морські зірки та краби здатні відрощувати новий орган тіла замість втраченого. Деякі види (плоскі черви, морські зірки) цю здатність використовують для розмноження у формі фрагментації: тіло батьківської особини розпадається на кілька частин, а потім кожна з них відновлює всі відсутні частини і перетворюється на цілий організм.

Невпорядкований поділ — це спосіб поділу, під час якого кількість і розміри частин, на які розпадається організм, є непостійними. Цей вид вегетативного розмноження притаманний різним групам безхребетних тварин (губки, кишковопорожнинні, плоскі та кільчасті черви, голкошкірі).

Впорядкований поділ — це спосіб поділу, під час якого кількість і розміри фрагментів, що утворились, є більш-менш постійними (морські зірки, поліпи кишковопорожнинниї тощо).

Брунькування — утворення нового організму з виростів тіла материнського організму (бруньок). Такий тип розмноження притаманний рослинам та грибам, але також трапляється у тваринних організмів (наприклад гідри) та бактерій. Зазвичай, брунька або виріст залишається прикріпленим до материнського організму протягом певного часу, після чого відокремлюється і стає вільним організмом. Новий організм генетично ідентичний материнському, тобто є клоном. Коли дріжджі та інші одноклітинні організми брунькуються, одна клітина перетворюється на дві нові клітини. Коли брунькуються губки та інші багатоклітинні організми, невелика частина материнської губки відщеплюється і починає перетворюватися на нову губку. У безхребетних тварин цей спосіб нестатевого розмноження називається пупкуванням.

Пупкування здійснюється внаслідок утворення пупка на тілі материнського організму (або на його спеціальних виростах — столонах), з якого й розвивається нова особина, або шляхом відокремлення внутрішньої ділянки материнського організму з наступним утворенням із неї дочірньої особини. Пупкуванням розмножуються багато найпростіших, губки, кишковопорожнинні, мохуватки, покривники, деякі черви. Нові особини, які утворюються в результаті пупкування, відокремлюються від материнського організму або залишаються з’єднаними з ним (виникають колонії).

Цікавий факт

Вегетативне розмноження широко використовують у рослинництві. Цибулинами і бульбами розмножують овочеві культури і декоративні рослини; надземними повзучими пагонами («вусами») — суниці й полуниці; гілками-відсадками, що вкорінюються,— аґрус та ін.; кореневими паростками — ряд дерев і кущів. У садівництві широко застосовують укорінення живців та щеплення рослин.