- •1.Поняття літературної мови
- •2.Види усного спілкування
- •Відношення слово-предмет
- •Загальна предметна віднесеність[
- •Конкретна предметна віднесеність
- •Відношення слово-поняття
- •Відношення слово-слово
- •Омоніми
- •Пароніми
- •Синоніми
- •Форми перекладу
- •Усний переклад
- •Письмовий переклад
- •Точність перекладу Ступені наближення до оригіналу
- •Посередництво
- •Критерії точності перекладу
- •Відмінності у перекладах
- •Український переклад Середньовіччя
- •Пізніші переклади
- •Сучасний переклад
- •7. Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні.
- •8.Особливості використання граматичних форм займенників у професійному мовленні.
- •11. Уживання прийменників в українській мові[ред. • ред. Код]
- •12. Синтаксичні особливості ділових паперів
- •Узгодження підмета з присудком у ділових паперах
- •Складні випадки керування у ділових паперах
- •13. Складні випадки керування у службових документах
- •15. Автобіографія
- •16. Заява
- •18. Довідково-інформаційна документація
- •Загальна характеристика довідково-інформаційної документації
- •19. Доповідна записка
- •20. Пояснювальна записка
- •21. Рецензія
- •22. Запрошення
- •23. Лист
- •24. Оголошення
- •25. Протокол
- •26. Витяг з протоколу
- •28. Доручення
- •29. Договір
- •30. Трудова угода
- •31. Наказ
- •32. Розпорядження
- •33. Організаційні документи
- •Положення
- •34. Реквізит — елемент документа
- •35. . Оформлення сторінки
- •37. Вимоги до мови ділових паперів
- •40. Стилі сучасної української літературної мови
- •43. Уживання м’якого знака і апострофа
- •45. Подвоєння та подовження приголосних
- •48. Звертання. Розділові знаки при звертаннях
- •50. Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •3. Заява
- •6. Характеристика
- •Характеристика
- •3. Рецензія
- •Рецензія
- •7. Доповідна записка
- •Назва структурного підрозділу Доповідна записка №
- •Доповідна записка
- •8. Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка № 35
- •9. Запрошення
- •Запрошення
- •11. Лист
- •Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "олена"
- •12. Оголошення
- •14. Протокол
- •Протокол № 107
- •15. Витяг з протоколу
- •16 Червня 1999 року об 11.00
- •§ 3. Обліково-фінансові документи
- •2. Доручення
- •Доручення
- •Доручення
- •(Зазначити прізвище, ім'я, по батькові)
- •(Зазначити назву і предмет угоди)
- •Доручення
- •Доручення № 202
- •3. Розписка
- •Розписка
- •2. Трудова угода
- •Трудова угода
- •(Опис робіт)
- •(Ким, дата видачі)
- •1. Договір
- •Договір №___
- •2. Наказ
- •(Прізвище, ім'я, по батькові)
- •4. Розпорядження
- •Розпорядження
7. Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні.
Прикметник називає ознаку, якість або властивість предметі, явища, істоти. За значенням прикметники поділяються на якісні, відносні й присвійні. Усі вони змінюються за родами, числами й відмінками, а якісні, окрім того, мають ступені порівняння.1. Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, валютний, ідеальний, конфіденційний, організаційний, парламентський, та ін. Отже, треба уникати вживання прикметників із розмовної, зниженої лексики, двозначним змістом, суфіксами збільшеності, зменшеності й пестливого забарвлення, стягнених повних та усічених форм, замінюючи їх однозначними, неемоційними прикметниками або розгорнутими пояснювальними конструкціями з інших частин мови. 2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.3.Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати вживання суфікса –іш-.4. Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні — особа, група осіб, організація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода, домовленість, зв'язки.5. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому.6.Замість розмовної форми треба користуватися конкретним визначенням.7. Уникають уживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. відмінку, це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів. Але усталеним є вживання присвійних прикметників: а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко, базедова хвороба, бертолетова сіль, рентгенівський апарат та ін.; б) у крилатих висловах: аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч та ін. 8.Уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим роз'яснюючим іменником. Але усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що походять: а) від топонімів та інших географічних назв: Харківська область б) від імен, прізвищ чи псевдонімів: Соломонові острови 9. Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді. 10. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та 3. відмінках множини й мають переважно закінчення -і, а не -их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п'ять і більше 11. Для визначення часу за роком треба вживати відповідні прикметники в Р. відмінку без прийменника у (в), або ж прислівник.12. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності.
