1.3 Спадкові хвороби
Різні громадські організації повідомляють про дуже рівніврожденних патологій і високу дитячу смертність взагрязненних районах. Згідно з доповіддю Чорнобильського форуму, опубліковані статистичні дослідження не містять переконливих доказів цього. Було виявлено збільшити кількістьврожденних патологій різних районах Білорусі між 1986 і 1994 роками, однак було приблизно однаковим як ізагрязненних, і у чистих районах. У 1987 року був зареєстровано незвичайно велика кількість випадків синдрому Дауна, проте наступної тенденції до підвищення захворюваності немає.
Дитяча смертність дуже високий переважають у всіх трьох країнах, жертв чорнобильську аварію. Після 1986 року смертність знижувалася як ізагрязненних районах, і у чистих. Хоча узагрязненних районах зниження середньому була більш повільним, розкид значень, що простежувався у роки в різних районах, Демшевського не дозволяє казати про чіткої тенденції. З іншого боку, деякі ззагрязненних районів дитяча смертність до аварії була істотно нижчий середньої. У деяких найсильнішезагрязненних районах зазначено збільшення смертності. Неясно, пов'язане це з радіацією чи коїться з іншими причинами – наприклад, з низькому рівні життя жінок у цих районах чи низькою якістю медичної допомоги. У Білорусі, Росії та Україні провадяться додаткові дослідження, результати яких ще були відомі на момент публікації доповіді Чорнобильського форуму.
1.4 Інші хвороби
У багатьох досліджень засвідчили, що ліквідатори та корінні мешканцізагрязненних областей піддаються підвищеному ризику різноманітних захворювань, як-от катаракта, серцево-судинні захворювання, зниження імунітету. Експерти Чорнобильського форуму дійшли висновку, що зв'язок захворювань катарактою з опроміненням після аварії встановлено досить надійно. Що стосується інших хвороб потрібні додаткові дослідження з ретельної оцінкою впливу конкуруючих чинників. З іншого боку, жителі нинізагрязненних територій, люди, народжених там, розвинулися психічні захворювання, через евакуації.
2. Екологічні наслідки
Через війну чорнобильську аварію стався великий регіональний викид радіонуклідів у повітря з наступним радіоактивним забрудненням довкілля. Радіоактивне забруднення торкнулося безліч країн Європи. Найбільш постраждалими виявилися три колишні республіки Радянського Союзу, нині Білорусь, Російська і Україна.Випавшие радіонукліди поступово розпадалися і переносилися не більше атмосферної, водної, земної та Київської міської середовищ, і навіть з-поміж них.
Основні викиди з четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС електростанції тривали десять днів й у склад входили радіоактивні гази,конденсированние аерозолі і багато частинок палива. Загальний обсяг викидів радіоактивні речовини становить близько 14ЭБк1 (за станом 26 квітня 1986 року), зокрема 1,8ЭБк 131I, 0,085ЭБк 137>Cs та інші радіоізотопи цезію, 0,01ЭБк 90>Sr і 0,003ЭБкрадиоизотопов плутонію. Інертні гази становили близько 50% загального радіоактивного викиду.
Більша частина викиду становили радіонукліди з коротким періодом фізичного піврозпаду; довгоживучі радіонукліди полетіли в меншому обсязі. Розпад багатьох викинутих внаслідок аварії радіонуклідів вже завершився. Викиди радіоактивних ізотопів йоду викликали проблеми одразу після аварії.