Зміст

Запровадження

1. Медичні наслідки

1.1. Гостра променева хвороба

1.2. Онкологические захворювання

1.3. Спадкові хвороби

1.4. Інші хвороби

2. Екологічні наслідки

2.1. Міське середовище

2.2. Сільськогосподарське середовище

2.3. Лісове середовище

2.4. Водне середовище

Укладання

Список літератури

Запровадження

26 квітня 1986 року стався вибух на Чорнобильською АЕС, розташовану в 100 кілометрів від Києва Україні (тоді частини СРСР), і подальший пожежа реактора, який просували 10 днів. Хоча аварія відбулася понад два десятиріччя тому, проти неї реальних наслідків продовжують вестися суперечки. Ці події сприяли безпрецедентному викиду радіоактивного матеріалу зі ядерного реактори й пагубним наслідків населенню і навколишньому середовищу.

Через війну забруднення довкілля радіоактивними матеріалами з потерпілих районів протягом 1986 роки випало евакуювати понад $100.000 людина, та був після 1986 року відселити ще 200 000 людина з Білорусі, Російської Федерації й Україна. Близько п'яти мільйонів хто продовжує жити територій, забруднених внаслідок аварії. Уряди трьох постраждалих країн за підтримки міжнародних організацій приймають дорогих заходів по реабілітації забруднених територій, надання медичних послуг і відновлення соціального та скорочення економічної добробуту регіону.

Наслідки аварії не обмежилися територіями Білорусі, Російської Федерації й Україна, оскільки інші європейські країни також зазнали впливу внаслідок атмосферного перенесення радіоактивного матеріалу. Ці країни також зіштовхнулися з вадами радіаційного захисту їх населення, але менше ступеня, ніж три що найбільше постраждали країни.

Об'єкт дослідження – Чорнобильська атомна електростанція.

Предмет дослідження – наслідки аварії, що сталася Чорнобильською АЕС.

Мета – вивчити і уточнити поточні наукові оцінки довгострокових медичних і екологічних наслідків Чорнобильської аварії.

Досягнення мети необхідні завдання:

1) вивчити медичні наслідки, властиві радіаційного опромінення внаслідок аварії;

2) вивчити екологічні наслідки, викликані викидами радіоактивного матеріалу внаслідок аварії.

1. Медичні наслідки

Оцінки впливу чорнобильську аварію для здоров'я людей дуже суперечливі. Грінпіс і ІІ Міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, у результаті аварії лише з боку ліквідаторів померли десятки тисяч жителів, у Європі зафіксовано 10 000 випадків каліцтв у новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 000. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами.

Найбільші дози отримали приблизно 1000 людина, що були поруч із реактором в останній момент вибуху, і що у аварійних роботах у перші дні після нього. Ці дози варіювалися від 2 до 20Гр та низці випадків виявилися смертельними.

Більшість ліквідаторів, які у небезпечної зоні у наступні роки, і для місцевих жителів отримали порівняно невеликі дози опромінення все тіло. Для ліквідаторів вони становили, загалом, 100мЗв, хоча іноді перевищували 500. Дози, отримані жителями, евакуйованими з сильнозагрязненних районів, досягали інколи кількох сотеньмилизиверт, за середнього значенні, оціненого в 33мЗв. Дози, накопичені упродовж свого після аварії, оцінюються 10-50мЗв більшість жителівзагрязненной зони, і по кілька сотень декого з них. Порівняйте, жителі деяких регіонів Землі з підвищеним природним тлом (наприклад, у Бразилії, Індії, Ірані обліковано і Китаї) отримують дози опромінення, рівні приблизно 100-200мЗв за 20 років.

Багато місцеві у перших тижні, після аварії вживали для харчування продукти (переважно, молоко),загрязненние радіоактивнимйодом-131. Йод накопичувався в щитовидної залозі, і це призвело до великих дозам опромінення цей орган, крім дози все тіло, отриманої рахунок зовнішнього випромінювання та випромінювання інших радіонуклідів, які потрапили всередину організму. Для жителів Прип'яті ці дози були істотно зменшено (за оцінками, в 6 раз) завдяки застосуваннюйодсодержащих препаратів, за іншими районах така профілактика не проводилася. Отримані дози варіювалися від 0,03 за кількагрей, а окремих випадках досягали 50Гр. Нині більшість жителівзагрязненной зони отримує менш 1мЗв на рік понад природного фону.

1.1 Гостра променева хвороба

Було зареєстровано 134 випадку гострої променевої хвороби між людьми, виконували аварійні роботи з четвертому блоці. В багатьох випадках променева хвороба ускладнювалася променевими опіками шкіри, викликаними-излучением. Протягом 1986 року від променевої хвороби померло 28 людина. Ще двоє загинуло під час аварії з причин, не що з радіацією, і тільки помер, може бути, від коронарного тромбозу. Протягом 1987-2004 року померло ще 19 людина, проте їх смерть необов'язково спричинилоперенесенной променевої хворобою.

1.2 Онкологічні захворювання

Щитовидна заліза – одне із органів, найбільш схильні до ризику виникнення раку внаслідок радіоактивного забруднення, вона накопичує йод-131; особливо високий ризик для дітей. У 1990-1998 рр. було зареєстровано понад 4000 випадків захворювання на РАК  щитовидної залози серед тих, кому відомі в момент аварії було менше 18 років. З огляду на низьку ймовірність захворювання на такому віці, частина з цих випадків вважають прямий наслідок опромінення. Експерти Чорнобильського форуму ООН вважають, що з своєчасному діагнозі та правильному лікуванні ця хвороба представляє невідь що велику небезпеку життю, проте, по меншою мірою, 15 людина від неї вже померло. Експерти вважають, що його захворюванню на рак щитовидної залози зростатиме ще надувалася протягом багатьох років.

Окремі дослідження показують збільшити кількість випадків лейкемії та інших видів раку (крім лейкемії та раку щитовидної залози) як в ліквідаторів, і жителізагрязненних районів. Ці результати суперечливі і найчастіше статистично недостовірні, переконливих доказів збільшення ризику цих захворювань, пов'язаного безпосередньо з аварією, нема.