- •"Методи і форми роботи соціального працівника з неблагополучними сім'ями"
- •1.1.Поняття сімейного виховання
- •1.2. Характеристика неблагополучних сімей
- •2.1. Девіантна поведінка
- •2.2. Взаємозв'язок сімейного неблагополуччя та девіантної поведінки
- •3.1.Розлучена сім’я
- •3.2.Сімейний алкоголізм
- •4.1. Консультування розлучених сімей та поради її членам
- •4.2. Соціально-педагогічна робота з сім'ями хворих на алкоголізм
- •Висновок
Висновок
В даній роботі ми провели дослідження на тему соціальна робота з неблагополучними сім’ями. В процесі дослідження нами були поставлені певні мета і завдання. За допомогою цього ми можемо зробити висновок, що неблагополучна сім’я-це та сім’я яка через ті чи інші причини повністю або частково втратила свої виховні функції.Це спричинює несприятливі умови для виховання дітей. Наступним завданням нашого дослідження є типи неблагополучних сімей,а саме:
- сім ї, де батьки - алкоголіки, наркомани - ведуть аморальний спосіб життя.
- сім ї соціального ризику - це соціальне незахищені сім'ї, які потребують підтримки соціальних служб. Ці сім'ї не можуть повноцінно виконувати свої функції внаслідок складних соціальних умов. Як правило, це малозабезпечені, багатодітні сім'ї, сім'ї, які мають дітей-інвалідів, батьків-інвалідів, а також сім'ї з неповнолітніми матерями;
- сім' ї конфліктні, де постійно відбуваються конфлікти між батьками, батьками і дітьми. В умовах конфліктної сім'ї дитина набуває негативного досвіду спілкування, відчуває вороже ставлення батьків один до одного.
- сім' ї асоціальні, члени яких конфліктують з морально-правовими вимогами суспільства, схильні до правопорушень;
-сім' ї неповні, коли дитину виховує один з батьків, переважно мати.
- сім' ї, зовні благополучні - систематично припускаються серйозних.
Одним з завдань в нас було визначити поняття,девіантна поведінка – це поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм.
Проблема девіантної поведінки та її корекції завжди була важливою у педагогіці, психології, кримінології, але останнім часом вона набуває масового характеру.
У період різких переломів у суспільстві часто порушується єдність буття і свідомості, виникає невідповідність взаємодії суб'єктів і соціальних інститутів, неадекватність соціальної політики і моралі. Розмитість норм, ослаблення соціальної регуляції спотворює духовні і культурні підвалини для такої поведінки. Відбувається розрив між прагненням до швидкого зростання матеріального добробуту і відсутністю важелів саморегуляції, заснованих на високій культурі, духовності.
Підходячи до четвертого пункту завдання,можна вияснити що соціальний працівник здійснює, який здійснює соціальну роботу з проблемною сім'єю виступає в трьох основних ролях: радника, консультанта, захисника.
Радник - інформує сім'ю про значущість нормальних стосунків у сім'ї, розказує про розвиток дітей, дає педагогічні поради щодо навчання і виховання дітей.
Консультант - консультує з питань сімейного законодавства, інформує про існуючі методи виховання, орієнтує на конкретну сім'ю, пояснює батькам способи створення нормального мікроклімату.
Захисник - захищає права дитини у випадку повної деградації батьків, сімейної, соціальної депривації.
Розробка соціального працівника діяльності визначається типом сім'ї та її проблемами.
У практиці соціальної роботи діяльності визначені різні моделі допомоги сім'ї.
1. Діагностична модель, метою якої є виявлення порушень та відхилень у життєдіяльності сім'ї, встановлення причин і виставлення, на основі отриманої інформації, діагнозу. Діагноз слугує основою для прийняття відповідної моделі допомоги сім'ї.
2. Педагогічна модель, сутність якої полягає в наданні можливості батькам оволодіти педагогічними знаннями виховання і навчання дітей.
3. Психологічна модель використовується з метою усунення проблем у спілкуванні між членами родини.
4. Соціальна модель використовується у разі виникнення проблем, пов'язаних з побутово-економічними негараздами
Список використаної літератури
1.Андрєєва Г. М. Соціальна психологія: Підручник. - М., Аспект Пресс 1997. – 365 с.
2.Бокарьов Н. М. Процес соціальної девіації / / Уч. зап. МГСУ. - 1998. - № 1 .- с.19-34.
3.Буянов М.И., Дитина з неблагополучної родини: Записки дитячого психіатра. - М., Просвещение, 1988.- 232 с.
4.Гилинский Я., Афанасьєв В. Соціологія девіантної (що відхиляється) поведінки: Уч. сел. - СПб, 1993. – 315 с.
5.Голофаст В. Б. Функції сім'ї / / Сім'я і особистість. - М., 1974.
6.Девіантна поведінка дітей та підлітків: проблеми та шляхи їх вирішення / За ред. В. А. Нікітіна. - М., 1996. – 235 с.
7.Девіантна поведінка підлітків: причини, тенденції та форми соціального захисту / За заг. ред. Ю. А. Клейберга. - М. - Твер, 1998. -341 с.
8.Дівіцина Н.Ф. Соціальна робота з неблагополучними дітьми й підлітками. Конспект лекцій. - Ростов на Дону, 2005– 174 с.
9. Доніна О. І., Шубович М. М. Сім: педагогічні аспекти діяльності соціального працівника. Уч. сел. - К.: УлГУ, 2002. – 215 с.
10. Захаров А. И. Як попередити відхилення в поведінці дитини. - М., 1986. – 312 с.
11. Клейберг Ю. А. Психологія девіантної поведінки. - Твер, Юрайт-М» 2001.-160 с.
12. Клейберг Ю. А. Соціальні норми і відхилення. - М., Юрайт-М» 1997. - 198 с.
13. Клейберг Ю. А., Шахзадова Н. В. Соціальна робота і профілактика девіантної поведінки підлітків: Уч. сел. - Твер - Нальчик, 2000. -211 с.
14.Ковальов С. В. Психологія сімейних відносин. - М.: Педагогіка, 1987. - 174 с.
15.Максименко С. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. - Ви-дання друге, перероблене та доповнене. - Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. 243 ст
16.Матта Лайне. Кримінологія і соціологія відхиленого поведінки. - Гельсінкі, 1994. – 142 с.
17.Мудрик А. В., Тупіцина А. Ю. Виховання як соціальна проблема / / Сім'я в Росії. - 1998. - № 1 / 2. - С. 100.
18.Примуш М.В. Загальна соціологія. Навч. посібник. - К. : Професіонал, 2004. - 590 с.
19.Соціальна педагогіка: Курс лекцій / За заг. ред. М. А. Галагузова. - М.: Владос, 2000. – 434 с.
20.Соціальна педагогіка: Уч. сел. / Под ред. В. А. Нікітіна. - М.: Владос, 2002. – 234 с.
21.Соціальні відхилення / Под ред. В. Н. Кудрявцева. - М., 1989.- 97 с.
22.Трубавіна.І.М., «Соціальна робота з неблагополучною сім’єю».Київ,ДЦССМ,2002рік. – 271 с.
23. Фельдштейн Д. І. Психологія особистості, що розвивається. - М. - Воронеж, 1996. – 295 с.
24. Шульга Т. І., Оліфіренко Л. Я. Психологічні основи роботи з дітьми "групи ризику" в установах соціальної допомоги та підтримки. - М., 1997. – 310 с.
25.Шуригіна І. І. Вплив соціального статусу сім'ї підлітків на їх ставлення до різних форм девіантної поведінки / / Сім'я в Росії. - 1999. - № 1 (2). - С. 110 - 120.
