47. Методи та прийоми навчання.

Поняття: «методи навчання» (способи взаємодії вчителя та учнів з метою передачі ЗУН), «прийоми навчання» (складова методу, сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної мети конкретного методу), їх взаємозв'язок (прийоми підсилюють дію методу). Функції методів навчання (освітня (передача знань, формування умінь та навичок), розвиваюча (розвиток інтелектуальних здібностей, голосу, зору, нюху, слуху, фізичних сил, емоційної та вольової сфер), виховна (розвиток пізнавально-творчої активності), спонукальна (формування інтересу до змісту і навчальної діяльності), контрольно-корегуюча (контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів з подальшою корекцією (у разі необхідності) впливів вчителя). Методи навчання та методи виховання, методи навчання та методи науково-педагогічних досліджень (відрізняються метою застосування). Методи та засоби навчання (методи – Яким способом? Яким чином?, засоби – За допомогою чого?; засоби підсилюють дію методу). Методи та форми навчання (метод – це спосіб передачі знань від вчителя до учнів, форма – це спеціальна побудова (конструкція) навчального процесу; методи наповнюють форми конкретним внутрішнім змістом). Загальні умови вибору методів навчання (провідні завдання виховання особистості; мета і завдання навчання взагалі і конкретного етапу зокрема; закономірності і принципи навчання; зміст навчального матеріалу; наявність засобів навчання; зовнішні умови (географічні, виробниче оточення); навчальні можливості учнів (вікові, рівень підготовки, особливості класного колективу); психолого-педагогічні можливості педагога (досвід, рівень підготовки, знання типових ситуацій процесу навчання).

48. Різні підходи до класифікації методів навчання.

Поняття: «методи навчання» та «класифікація методів навчання» (упорядкована та згрупована за певною ознакою система методів). Підходи до класифікації методів навчання (за джерелом отримання інформації: словесні; наочні; практичні (Є.Я.Голант, С.І.Петровський), за рівнем активності учнів: активні; пасивні (Є.Я.Голант), за характером навчально-пізнавальної діяльності учнів щодо оволодіння матеріалом: пояснювально-ілюстративний; репродуктивний; проблемного викладання; частково-пошуковий; пошуковий (І.Я.Лернер та М.М.Скаткін), за характером логіки пізнання: аналіз; синтез; індукція; дедукція (І.Я.Лернер), за ступенем керівництва навчальною роботою (навчальна робота під керівництвом учителя та самостійна робота учнів (В.Ф.Паламарчук, В.І.Паламарчук). Класифікація на основі цілісного підходу до процесу навчання (за Ю.К.Бабанським): методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності (за джерелом походження інформації: словесні, наочні, практичні; за ступенем керівництва навчальною роботою учнів: методи самостійної роботи і методи роботи під керівництвом вчителя); методи стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності (методи стимулювання і мотивації інтересу до навчання: пізнавальні ігри, навчальні дискусії, створення емоційно-моральних ситуацій; методи стимулювання та мотивації обов’язку та відповідальності у навчанні: переконання в значущості навчання, висунення вимог, вправи на виконання вимог, заохочення, покарання); методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності (методи усного контролю та самоконтролю, методи письмового контролю та самоконтролю, методи лабораторно-практичного контролю та самоконтролю).