28. Модульно-рейтингове навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.

Поняття «вид навчання», відомі види навчання, загальні відмінності між ними. Особливості модульно-рейтингового навчання (послідовне засвоєння навчального матеріалу певними цілісними логічно впорядкованими і обґрунтованими частинами (модулями), результати якого є підставою для визначення місця (рейтингу) учня серед однокласників; вчитель: знайомить учнів із змістом модуля, видами контролю, кількістю передбачених балів за кожен вид контролю, організовує діяльність учнів із засвоєння модуля, здійснює контроль; учень: засвоює зміст модуля, вибирає доступний варіант запропонованих завдань відповідно до своїх можливостей; сприяє здобуттю знань самостійно; вимагає значних затрат часу на розробку технології, перевірку виконання завдань модуля і рівня знань, умінь та навичок). Поняття: «модуль» (логічно завершена частина теоретичних знань і практичних умінь з навчальної дисципліни), «рейтинг» (позиція учня в класі за результатами навчання з предмета, яка визначається рейтинговим показником, тобто величиною, яка є відсотковим відношенням суми опорних оцінок з усіх модулів до суми максимально можливих). Зміст модуля (найчастіше збігається з розділами навчальної програми чи підручника; у межах предмету кожен модуль пов’язаний з попереднім та наступним; може ділитися на дрібніші структурні частини – навчальні елементи; є відносно самостійною й автономною частиною навчального процесу, що розпочинається з оглядово-установчого заняття). Особливості контролю (модуль передбачає: певний обсяг ЗУН, якими повинен оволодіти учень, перелік виконання теоретичних і практичних завдань, які він має виконати; кілька видів контролю: тестування, семінар, колоквіум, реферат і т.д.). Особливості оцінювання (результати кожного виду контролю виражаються певною кількістю балів (враховується значущість матеріалу, вид контролю); модульно-рейтингова оцінка складається із суми оцінок за види контролю, що передбачені цим модулем; по закінченню певного модуля виводиться в балах рейтинг кожного учня; результат переводять у 12-бальну систему оцінювання). Застосування модульно-рейтингового навчання в практиці сучасної школи (в практиці творчих вчителів середньої та старшої школи).

29. Розвиваюче навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.

Поняття «вид навчання», відомі види навчання, загальні відмінності між ними. Основні ідеї Лева Семеновича Виготського (проблема: відношення навчання і розумового розвитку; психічний розвиток дитини пов'язаний з послідовним накопиченням соціального досвіду, який відкладається у формі психічних новоутворень, які раз виникнувши, стають психологічною реальністю, яка визначає поведінку і діяльність дитини (Н., мова спочатку виникає як засіб спілкування дитини з оточуючими дітьми (накопичення соціального досвіду), а потім перетворюється у внутрішню мову (внутрішня психічна функція дитини); «навчання не є розвиток, але правильно організоване, воно веде за собою дитячий розумовий розвиток, викликає до життя ряд таких процесів, які поза навчанням взагалі були б неможливі» (історичні особливості людини – здатність говорити, оволодіти комп’ютером і т.д.); виділив два рівні розумового розвитку дитини: 1 - зона актуального (наявний рівень підготовленості учнів; характеризується тим, які завдання учень може виконати цілком самостійно); 2 - наближеного розвитку (те, з чим дитина може впоратися з невеликою допомогою), отже те, що учень може зробити сьогодні з допомогою, взавтра він зробить самостійно, навчання повинне бути орієнтоване не на вчорашній, а на завтрашній день дитини; висновок: навчання стимулює, веде за собою розвиток і водночас спирається на нього). Принципи розвиваючого навчання за дидактикою Леоніда Володимировича Занкова (принцип підвищеного рівня труднощів; принцип ведучої ролі теоретичних знань; принцип усвідомлення процесу навчання; принцип більш швидкого вивчення матеріалу; принцип роботи над розвитком усіх учнів і сильних, і слабких). Особливості розвиваючого навчання (спрямованість принципів, методів і прийомів навчання на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей школярів: сприймання, мислення, пам’яті, уяви; вчитель: залучає кожного учня до самостійної навчально-пізнавальної діяльності (дидактичні ігри, дискусії і т.д.); учень: не тільки засвоює конкретні ЗУН, але опановує способи дій, перетворюється на суб’єкта в процесі навчання; позитивне: відбувається розвиток учня, змінюються всі основні сфери особистості: ціннісно-мотиваційна, емоційно-вольова, діяльнісно-поведінкова; негативне: потребує спеціальної підготовки вчителя). Застосування розвиваючого навчання в практиці сучасної школи (в практиці творчих вчителів).