Таксономія навчальних завдань при вивченні психології.

1 група – завдання, що вимагають відтворення знань: - завдання на пізнавання - завдання на відтворення окремих фактів, даних, понять; - завдання на відтворення тексту

2 група – завдання, що потребують простих розумових операцій: - завдання на визначення фактів (вимірювання, вирішення простих завдань тощо) - завдання на перерахування й опис фактів (список, перелік); - завдання на перерахування і опис процесів і прийомів діяльності; - завдання на аналіз і синтез; - завдання на порівняння і розрізнення; - завдання на впорядковування (класифікація, категоризація); - завдання на визначення відносин (причина, слідство, мета, засіб, вплив, функція, спосіб і так далі); - завдання на вирішення простих завдань, що припускають маніпуляції з невідомими величинами та їх пошук за правилами.

3 група – завдання, що потребують складних розумових операцій: - завдання на трансформацію (переклад, вираз знаків в словах); - завдання на інтерпретацію (пояснення сенсу, значення і тому подібне); - завдання на індукцію і дедукцію; - завдання на аргументацію; - завдання на оцінку.

4 група – завдання, що потребують узагальнення знань: - завдання на складання конспектів, резюме; - завдання на складання доповіді, звіту; - завдання на самостійні письмові роботи, проекти;

5 група – завдання, що потребують продуктивного мислення: - завдання на застосування на практиці; - завдання на вирішення проблемної ситуації; - завдання на постановку мети, проблемних питань; - завдання на евристичний пошук на базі спостереження і конкретних емпіричних даних; - завдання на евристичний пошук на базі логічного мислення; - оформлення в письмовому тексті вирішення проблемних завдань; - завдання на аналіз і узагальнення емпіричних даних, феноменів; - групові вирішення проблем з відкритою структурою.

6 група – завдання на рефлексію: - завдання, що дозволяють студентам освоїти процедури рефлексії щодо структури дії пізнання, запам'ятовування, пригадування; - завдання на побудову стратегій сумісного й індивідуального вирішення тих чи інших проблем; - завдання на вибір способів міжособистісної взаємодії і спілкування в ході сумісного рішення завдань; - завдання на формування «відчуття ситуації», пошук інтуїтивних рішень в складній конфліктній ситуації

Перші 2 групи можуть бути продуктивно використані в різних наукових дисциплінах.

Завдання групи 3 можна застосовувати в психології під час інтерпретації символів, асоціацій, використання символічних аналогів.

Вирішення завдань групи 4 відбувається в рамках психологічних описів, пояснень. Завдання 5-ї групи – під час проведення тренінгів, спостережень, діагностики, коли певні висновки знаходяться через евристичні методи. Завдання групи 6 реалізуються в особливій навчальній взаємодії, яка означає формування певного стилю «відчуття ситуації», розвитку інтуїції.

Успішне вирішення цих завдань забезпечує результативність навчання психології.

Результатами навчання психології можуть бути:

- психологічні знання (поняття, факти, ідеї, закони наукової психології, способи психологічної діяльності);

- психологічні уміння (то, чим стають для самої людини ті знання і способи дії, яких він набуває в процесі навчання. Наприклад: мнемічні уміння, уміння реагувати на конфлікт, самоконтроль поведінки в стресових ситуаціях і так далі)

- навички (звичка мислити і діяти відповідно до психологічної культури);

- досвід творчої самодіяльності;

- оволодіння культурою психічної діяльності;

- формування емоційно-ціннісного відношення до психологічної реальності і дійсності в цілому;

- формування деяких якостей особистості (упевненість, емпатія, креативність, толерантність та ін.).

Розвиток особистості студента в аспекті вивчення психології необхідно розглядати не тільки як результат, але і як процес самосвідомості, самопізнання. Істотним повинні стати не тільки віддзеркалення миру, але і віддзеркалення себе в світі, свого стану, свого відношення до світу, своєї актуальної та майбутньої поведінки.

1.3 Основні проблеми викладання психології. Аналіз літератури і практичної діяльності викладачів психологічної науки дозволяє виділити низку проблемних питань, пов'язаних з викладанням цієї науки.

По-перше, актуальними є складнощі, що виникають під час пошуків відповіді на питання про змістовне навантаження предмету – «Чому навчати». Це питання відображує проблемність, дискусійність, багатьох положень, які складають основи психологічної теорії.

По-друге, звертає на себе увагу слабке, недостатнє використання в методиці викладання психології відкритих в психологічній науці закономірностей, існуючих підходів. Наприклад, не можна не відмітити величезний розрив між ступенем обґрунтованості і використання активних методів у викладанні психології й тими її положеннями, які повною мірою реалізуються лише в наукових дослідженнях психологів, але не у викладанні психології.

Наступною проблемою, або навіть бар’єром викладання психології є готовність студентів до вивчення курсу психології. На перший погляд, готовність студента повинна забезпечувати успішність засвоєння психологічних знань. Але на практиці, ті знання внутрішнього світу людини, які сформувалися у студентів через власний емпіричний досвід, можуть відрізнятися від бачення психологічного факту в світлі наукового знання. Лише поступовий розвиток рефлексії як здібності ставити собі запитання «Що я роблю», «Яким чином» та «Чому» - створюють підґрунтя для розуміння фактів поведінки інших людей.

Студенти відчувають складнощі при засвоєнні тих розділів психології, які пов’язані з питаннями про чинники та джерела розвитку особистості, а також критичним аналізом вітчизняних та зарубіжних теорій особистості. Розуміння цих розділів пов'язано з усвідомленням основних теоретичних положень про особистість.

Підвищений інтерес у студентів до психологічних знань пояснюється потребою вирішення власних проблем в даний момент, а не з майбутньою професійною діяльністю. Тому актуальною є проблема підвищення загальної психологічної культури студентів, формування гуманістичної позиції, усвідомлення професійного статусу психолога.

Ще одна проблема методики викладання психології пов’язана із практичною частиною підготовки студентів. Завдання, які пропонуються на практикумах зазвичай вчать вимірювати показники психічного життя людини в параметрах «більше - менше», «вижче - нижче», «скоріше - повільніше». Тобто вимірювання здійснюється в кількісних шаблонних показниках психіки людини. Тому у студентів виникають складнощі під час якісного оцінювання своєрідності внутрішнього світу людини. Необхідно стежити за тим, щоб практичні завдання не були розвагою, робити акцент різноманітних способах збору та інтерпретації інформації.