1.2 Ключові положення методики викладання психології.

Термін «методика навчання» розуміється як вчення про методи навчання.

Методика навчального предмета — галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності вивчення певного навчального предмета.

Основною метою курсу «Методика викладання психології» полягає в розгляді теоретичних і методичних питань викладання психології в середніх і вищих навчальних закладах.

Методика викладання курсу психології базується на ідеях філософії космізму, в якій простежуються три проблеми:

1. людина і космос (розвиток сутнісних сил людини);

2. людина і суспільство (розвиток відносин і концепцій моральності, цінностей, творчості);

3. людина і культура (народження, розвиток і передача людського досвіду як цінності для іншого).

Теоретико-методологічною базою викладання психології виступають принципи гуманістичної психології і педагогіки, гештальтпсихології, культурно-історичний підхід до проблем розвитку психіки, а також діяльнісна психологія та психологія особистості.

Об'єктом навчальної діяльності при викладанні психології є психологічна реальність.

Предметом виступає оволодіння різними способами дії з психологічною реальністю.

Викладання психологічних дисциплін потребує специфічної організації психологічного простору. Це обумовлено, перш за все, тим, що навчальний матеріал з будь-якого курсу психології структурується таким чином: структура – функція – розвиток (тобто: що це таке? як це можна відчути, оцінити? як можна управляти цим процесом?)

До характерних особливостей організації психологічного простору відносять організацію специфічної комунікації, засновану на

- особистісних сенсах,

- формуванні позитивного відношення до специфіки предмету психології як науки,

- формуванні установки на отримання знань, створення особливого психологічного клімату в колективі, в якому предмет спілкування – «я сам».

Організація навчання психології припускає реалізацію низки принципів навчання. Принципи навчання - це науково обґрунтовані рекомендації, правила, норми, які регулюють процес навчання. Принципи залежать від цілей навчання і дидактичної концепції.

Принципи викладання психології спираються на загальнодидактичні принципи навчання. Проте їх використання в навчанні психології має свою специфіку. У чому вона виявляється? Наведемо характеристики специфічних принципів, важливих саме для вивчення психологічних дисциплін.

1. Принцип науковості – вимагає, щоб навчальний матеріал відповідав сучасним досягненням наукової та практичної психології, не суперечив об'єктивним науковим фактам, теоріям, закономірностям. Цей принцип має особливе значення для вивчення психології внаслідок того, що існує велика кількість навколонаукових психологічних книг, які містять донаукові знання життєвої психології або езотеричні знання. Ці знання, безперечно, дуже привабливі, але недостовірні, недостатньо доведені. Їх використання в рамках навчальних занять дискредитують наукову психологію і позбавляють студентів правильної орієнтації в достовірних психологічних знаннях. Дотримання принципу науковості означає, що інформація, яка повідомляється повинна бути доказова. Цього можна досягти за рахунок опису відповідних методів психологічних досліджень.

2. Принцип системності – передбачає, що навчальний матеріал вивчається в певній логічній послідовності, яка надає системне уявлення про навчальну дисципліну. Теми навчальної програми повинні бути структуровані і систематизовані. Це досягається поділення матеріалу на логічні розділи і теми, потім встановлюються порядок і методика роботи з ними, в кожній темі виділяються змістовні центри, головні поняття, ідеї, структурується матеріал заняття, встановлюються зв'язки між теоріями і фактами. Від однієї теми до іншої, від одного курсу до іншого повинні зберігатися певна спадкоємність і міжпредметний зв'язок.

3. Принцип єдності раціонального і емоційного. Відповідно до цього принципу навчання може бути ефективним тільки у тому випадку, коли студенти і учні усвідомлюють цілі навчання, необхідність вивчення даного предмету, його особистісну або професійну значущість, виявляють усвідомлену цікавість до знань. В той же час безпосередній емоційний інтерес до психологічних фактів і феноменів – найбільш сильний стимул до вивчення психології. Відповідно до даного принципу неправильно будувати викладання предмету тільки на переконанні студентів в тому, що їм це потрібно і корисно, тим самим виправдовуючи нецікаве проведення занять. З іншого боку, неправильно вибирати з курсу психології тільки цікаві теми, які привертають мимовільну увагу.

4. Принцип єдності науково-орієнтованого і особистісно-орієнтованого навчання психології. Психологія як навчальний предмет має свою специфіку в порівнянні зі всіма іншими дисциплінами. З одного боку, це наука, яка має свій об'єктивно-науковий зміст, також як інші природні і гуманітарні науки. Тому вона повинна вивчатися об'єктивно і неупереджено. З іншого боку, предмет цієї науки є особистісно значущим для кожного студента. Саме тому у слухачів виникає потреба приміряти отримувані знання до себе, застосувати їх з метою самопізнання. Дотримання принципу єдності в цьому відношенні означає збереження необхідного балансу науково-орієнтованого і особистісно-орієнтованого змісту на заняттях з психології.

5. Принцип єдності теоретичного та емпіричного знання. Даний принцип є конкретизацією дидактичного принципу єдності конкретного і абстрактного. Відповідно до цього принципу у викладанні психології повинні оптимально поєднуватися логічні обґрунтування теоретичних ідей та конкретні емпіричні факти, приклади, які їх ілюструють. У викладанні психології зустрічаються дві крайності – надмірне захоплення теоретичними міркуваннями, які не підкріплюються конкретними фактами і прикладами, або необґрунтоване звернення до опису цікавих психологічних досліджень, експериментів, дослідів, прикладів з області практичної психології без розгляду психологічної теорії, яка лежить в їх основі.

6. Принцип доступності полягає в необхідності співвідношення змісту і методів навчання з категорією студентів, їх освітніми намірами, віковими особливостями, рівнем їх розвитку. Відповідно до цього принципу необхідно переходити від простого до складного, від відомого до невідомого.

7. Принцип наочності полягає у використанні органів чуття і образів при навчанні. Найважливіше значення мають зорові образи. По-перше, зоровий аналізатор у значної частини студентів має провідне значення. А по-друге, зорове сприйняття інформації сприяє кращому розумінню матеріалу. Безумовно, використання образів інших модальностей (слухової, тактильної, кінестезичної) також може підвищити ефективність навчання. Єдність наочного (образного) і вербального змісту – найважливіша психологічна основа розуміння навчального матеріалу.

8. Принцип активності в навчанні полягає в тому, що ефективне засвоєння знань студентами відбувається тільки за умови їх самостійної активності у навчанні. Реалізація цього принципу може досягатися за рахунок: 1) формування потреби в психологічних знаннях; 2) діалогічної форми навчання; 3) проблемного підходу в навчанні; 4) широкого використання практичних методів навчання (у вигляді навчальних експериментів, тестів, психологічних тренінгів).

9. Принцип зв'язку вивчення психології з життям, з практикою. Сутність принципу полягає в тому, що психологічні поняття і закономірності повинні пояснюватися та ілюструватися не тільки науковими дослідженнями, але й прикладами з реального життя, з яким стикаються учні. Важливо, щоб вони бачили практичну застосовність і користь психологічних знань в повсякденному житті. Вивчення психології повинне стимулювати використання отриманих знань у вирішенні практичних завдань пізнання інших людей, самосвідомості й саморозвитку.

10. Навчання психології повинне носити розвиваючий характер. Цей принцип вказує на те, що викладання психології виконує особливу місію. В результаті вивчення курсу психології головну цінність представляє не знання психологічних теорій, понять, закономірностей, а краще розуміння внутрішнього світу інших людей і самих себе. Тому важливим є засвоєння психологічних засобів самопізнання і саморозвитку, вдосконалення своєї пізнавальної діяльності, успішний і гармонійний розвиток відносин з іншими людьми, а також краще розуміння себе як особи.

11. Принцип мотиваційної готовності аудиторії. Цей принцип достатньо новий для дидактики, більшою мірою відноситься саме до викладання психологічних дисциплін. Принцип мотиваційної готовності аудиторії був введений в практику в процесі формувального педагогічного експерименту. Він передбачає врахування і безпосередню орієнтацію викладача на те, що найбільш значущим є для аудиторії в даний момент і тому буде найбільш продуктивним.

Навчальні завдання викладання навчальних предметів обумовлюються принципами навчання. Вони необхідні для підбору методів і прийомів навчання. Пропонуємо класифікацію завдань Толлінгерової, яку модифіковано з орієнтацією на особливості викладання психології.