
- •Передмова
- •Розділ 1. Лекційний курс з дисципліни
- •1.2 Ключові положення методики викладання психології.
- •Таксономія навчальних завдань при вивченні психології.
- •Питання для самоперевірки.
- •Література.
- •2.1 Історія викладання психології в Європі
- •2.2 Історія викладання психології на Україні та в Росії
- •2.1 Історія викладання психології в Європі
- •Питання для самоперевірки.
- •Література.
- •Лекція 3. Сучасна психологічна освіта на Україні.
- •Методичні рекомендації.
- •3.1. Навчання психології в загальноосвітніх середніх навчальних закладах.
- •3.2. Психологічна освіта у вищих навчальних закладах.
- •3.3. Післядипломна психологічна освіта.
- •Питання для самоперевірки.
- •Література.
- •4.1. Навчальний план;
- •4.2. Навчальна програма.
- •4.3. Способи побудови навчальних програм.
- •Питання для самоперевірки.
- •Література.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання для самоперевірки.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •Література.
- •7.1 Основні положення наукового пояснення психічних явищ.
- •7.2 Методологічні особливості викладання теоретичної психології.
- •7.3 Методологічні особливості викладання прикладної психології.
- •7.2. Методологічні особливості викладання теоретичної психології.
- •Питання для самоперевірки.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •Література.
- •9.3. Фасилітаторська функція викладача психології (вчитель як організатор умов навчання).
- •9.4. Експертна функція викладача психології (вчитель як експерт).
- •Питання для самоперевірки.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •Література.
- •Плани семінарських та практичних занять План семінарського заняття 1.
- •Рекомендована література.
- •План семінарського заняття 2. Тема: „Активні методи навчання психології”
- •Рекомендована література.
- •План семінарського заняття 3.
- •Рекомендована література.
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення
- •Контрольні питання для підсумкового контролю.
- •Бланк відповідей
- •Глосарій
- •Основна література.
- •Додаткова література.
Глосарій
Методика навчального предмета – галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності вивчення певного навчального предмета.
Об'єктом навчальної діяльності при викладанні психології є психологічна реальність.
Предметом навчальної діяльності при викладанні психології виступає оволодіння різними способами дії з психологічною реальністю.
Принципи навчання - це науково обґрунтовані рекомендації, правила, норми, які регулюють процес навчання.
Навчальні завдання викладання навчальних предметів обумовлюються принципами навчання, необхідні для підбору методів і прийомів навчання.
Післядипломна освіта – це спеціалізована освіта в окремій галузі науки або практичній діяльності, яка спрямована на отримання наукового ступеня, професії або додаткової кваліфікації.
Навчальний план - це державний документ, в якому визначені нормативні навчальні дисципліни за циклами; кількість годин на їх вивчення, порядок їх проходження за семестрами і роками навчання.
Навчальна програма – це офіційний документ, що зберігається на кафедрі й свідчить про те, наскільки в дисципліні враховані вимоги державного освітнього стандарту; навчальна програма є робочим документом, на основі якого викладач будує процес навчання.
Тематичний план – документ, що містить розподіл тем навчальної програми за видами занять, необхідне методичне забезпечення, форми контролю і атестації знань й умінь студентів.
Лекція – типовий вид навчальних занять у вищих навчальних закладах.
Семінарське заняття з психології є діалогічною формою навчального заняття, в ході якого студенти закріплюють знання, отримані на лекціях або з книг, в процесі їх переказу або обговорення.
Лабораторні та практичні заняття складають важливу частину теоретичної і практичної підготовки студентів, сприяють закріпленню теоретичних знань на практиці; засвоєнню умінь дослідницької роботи та практичної психологічної роботи; застосуванню теоретичних знань для вирішення практичних завдань; самопізнанню та саморозвитку учня або студента.
Урок – це форма організації діяльності постійного складу учнів одного віку в певний відрізок часу за розкладом, з єдиною для всіх програмою навчання.
Методи навчання – це способи організації спільної діяльності вчителя та студентів або учнів, спрямовані на передачу та засвоєння знань і умінь.
Загальна психологія – це наука про загальні закономірності функціонування властивостей психіки.
Історія психології – теоретична галузь психологічної науки, яка пояснює сучасний стан психології на основі ретроспективного аналізу.
Вікова психологія як самостійна галузь психологічної науки вивчає динаміку психіки людини в онтогенезі, і в своєму історичному розвитку практично не відокремлена від педагогічної психології.
Педагогічна психологія – галузь психології, що вивчає психологічні проблеми навчання та виховання.
Клінічна психологія – галузь психології, яка вивчає психологічні проблеми, що виникають у хворих.
Нормативне оцінювання – передбачає оцінку ступеня відповідності знань студентів певним нормам засвоєння, які заздалегідь встановлюються екзаменаторами.
Усне опитування – дозволяє ставити уточнюючі питання за змістом, що допомагає виявити ступень його розуміння студентом.
Письмове опитування – економічне за часом, дає можливість одночасно виявити знання великої групи студентів, проте вимагає багато часу на перевірку.
Вільне опитування – передбачає відповідь на широко поставлене питання. Він припускає уміння студента побудувати логічно зв'язану розповідь в усній або письмовій формі, використовуючи наукову аргументацію.
Програмоване опитування – містить постановку конкретних питань, відповіді на які можуть бути оцінені як правильні або неправильні.
Рейтингове оцінювання – це система, побудована на використанні кумулятивної (накопичувальною) оцінки успішності, що дозволяє забезпечити комплексну і диференційовану оцінку кількості та якості навчальної діяльності студентів, підвищує їх мотивацію до занять, стимулює регулярну самостійну навчальну роботу в семестрі.
Емпатія – розуміння почуттів вихованців.
Повага – ставлення до учнів, студентів як до конструктивних особистостей.
Щирість – відкритий прояв вчителем своїх почуттів.
Конкретність комунікації – уникнення розпливчатих, узагальнених висловів, точний опис відчуттів і переживань.
Діагностика як навчальний прийом – це методи психологічного дослідження, що вживаються з метою засвоєння знань.
Діагноста засвоєння знань припускає використання методик, що дозволяють виявити об'єм і структуру засвоєних знань, діапазон і якість їх застосувань.
Діагноста розвитку особистості передбачає використання складних психодіагностичних методик, які допомагають визначити фундаментальні зв’язки учнів, студентів з навколишнім світом і самим собою, динаміку інтересів, структуру свідомості, світогляди, ціннісні орієнтації, особливості емоційної та пізнавальної сфер.
Стандартизація процедури дослідження – включає виконання студентами точних вказівок щодо запропонованих методик і матеріалів, тимчасових обмежень, усних інструкцій, попереднього показу подібного типу завдань, способів трактування питань та інше.
Учитель-фасилітатор – це педагог, який сприяє засвоєнню нового.
Навчальна діяльність – це процес набуття нових знань, удосконалення власних здібностей. Така діяльність дозволяє пристосуватися до навколишнього світу, орієнтуватися в ньому. Вона забезпечує інтелектуальне зростання та особистісний розвиток.
Навчання - це взаємодія викладача зі студентом, у процесі якої педагог здійснює керування навчально-пізнавальною діяльністю студента. В результаті навчання здійснюється розвиток особистості студента, інтелекту, засвоєння знань, формування вмінь і навичок. Навчання є процесом цілеспрямованим та планомірним.
Учіння включає ті дії, які застосовують учні або студенти в процесі навчання. Ці дії спрямовані на розвиток знань, умінь і навичок.
Научіння характеризує факт набуття людиною нових психологічних властивостей і якостей у навчальні діяльності, може відбутися стихійно.
Мотиви — це спонукання до дії, пов'язані із задоволенням потреб людини.
Мотивація – це система чинників, які детермінують поведінку та пояснюють активність людини.
Мотивація учіння – це психологічна характеристика інтересу студента до оволодіння знаннями, уміннями і навичками, розвитку та набуття власного досвіду.