- •1.Основні наукові підходи до визначення культури
- •2.Основні сфери культури
- •3.Морфологія культури: її основні риси
- •4. Культура і цивілізація: відмінність і взаємодія
- •5. Поняття класичної і сучасної культури
- •6.Предмет теорії культури
- •7.Характеристика основних методів вивчення культури: історичний, соціального, соціально – психологічного, семіотичного, семантичного, аксіологічний, герменивтичного
- •8.Характеристика основних парадигм вивчення культури: цивілізаційна, формаційна, природно – географічна, інформаційна
- •9.Поняття типу культури
- •10.Основні риси природно-символічного типу культури(первісне суспільство)
- •11.Основні риси антропокосмічного типу культури(античність).
- •12.М. Бердяєв про три стадії розвитку культури: їхня характеристика.
- •13.Циклічність I нepiвномірність розвитку культури.
- •14.Поняття культури особистості: основні риси.
- •15.Політична культура: її елементи і сфера дії.
- •16.Моральні засади культури.
- •17.Співвідношення моральних норм і наукового знання.
- •18.Співвідношення моралі і релігії.
- •19.Поняття національної культури: її основні риси.
- •20.Співвідношення космополітичного і національного в культурі.
- •21.Основні риси маргінальної культури.
- •22.Поняття релігійної культури
- •23.Основні риси теорії культури і цівілізації о.Шпенглера.
- •24.Співвідношення релігії і моралі
- •25.Співвідношення релігії і моралі в сучасній культурі
- •26. Поняття науки як явища культури
- •27.Позитивні і негативні впливи науки на культуру.
- •28.Природа і техніка: їх взаємодія
- •29.Взаємодія науки і моралі
- •30.Основні риси елітарної I масової культури
- •31. Форми сучасної масової культури.
- •32. Х.Ортега – і – Гасет про феномен масової людини.
- •33. Поняття субкультури:основні ознаки.
- •34. Особливості сучасної молодіжної субкультури.
- •35. Співвідношення субкультури і традиційної культури.
- •37. Свято як явище культури.
- •39. Державні і суспільні структури керівництва культурною сферою.
- •41. Культура в умовах ринкових відносин.
- •43. Естетична й ігрова природа мистецтва.
- •44. Розуміння й інтерпретації мистецького твору.
- •45. Авангардизм, модернізм, постмодернізм у культурі і мистецтві.
- •46. Філософія як явище культури.
- •47. Технологія як явище культури: взаємодія технології і культури в сучасного супільстві.
- •48. Генезис культури і генезис в культурі: спільні риси і відмінність.
- •49. Культурна динаміка, зміни і прогрес: їх взаємозвязок.
- •50. Характеристика основних теорій культургенезису: інструментально – виробничої; комунікативно – символічної; психоаналітичної; гральної (Homo Ludens).
- •51)Визначення категорії культурного прогресу
- •54)Характерні основи културних функцій
- •Поняття типу культури в сучасній гуманітарній науці
- •56)Основні історичні типи культури
- •57)Типологія культурної динаміки
- •59)Символічна теорія культури е.Касирера
- •61. Основні ідеї теорії культурного зростання а.Крьоберга.
- •62. Основні риси сучасної інформаційної культури.
- •63. Роль традицій, символів і ритуалів в культурі.
- •64. Основні елементи цівілізації.
- •65. Поняття стилю культури.
- •66. Поняття релігійного мистецтва: його жанрові і тематичні особливості.
- •67. Техніка і технологія як культурний артефакт
- •68. Національна культура в умовах глобалізації: здобутки і проблеми.
- •69. Поняття мультикультуралізму: його основні риси.
- •70. Поняття культурної динаміки.
67. Техніка і технологія як культурний артефакт
Артефакт - будь-який штучний об'єкт, фізичний предмет, ідея або образ, технологія, форма поведінки або оцінка. Як бачимо, артефакти - це щось та створене або скоєне людьми, і те, що до того ж усвідомлено, пізнано і при можливості випробувано на практиці, а слідом за цим - оцінено.
Техноло́гія — наука про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) розв'язання задач людства за допомогою технічних засобів (знарядь праці).
Те́хніка — сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовані знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.
Тобто - у проявах культури виражається створення, наполеглива праця, вміння та навички, розумова енергія, організаторські здібності, творче натхнення, художня фантазія і майстерність людей, їхні моральні якості, життєвий досвід, проходження зразкам і кращим традиціям. До культурних артефактів відносяться способи продуктивної діяльності людей, їх твори і діяння, які якісні у своєму роді, облаштовують наш побут, праця, навчання, дозвілля, становлять цінність - благо і добро.
68. Національна культура в умовах глобалізації: здобутки і проблеми.
Глобаліза́ція — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. У вужчому розумінні — перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосується всієї Землі.
Поширення глобалізаційних тенденцій та новітніх інформаційних технологій у сучасному світі має об’єктивний, універсальний характер і спонукає всі національні культури активно пристосовуватися до цих процесів. Глобалізація (вестернізація) має як позитивні (об’єднавчі тенденції, які ведуть до взаємодії різних культур, стандартизація, що полегшує культурний обмін, інтенсифікація світових потоків інформації) аспекти, що спричиняють дедалі тісніше поєднання культур та збагачують їхнє спілкування, так і негативні, причому негативні аспекти (культурна уніфікація, ментальний колоніалізм, примітивізація смаків, споживацтво і конформізм).
Комп'ютеризація, Інтернет, супутникові комунікації зв'язують воєдино економіку, науку, культуру всіх країн і регіонів світу. Створюється ситуація комунікативної прозорості, вільного проходження, перетікання інформаційних потоків, що не знають ніяких границь і демаркаційних ліній. Всесвітня павутина, Інтернет, утворить нову віртуальну реальність, нову імперію зі своїми законами й нормами. І ніхто не в змозі протистояти цьому об'єктивному процесу, якщо не хоче виявитися на узбіччі світової історії.
Глобалізація сутнісною основою якої є інформаційна революція, впливає на всі сфери людського життя - економіку, політику, культуру, мову, утворення, духовно-моральний розвиток, міжетнічні й межконфесіональні відносини. Всі ці сфери, утягуючись у темп, що, більш швидким стає освоєння й обмін інформацією, здобуваються якісно нові риси.
В основі своєї глобалізація - це, насамперед культурна стратегія Заходу, спрямована на скорення й поневолення всього “іншого ”, незахідного, некультурного, нелюдського. Глобалізація - це прийняття норм, цінностей й інститутів західного буття всім людством як необхідність закону, “веління часу ”. У цій стратегії все “незахідне ”, своєрідне, інше повинне зникнути або зайняти свою скромну нішу у встановленій системі цінностей.
Глобалізація у своїй сутності просто поглинає національні культури, зводить усе до єдиної системи. Багато країн сучасного світу відчувають посилений вплив на свою культуру західного способу життя та масової культури, що спричиняє невдоволення і критику широких верств населення на адресу урядів своїх держав, які належним чином не здійснюють супротив вестернізації.
