65. Поняття стилю культури.

Стиль є послідовний, самоузгоджувальний спосіб вираження певної поведінки або різновидів життєдіяльності. В культурі стиль легше побачити і впізнати, ніж точно і науково дати його визначення, але все ж, говорячи про стилі, ми завжди маємо на увазі щось специфічне, наприклад, в споссобі викладу, мові, композиції, виражальних засобах літературного твору, творчості художника, художнього напряму або способі життя, мислення, способі самовираження людини, групи і навіть народу. Тобто ми маємо на увазі особливу манеру мислити, творити, діяти, взагалі жити Можна сказати і так: стиль - це те, чим культури відрізняються один від одної.

66. Поняття релігійного мистецтва: його жанрові і тематичні особливості.

Релігійним мистецтвом ми можемо назвати ті твори мистецтва, які включені в систему релігійного культу й виконують у ній певні функції.

Слід відмітити, що включення в систему релігійного мистецтва релігійного культу мало істотний вплив, як на зміст мистецтва, так і на його форму. Головним змістом культового мистецтва ставали образи надприродних істот: ангелів, богів і т.п. Художня форма розглядалася служителями культу лише як засіб, здатний викликати в людей емоційне ставлення до міфологічних образів, затвердити в них віру в існування надприродного.

Нині існує не тільки релігійне мистецтво, включене до системи культу, але й релігійне мистецтво, не пов’язане безпосередньо з культом, яке має релігійну ідейну спрямованість.

Очевидно, до релігійного мистецтва не можна віднести той або інший художній твір тільки тому, що його тема, сюжет, образи запозичені з релігійної міфології. Наприклад, у великих художників епохи Відродження - Леонардо да Вінчі, Мікеланджело та інших - релігійні сюжети, теми й образи виступали нерідко лише як своєрідний спосіб втілення світського, земного змісту.

З цієї точки зору звернемо увагу на знамениту „Тайну вечерю” Леонардо да Вінчі. Відомий мистецтвознавець В. Лазарєв вважає, що у сюжеті картини художник намагався розгорнути перед глядачем більшу людську драму, показати різні характери, розкрити відвертий світ людини й точно і ясно змалював переживання. Він сприйняв „Тайну вечерю" як сцену зрадництва й поставив собі за мету внести в це традиційне зображення той драматичний початок, завдяки якому воно придбало б зовсім нове емоційне звучання”.Таким чином, ні сюжет, ні образи самі по собі не роблять твір мистецтва релігійним. Релігійним його робить загальна ідейна спрямованість, загальний зміст. Якщо художник засобами мистецтва стверджує реальність надприродного світу й трактує людину як істоту слабку й гріховну, яка повністю залежить від надприродного, тоді даний твір можна вважати релігійним.

Будь-яке культове мистецтво має релігійну ідейну спрямованість. Однак культове мистецтво є релігійним ще в специфічному, функціональному розумінні, оскільки виступає або як об’єкт поклоніння (ікона в церкві), або як засіб реалізації культових дій (органна музика, спів хору й т.п.).