- •1.Основні наукові підходи до визначення культури
- •2.Основні сфери культури
- •3.Морфологія культури: її основні риси
- •4. Культура і цивілізація: відмінність і взаємодія
- •5. Поняття класичної і сучасної культури
- •6.Предмет теорії культури
- •7.Характеристика основних методів вивчення культури: історичний, соціального, соціально – психологічного, семіотичного, семантичного, аксіологічний, герменивтичного
- •8.Характеристика основних парадигм вивчення культури: цивілізаційна, формаційна, природно – географічна, інформаційна
- •9.Поняття типу культури
- •10.Основні риси природно-символічного типу культури(первісне суспільство)
- •11.Основні риси антропокосмічного типу культури(античність).
- •12.М. Бердяєв про три стадії розвитку культури: їхня характеристика.
- •13.Циклічність I нepiвномірність розвитку культури.
- •14.Поняття культури особистості: основні риси.
- •15.Політична культура: її елементи і сфера дії.
- •16.Моральні засади культури.
- •17.Співвідношення моральних норм і наукового знання.
- •18.Співвідношення моралі і релігії.
- •19.Поняття національної культури: її основні риси.
- •20.Співвідношення космополітичного і національного в культурі.
- •21.Основні риси маргінальної культури.
- •22.Поняття релігійної культури
- •23.Основні риси теорії культури і цівілізації о.Шпенглера.
- •24.Співвідношення релігії і моралі
- •25.Співвідношення релігії і моралі в сучасній культурі
- •26. Поняття науки як явища культури
- •27.Позитивні і негативні впливи науки на культуру.
- •28.Природа і техніка: їх взаємодія
- •29.Взаємодія науки і моралі
- •30.Основні риси елітарної I масової культури
- •31. Форми сучасної масової культури.
- •32. Х.Ортега – і – Гасет про феномен масової людини.
- •33. Поняття субкультури:основні ознаки.
- •34. Особливості сучасної молодіжної субкультури.
- •35. Співвідношення субкультури і традиційної культури.
- •37. Свято як явище культури.
- •39. Державні і суспільні структури керівництва культурною сферою.
- •41. Культура в умовах ринкових відносин.
- •43. Естетична й ігрова природа мистецтва.
- •44. Розуміння й інтерпретації мистецького твору.
- •45. Авангардизм, модернізм, постмодернізм у культурі і мистецтві.
- •46. Філософія як явище культури.
- •47. Технологія як явище культури: взаємодія технології і культури в сучасного супільстві.
- •48. Генезис культури і генезис в культурі: спільні риси і відмінність.
- •49. Культурна динаміка, зміни і прогрес: їх взаємозвязок.
- •50. Характеристика основних теорій культургенезису: інструментально – виробничої; комунікативно – символічної; психоаналітичної; гральної (Homo Ludens).
- •51)Визначення категорії культурного прогресу
- •54)Характерні основи културних функцій
- •Поняття типу культури в сучасній гуманітарній науці
- •56)Основні історичні типи культури
- •57)Типологія культурної динаміки
- •59)Символічна теорія культури е.Касирера
- •61. Основні ідеї теорії культурного зростання а.Крьоберга.
- •62. Основні риси сучасної інформаційної культури.
- •63. Роль традицій, символів і ритуалів в культурі.
- •64. Основні елементи цівілізації.
- •65. Поняття стилю культури.
- •66. Поняття релігійного мистецтва: його жанрові і тематичні особливості.
- •67. Техніка і технологія як культурний артефакт
- •68. Національна культура в умовах глобалізації: здобутки і проблеми.
- •69. Поняття мультикультуралізму: його основні риси.
- •70. Поняття культурної динаміки.
59)Символічна теорія культури е.Касирера
З 1941 по 1944 роки – викладає філософію і культурологію в Єльському та Колумбійському університетах. Основні праці були написані ще при житті майбутнього філософа. Сюди відносять наступні: «Філософія символічних форм» – видатний твір, що пов’язує історичне систематичне наукове дослідження стосовно мови, міфу, релігії, науковому пізнанню. Праця ще більше розвиває головні ідеї попередніх робіт Ернста Касірера.
Касірер виводить основні поняття на горизонт людської свідомості. У нього поняття можуть ототожнюватися, наприклад « пізнання» вже не є якимось загальним терміном, оскільки його замінює інший «дух», ототожнюється з «духовною культурою» і «культурою» як протиставлення природі.
Касірер вважає, що засіб, завдяки якому відбувається оформлення духа культури перебуває у знаках, символах, тобто у «символічному образі». Тоді ж як у «символічних функціях» філософ вбачає відкриття сутності людської свідомості, тобто її здатності існувати з допомогою синтезу протилежностей. Також Касірер зазначає, що смисл історичного процесу напряму залежить від « самозвільнення людини», а завдання філософії культури полягає у тому, щоб виявити інваріантні структури, які можуть не підлягати змінам у ході історичної еволюції.
Принципіальна позиція Касірера дає можливість для сучасного світу визначити і розв’язати основні і головні проблеми у концепції культурології і філософії і в наш час.
Касірер прожив 71 рік, помер після закінчення ІІ Світової війни, навесні 1945 року . Похований на міському кладовищі Прінстона, в штаті Нью-Джерсі.
61. Основні ідеї теорії культурного зростання а.Крьоберга.
62. Основні риси сучасної інформаційної культури.
Інформація є одним з чинників формування сучасної культури. Сучасний рівень планетарної цивілізації визначається стрімким зростанням ролі інформації в суспільних відносинах. Каталізатором у цьому процесі є можливості засобів комунікації між людьми на основі досягнень науково-технічного прогресу (НТП), що постійно зростають. Важко уявити сьогоднішнє суспільство без радіо, телебачення, телефону, факсу, телеграфу, комп'ютерних мереж тощо.
Інформаційна культура - це вміння цілеспрямовано працювати з інформацією і використовувати для її отримання, обробки і передачі комп'ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засоби і методи.
Відмітними рисами інформаційного суспільства є:
збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;
зростання частки інформаційних комунікацій, продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті;
- створення глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їхній доступ до світових інформаційних ресурсів та задоволення їхніх потреб в інформаційних продуктах і послугах.
Рушійною силою розвитку суспільства повинне стати виробництво інформаційного, а не матеріального продукту. У свою чергу, матеріальний продукт стане більш інформаційно ємкісним, що означає збільшення частки інновацій, дизайну і маркетингу в його вартості.
