54)Характерні основи културних функцій

Багатопланова різнорівнева структура дозволяє їй здійснити ряд функцій:

1. Акумуляція родового досвіду.

2. Функція гносеологічна, пізнавальна. Охоплюючи всі сфери суспільної свідомості, узятих їх в єдності, культура дає цілісну картину пізнання та освоєння світу, а також рівень навичок і вмінь людей.

3. Функція історичного обміну передачі соціального досвіду Цю функцію називають інформаційною. Суспільство не має іншого механізму передачі соціального досвіду, "соціальної спадковості", крім культури. У цьому сенсі культуру можна назвати "пам'яттю" людства.

4. Комунікативна функція, Сприйнята інформацію, укладену в пам'ятках матеріальної та духовної культури, людина тим самим вступає в непряме, опосередковане спілкування з людьми, які створили ці пам'ятники. Засобом спілкування виступає перш за все виступає мова.

5. Культура виконує регулятивну і нормативну функцію. Тут вона виступає як система норм і вимог, що пред'являються мораллю та правом.

6. Сигнификативная функція культури - це її здатність створювати цілісні, осмислені уявлення про світ і самостійні філософські та поетичні світи. Для цього культура виробляє запас значень, імен, знаків, мову. Наука, мистецтво, філософія-це особливим чином організовані знакові системи, покликані з різних сторін уявити світ, зробити його зрозумілим, осмисленим, близьким людині.

7. Функція "психологічної розрядки" - як би протилежна попередній, нормативною. Специфічно культурні, закріплені традицією форми розрядки - це свята і ритуали. У святкові дні люди не працюють, не дотримуються буденних норм життя, влаштовують ходи, бенкети, карнавали. Сенс свята полягає в урочистому колективному оновленні життя. Під час свята ідеальне і реальне як би зливаються, людина відчуває полегшення і радість, якщо, звичайно, вміє святкувати і долучатися до певної святкової культурі. В якості розрядки ефектно використовується гра. Суть гри полягає в задоволенні потягів символічними засобами. Разом з тим, багато ігор настільки складні і витончені, що вимагають самі великих зусиль і напруги. Прикладом можуть служити шахи.

8. Головною функцією є гуманістична функція.

Культура облагороджує людину, робить її особистістю, прищеплює культуру спілкування, культуру сприйняття, милосердя, альтруїзм, такт, любов до інших людей. Культура виконує свої функції, впливає на соціальне життя різними шляхами: а) через соціалізацію, б) через створення та введення цінностей, в) через зразки поведінки, г) через створення моделей інститутів і соціальних систем.

Будучи вираженням способів і норм соціальної організації і регулювання життєдіяльності суспільства, культура має ряд функцій. Це соціально-регулятивна функція культури, перетворюється в нормах, традиціях і звичаях регулюючих життя суспільства. Друга, не менш важлива функція культури називається комунікативно-репродуктивної. Вона полягає в трансляції досвіду, знань, опредмечена результатів людської діяльності від покоління до покоління, чим забезпечується безперервність історичного процесу і його прогресивний розвиток. Продукти культуротворчої діяльності піддаються своєрідною перевірці, соціальному відбору: одні з них відразу входять в культурний обіг і стають складовою культурного прогресу, для інших потрібен час, щоб вони були усвідомлені і включені в соціальну практику. Соціальною функцією культури є відбір і відсіювання під час трансляції тих культурних цінностей, які залишаються у вживанні в нового покоління і тих, які відсіюються, відслуживши своє. Ця функція культури називається ціннісно-орієнтаційної.

Не можна зводити культуру лише до результатів діяльності, це й сама діяльність. саме так постає перед нами культура світоглядна, політична, технологічна, виробнича, культура людського спілкування, культура екологічна, правова і художня. Культура даної епохи тому включає в себе і результати, і способи діяльності, причому не тільки творчої, але і репродуктивної. Діяльність виступає як складова та джерело культури тоді, коли вона носить громадський характер, коли її продукти мають сенс не тільки для даного індивіда, але і для інших людей. Таким чином, культура є продуктом суспільної діяльності, незалежно від того в якій формі - колективної або індивідуальної - вона здійснювалася. Тому головний родову ознаку культури - це неприродна, діяльнісний, громадський джерело її походження і розвитку. Під цим джерелом мається на увазі громадська праця, який носить загальний характер.