- •1.Основні наукові підходи до визначення культури
- •2.Основні сфери культури
- •3.Морфологія культури: її основні риси
- •4. Культура і цивілізація: відмінність і взаємодія
- •5. Поняття класичної і сучасної культури
- •6.Предмет теорії культури
- •7.Характеристика основних методів вивчення культури: історичний, соціального, соціально – психологічного, семіотичного, семантичного, аксіологічний, герменивтичного
- •8.Характеристика основних парадигм вивчення культури: цивілізаційна, формаційна, природно – географічна, інформаційна
- •9.Поняття типу культури
- •10.Основні риси природно-символічного типу культури(первісне суспільство)
- •11.Основні риси антропокосмічного типу культури(античність).
- •12.М. Бердяєв про три стадії розвитку культури: їхня характеристика.
- •13.Циклічність I нepiвномірність розвитку культури.
- •14.Поняття культури особистості: основні риси.
- •15.Політична культура: її елементи і сфера дії.
- •16.Моральні засади культури.
- •17.Співвідношення моральних норм і наукового знання.
- •18.Співвідношення моралі і релігії.
- •19.Поняття національної культури: її основні риси.
- •20.Співвідношення космополітичного і національного в культурі.
- •21.Основні риси маргінальної культури.
- •22.Поняття релігійної культури
- •23.Основні риси теорії культури і цівілізації о.Шпенглера.
- •24.Співвідношення релігії і моралі
- •25.Співвідношення релігії і моралі в сучасній культурі
- •26. Поняття науки як явища культури
- •27.Позитивні і негативні впливи науки на культуру.
- •28.Природа і техніка: їх взаємодія
- •29.Взаємодія науки і моралі
- •30.Основні риси елітарної I масової культури
- •31. Форми сучасної масової культури.
- •32. Х.Ортега – і – Гасет про феномен масової людини.
- •33. Поняття субкультури:основні ознаки.
- •34. Особливості сучасної молодіжної субкультури.
- •35. Співвідношення субкультури і традиційної культури.
- •37. Свято як явище культури.
- •39. Державні і суспільні структури керівництва культурною сферою.
- •41. Культура в умовах ринкових відносин.
- •43. Естетична й ігрова природа мистецтва.
- •44. Розуміння й інтерпретації мистецького твору.
- •45. Авангардизм, модернізм, постмодернізм у культурі і мистецтві.
- •46. Філософія як явище культури.
- •47. Технологія як явище культури: взаємодія технології і культури в сучасного супільстві.
- •48. Генезис культури і генезис в культурі: спільні риси і відмінність.
- •49. Культурна динаміка, зміни і прогрес: їх взаємозвязок.
- •50. Характеристика основних теорій культургенезису: інструментально – виробничої; комунікативно – символічної; психоаналітичної; гральної (Homo Ludens).
- •51)Визначення категорії культурного прогресу
- •54)Характерні основи културних функцій
- •Поняття типу культури в сучасній гуманітарній науці
- •56)Основні історичні типи культури
- •57)Типологія культурної динаміки
- •59)Символічна теорія культури е.Касирера
- •61. Основні ідеї теорії культурного зростання а.Крьоберга.
- •62. Основні риси сучасної інформаційної культури.
- •63. Роль традицій, символів і ритуалів в культурі.
- •64. Основні елементи цівілізації.
- •65. Поняття стилю культури.
- •66. Поняття релігійного мистецтва: його жанрові і тематичні особливості.
- •67. Техніка і технологія як культурний артефакт
- •68. Національна культура в умовах глобалізації: здобутки і проблеми.
- •69. Поняття мультикультуралізму: його основні риси.
- •70. Поняття культурної динаміки.
46. Філософія як явище культури.
Філософія вчить людину, який ідеал вона має для себе створити і яким шляхом його досягнути. Культура ж, будучи діяльнісним способом освоєння світу, пристосування до нього, є особливим шляхом до втілення світоглядного ідеалу в життя людини. Філософія - сфера діяльності людського духу, унікальна мова, оволодівши якою людина може порозумітися з світом, пізнати закономірності світобудови і власне свого існування. Культура ж, в такому порівнянні, слугуватиме своєрідним мовним апаратом. Вивчаючи філософію людина вивчає мову світу, а через культуру вона спілкується з ним. Перебуваючи в тісному діалектичному взаємозв'язку з філософією, культура діяльнісно спричинаяється до пошуку сенсу життя. Проаналізувавши еволюційно-історичний культурний розвиток людства, можна прослідкувати процеси становлення світоглядних ідеалів, їх кризи (в процесі глибшого пізнання світу людиною змінюються і її (людини) вимоги до нього) та становлення нових ідеалів. Світоглядний ідеал, сенс життя знаходить своє втілення у формах суспільно-історичних типів культури.
47. Технологія як явище культури: взаємодія технології і культури в сучасного супільстві.
. Однією з фундаментальних соціокультурних рис техніки є те, що вона є засіб перетворення середовища, природи і самої людини. Ця риси знайшла відображення ще в мифотворчестве.Згадаймо міф про Прометея, що навчила людей технічним навичкам; міф про Дедала і його сина Ікара, що вирішували завдання польоту за допомогою крил; міф про будівництво Вавилонської вежі і його невдачі та ін. Саме як засіб перетворення середовища техніка була осмислена і закладена в основу інженерної практики.Інший фундаментальною характеристикою техніки є те, що вона виступає посередником між людиною і природою, що задає тип відносини між ними. Така, наприклад.
48. Генезис культури і генезис в культурі: спільні риси і відмінність.
Говорячи про походження, або іншими словами про генезис культури, варто сказати, що в суспільстві традиційно розрізняють два основні напрямки культури — матеріальний і духовний, — відповідно до двох головних сфер людської діяльності — матеріальної і духовної. Матеріальна культура охоплює всю сферу виробничої діяльності людства та її результати: як знаряддя праці, житло, предмети повсякденного побуту, одяг, будівельні споруди, засоби зв'язку, пам'ятники і монументи тощо. Духовна культура стосується області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини. Сюди також належать релігія і міфологія, світоглядні, політичні, моральні та інші уявлення людей. Між матеріальною і духовною культурою існує тісна органічна єдність.
49. Культурна динаміка, зміни і прогрес: їх взаємозвязок.
Знайомство з історією культури показує, що її явища не є незмінними. Тому виникають питання про те, як і чому, під впливом яких чинників змінюється культура. Відповіді на ці питання прагне дати вчення про динаміку культури. Сам термін «динаміка» буквально означає «сила», тобто вчення про сили і рухи, які ними викликані.
Коли говорять про характер культурних змін, мають на увазі напрям їх впливу на суспільство. З цієї точки зору розрізняють: зміни, які ведуть до збагачення і диференціації культури; зміни, які ведуть до ослаблення диференціації і занепаду культури; і зміни, які можуть ніяк не виявляти себе протягом тривалого часу, прирікаючи культуру на застій. Збагачення культури прийнято розглядати як процес поглиблення диференціації її структури при збереженні стійкості фундаментальних частин системи, тобто духовно-етичної спадщини.
Головний критерій культурного прогресу - це вдосконалення самої людини, насамперед моральне. Чи стає людина під впливом технічних, наукових, економічних досягнень людянішою, кращою? Тому змістом культурного прогресу слід визнати прогрес моралі, процес олюднення людини. Мораль є жива душа культури, її ядро, покажчик її розвитку, перш за все його напрямів і мети. Саме мораль забезпечує збереження людського, особистісного виміри культурно-історичного руху людства.
