- •1.Основні наукові підходи до визначення культури
- •2.Основні сфери культури
- •3.Морфологія культури: її основні риси
- •4. Культура і цивілізація: відмінність і взаємодія
- •5. Поняття класичної і сучасної культури
- •6.Предмет теорії культури
- •7.Характеристика основних методів вивчення культури: історичний, соціального, соціально – психологічного, семіотичного, семантичного, аксіологічний, герменивтичного
- •8.Характеристика основних парадигм вивчення культури: цивілізаційна, формаційна, природно – географічна, інформаційна
- •9.Поняття типу культури
- •10.Основні риси природно-символічного типу культури(первісне суспільство)
- •11.Основні риси антропокосмічного типу культури(античність).
- •12.М. Бердяєв про три стадії розвитку культури: їхня характеристика.
- •13.Циклічність I нepiвномірність розвитку культури.
- •14.Поняття культури особистості: основні риси.
- •15.Політична культура: її елементи і сфера дії.
- •16.Моральні засади культури.
- •17.Співвідношення моральних норм і наукового знання.
- •18.Співвідношення моралі і релігії.
- •19.Поняття національної культури: її основні риси.
- •20.Співвідношення космополітичного і національного в культурі.
- •21.Основні риси маргінальної культури.
- •22.Поняття релігійної культури
- •23.Основні риси теорії культури і цівілізації о.Шпенглера.
- •24.Співвідношення релігії і моралі
- •25.Співвідношення релігії і моралі в сучасній культурі
- •26. Поняття науки як явища культури
- •27.Позитивні і негативні впливи науки на культуру.
- •28.Природа і техніка: їх взаємодія
- •29.Взаємодія науки і моралі
- •30.Основні риси елітарної I масової культури
- •31. Форми сучасної масової культури.
- •32. Х.Ортега – і – Гасет про феномен масової людини.
- •33. Поняття субкультури:основні ознаки.
- •34. Особливості сучасної молодіжної субкультури.
- •35. Співвідношення субкультури і традиційної культури.
- •37. Свято як явище культури.
- •39. Державні і суспільні структури керівництва культурною сферою.
- •41. Культура в умовах ринкових відносин.
- •43. Естетична й ігрова природа мистецтва.
- •44. Розуміння й інтерпретації мистецького твору.
- •45. Авангардизм, модернізм, постмодернізм у культурі і мистецтві.
- •46. Філософія як явище культури.
- •47. Технологія як явище культури: взаємодія технології і культури в сучасного супільстві.
- •48. Генезис культури і генезис в культурі: спільні риси і відмінність.
- •49. Культурна динаміка, зміни і прогрес: їх взаємозвязок.
- •50. Характеристика основних теорій культургенезису: інструментально – виробничої; комунікативно – символічної; психоаналітичної; гральної (Homo Ludens).
- •51)Визначення категорії культурного прогресу
- •54)Характерні основи културних функцій
- •Поняття типу культури в сучасній гуманітарній науці
- •56)Основні історичні типи культури
- •57)Типологія культурної динаміки
- •59)Символічна теорія культури е.Касирера
- •61. Основні ідеї теорії культурного зростання а.Крьоберга.
- •62. Основні риси сучасної інформаційної культури.
- •63. Роль традицій, символів і ритуалів в культурі.
- •64. Основні елементи цівілізації.
- •65. Поняття стилю культури.
- •66. Поняття релігійного мистецтва: його жанрові і тематичні особливості.
- •67. Техніка і технологія як культурний артефакт
- •68. Національна культура в умовах глобалізації: здобутки і проблеми.
- •69. Поняття мультикультуралізму: його основні риси.
- •70. Поняття культурної динаміки.
39. Державні і суспільні структури керівництва культурною сферою.
Управління в галузі культури передбачає державне регулювання у сфері збереження, створення, поширення і освоєння культурних цінностей, правове забезпечення культурної діяльності. Відповідно правова регламентація в тому чи іншому обсязі поширюється на книговидання і бібліотечна справа, телебачення і радіомовлення, кінематографію, різні види мистецтва. Культурні права громадян – група конституційних прав і свобод людини, спрямованих на забезпечення культурних і духовних потреб особи. В Україні до цих прав належать право на освіту та свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості , крім того, держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, дбає про розвиток фізичної культури і спорту , громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, кожен, хто працює, має право на відпочинок, сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Соціально-культурна діяльність української держави – складна й багатогранна сфера суспільного життя, яка включає в себе функціональне об’єднання установ та організацій, що здійснюють громадсько-політичну і культурно-виховну роботу. Тому цілком справедливо до основних функцій державного управління соціально-культурною сферою віднести: створення сприятливих умов для відтворення населення країни; збереження здоров’я та працездатності населення; організацію професійної підготовки кадрів для народного господарства; зміцнення сім’ї та турботу про підростаюче покоління; збереження та примноження культурного надбання; організацію відпочинку, дозвілля населення; створення сприятливих умов для зайняття наукою, туризмом, спортом.
На сьогоднішній день до системи органів виконавчої влади в соціально-культурній сфері входять: - Міністерство культури та туризму України: - Міністерство освіти і науки України; - Міністерство охорони здоров’я України; - Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту України; - Міністерство праці та соціальної політики України; Мінкультури покликане створювати умови для збереження і розвитку культури всіх народів; забезпечувати охорону історико-культурної спадщини та державний облік його об'єктів; контролювати дотримання встановленого порядку використання цих об'єктів; здійснювати контроль за вивезенням і ввезенням культурних цінностей. Крім підрозділів апарату обласних державних адміністрацій, до їх структури входять управління, відділи та інші структурні підрозділи: - головні управління (управління) праці та соціального захисту населення;- управління охорони здоров’я; - управління у справах сім’ї, молоді; - управління фізичного виховання та спорту; - управління культури; - управління освіти і науки.З метою виявлення, вивчення та збереження національних культурних цінностей в Україні було створено Український фонд культури. Особливе місце займає загальноукраїнська організація «Український мистецький форум», в Україні створені і діють Національна спілка письменників України, Національна спілка композиторів України, Всеукраїнська музична спілка, Спілка кінематографістів України, Спілка театральних діячів України і т. і. 40. Основні установи культури, їхні види і функції.
В даний час розгалужену мережу установ культури можна характеризувати за територіальною ознакою. Територіальний ознака враховує чисельність установ за місцем їх розташування в масштабі району, міста, області, краю, республіки.
1. Найпоширенішим типом установ культури залишився клуб, який представляє собою поліфункціональний комбінат, здатний створити людині різноманітні умови для розвитку та відпочинку, надати нею комплексне інтелектуальне й емоційне воздействіе.Клубние установи - узагальнене поняття. До них відносяться і маленькі клуби, і великі будинки і палаци культури. Єдність цілей і завдань, що стоять перед клубними установами незалежно від їх приналежності, робить їх універсальними установами в організації дозвілля народу, значно відрізняє їх від інших типів закладів культури.
2. Парки культури і відпочинку створювалися і створюються для оптимального використання природних умов в інтересах зміцнення здоров'я, культурного розвитку трудящих та організації їх дозвілля на відкритому воздухе.Не сучасному етапі в діяльності парків культури і відпочинку особливо зростає значення екологічної функції, його ролі в формуванні екологічного свідомості населення, зростає також значення рекреаційної функції.
3. Бібліотеки. Це широко поширений тип закладів культури, які здійснюють збирання книг та інших друкованих видань, їх спеціальну обробку, пропаганду і організуючих масову роботу з читачами.
4. Важливе місце в культурному житті товариств займають музеї. Музеї не обмежуються збиранням і експонуванням матеріальних і духовних цінностей. Вони ведуть також велику культурно-освітню роботу. Організовують читання лекцій, проведення екскурсій, пристрій виставок, поширення спеціальної літератури не тільки в своїх стінах, а й на підприємствах. Багато музеїв займаються науково-дослідницькою роботою.
5. Найбільш популярним типом установ культури є кінотеатр. Кінотеатр - установа, призначена для здійснення показу кінофільмів населенню.
6. Центри дозвілля. Головним завданням центрів дозвілля є створення оптимальних умов для масового, групового, сімейного та індивідуального розвитку творчих здібностей, спілкування, відпочинку, розваг, відновлення духовних і фізичних сил на основі вивчення культурних запитів та інтересів різних категорій населення.
7. Культурні комплекси. Культурні комплекси створюються на принципах добровільного злиття установ культури, незалежно від їх відомчої приналежності, в межах одного або декількох господарств та об'єднання матеріальних коштів місцевих органів (профспілковий будинок культури, районні бібліотеки (для дорослих і дітей), кінотеатр, автоклуб, парк культури і відпочинку , перукарня, салон одягу).
8. Культурно-спортивні комплекси. Створення культурно-спортивних комплексів мало кілька паралельно розвиваються і діючих напрямків: культури, яка включала мережу театрів, концертних залів, кінотеатрів, парків, клубів, музеїв і т.п .; фізкультури і спорту - мережа стадіонів, спортзалів, футбольних полів, спортивних майданчиків, плавальних басейнів і т.п .; відпочинку - мережа закладів відпочинку та туризму, майданчиків, дитячих клубів і гуртків за місцем проживання, різних добровільних товариств типу мисливців і рибалок, любителів книги і т.д.
9. Сучасна організація раціонального використання дозвілля привела до створення молодіжних центрів дозвілля і кафе.
