33. Поняття субкультури:основні ознаки.

Субкультура - це певний стиль, спосіб життя і мислення окремих соціальних груп всередині суспільства. Почасти це пов’язано з притаманною віком критичністю, уявленням, що «історія починається з нас». Позначається і те, що молодь за своєю природою націлена на перетворення, створення нового. Чинники, що впливають на формування субкультури:1. Соціальний клас, 2. Етнічне походження, 3. Релігія, 4. Місце проживання. Для будь-якої субкультури обов'язковий наступний набір характерних рис:

- Наявність своєрідних норм, цінностей, світосприйняття, що часто призводить до нонконформізму, що входять в дану субкультуру; - Специфічний стиль життя і поведінки; - Наявність зовнішньої атрибутики, що дається взнаки в одязі, прикрасах, манерах, жаргоні і т.п .; - Наявність більш-менш явного ініціативного центру, генеруючого ідеї Субкультура — сукупність ідей, цінностей, норм поведінки, зразків, смаків, які поділяють члени певної спільноти. У сучасній культурології як вагомий чинник змін у культурі і суспільстві розглядають саме субкультуру, що має ознаки інноваційного потенціалу. Звичайно, йдеться не про формальні об'єднання і взагалі не про "будь-які". Деякі субкультури е принципово протилежними позитивним соціальним цілям суспільства і не можуть ними визнаватися (наприклад, криміногенні або політично загрозливі, наприклад, нацистські рухи).  Субкультура як складник культури визначається специфікою змісту таких загальних ознак, як предмети, що складають умови і об'єкт інтересів її членів; способи регуляції взаємодій і відношень між ними; критерії оцінки взаємодій і станів субкультури в цілому. Особливу увагу слід звернути на соціальну значущість розмежувань в оцінках будь-якої субкультури її членами та членами інших субкультур. Такі розмежування зумовлюються неоднаковістю соціокультурних наслідків функціонування і розвитку кожної з них. У цьому контексті слід розрізняти внутрішньогрупові і міжгрупові (важливо й загальносоціальні) наслідки. Так, деякі субкультури, зокрема, злочинні, можуть цілком вдовольняти своїх членів, але в той же час бути надзвичайно небезпечними для суспільства. Існуючі субкультури оцінюються не лише їхніми представниками, але й представниками інших груп. Від того, які оцінки домінуватимуть — позитивні, негативні, нейтральні — залежить доля субкультури, її стійкість, напруга відношень у ній, можливості розвитку тощо. Як складник культури, її неодмінний елемент з певними груповими оцінками і перевагами, оцінюваний іншими членами суспільства, субкультури стають нерівнозначними: одні користуються більшою, інші — меншою повагою; одні більше, інші менше впливають на культурний поступ.

34. Особливості сучасної молодіжної субкультури.

Молодіжна культура, а точніше субкультура, виокремилася у специфічну соціокультурну сферу в другій половині XX ст., тоді, коли виникла індустрія молодіжної моди, розваг, міжнародного молодіжного туризму, набирає обер­тів шоу-бізнес, орієнтований на людей віком від 15 до 30 років. Організа­ція виховання і навчання молоді за віковим принципом сприяє виробленню специфічної «молодіжної» самосвідомості і відповідного стилю життя. Для молодіжної субкультури характерні такі явища, як сленг, що швидко зміню­ється. прагнення до освоєння нових форм комунікації (мобільний зв’язок та Інтернет), а також нові сфери діяльності, що виникають завдяки суспільним змінам. Основні ознаки молодіжної субкультури: 1. Виклик цінностям дорослих та експерименти з власним способом життя 2. Входження до різних груп однолітків 3. Своєрідні смаки, особливо в одязі, музиці 4. Це, швидше, культура дозвілля, ніж роботи Основні види молодіжної субкультури: Байкери,Репери, Готи, Скінхеди, Панки, Растамани, Фріки, Граффітери, Рольовики.Усі зазначені види молодіжної субкультури - це неформальні об'єднання молоді, яким притаманні певні ознаки.Ознаки неформальних об'єднань молоді 1. Неформальні колективи не мають офіційного статусу. 2. Слабко виражена внутрішня структура. 3. Більшість об'єднань має слабко виражені інтереси. 4. Слабкі внутрішні зв'язки. 5. Дуже складно визначити лідера. 6. Програма діяльності відсутня. 7. Діють з ініціативи невеликої групи зі сторони. 8. Становлять альтернативу державним структурам. 9. Дуже важко піддаються класифікації. Причини відходу молоді в андергаунд • Виклик суспільству, протест; • Виклик сім'ї, непорозуміння в сім'ї; • Небажання бути як усі; • Бажання затвердитися в новому середовищі; • Привернути до себе увагу; • Нерозвинена сфера організації дозвілля для молоді в країні; • Копіювання західних структур, течій, культури; • Релігійні ідейні переконання; • Данина моді; • Відсутність мети в житті; • Вплив кримінальних структур, хуліганство; • Вікові захоплення. Підсумок.· Сьогодні глобалізаційні процеси активно проникають у повсякденне суспільного життя. Сучасна молодь соціалізується в рамках глобального знання, глобальних іміджів. Цей процес породжує новий тип соціальної диференціації та суспільної культури. · Частиною загальної суспільної культури є молодіжна культура, яка формується з двох складових: власне створеної молоддю, що позиціонує своє бачення, очікування, наміри, та культури попереднього покоління з принципами та традиціями, які вже склалися. · Молодь завжди перебуває у пошуку нової ідентичності, створенні нового стилю. · Сучасна молодь - це перше покоління, яке від початку сприйняло культуру як культуру мас-медіа. «Перша кібергенерація» - так назвав розвиток сучасних молодіжних рухів Дуглас Кельнер. · Поняття «молодіжна культура» є багатозначним і неоднозначним. Так, залежно від ідеологічної спрямованості, говорять про «молодіжну культуру», «молодіжну субкультуру» і навіть про «контркультуру». · Сьогодні молодіжна культура розвивається під впливом ЗМІ та комп'ютерних технологій. · Для молодіжних субкультур Заходу джерелами «нового стилю» стали культури Азії, Африки та американських індіанців. · Джерелом конструювання «культурних мітів» вітчизняних молодіжних субкультур став насамперед Захід. · Після розпаду Радянського Союзу здалося, що нарешті здійснилася мрія дисидентів, хіппі, неформалів... Настала цілковита свобода і безкарність, що переросла в безлад. · Головним посередником у спілкуванні стали засоби масової інформації, які дуже негативно впливають на свідомість сучасної молоді.