1.Основні наукові підходи до визначення культури

Культу́ра — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створенихлюдством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження тагармонізації.Культура є складною системою буття. У XX столітті вчені А. Кребер та К. Клакхон зробили спробу об'єднати досягнення культурологів усього світу й привели в своїй праці 180 визначень терміну «культура». У 1983 р. на XVII Всесвітньому конгресі в Торонто, присвяченому проблемі «Філософія й культура», було наведено вже кілька сотень визначень цього поняття.Поняття культура об'єднує в собі науку (включно з технологією) і освіту, мистецтво (літературу та інші галузі),мораль, уклад життя та світогляд. Культура вивчається комплексом гуманітарних наук, насамперед культурологією,етнографією, культурною антропологією, соціологією, психологією, історією.

Основні наукові підходи до визначення культури: Антропологічний підхід своїм походженням зобов’язаний вивченню культури малих або первісних народів. Класичним у такому випадку являється визначення культури запропоноване Е. Тейлором: «Культура, або цивілізація, складається у своєму цілому зі знання, вірувань, мистецтва моралі, законів, звичаїв та деяких особливостей та звичок, засвоєння людиною як членом суспільства»^. Філософське розуміння культури реалізоване у наступних напрямках: • діяльне розуміння культурипроявляється у визначеннях «культура – це діяльність людини, спрямована на перетворення дійсності та себе», «культура – специфіка людської діяльності»;• технологічний підхід представлений такими формулюваннями, як «культура – інструмент розвитку• збереження та передачі людського досвіду», «культура – спосіб діяльності»;• гуманістично-смисловий підхід реалізується у виразах «культура – характеристика розвитку творчих сил га здібностей людини», «вираження специфічної єдності людини з природою та суспільством»;• підхід «досягнення» сформульований визначенням «культура – якісний стан суспільства», «культура виражає досягнутий людством рівень історичного розвитку, яким визначається ставленням людини до природи та суспільства», «культура включає в себе те, що людина створює, і те, як вона створює».Соціологічне розуміння культури походить із предмета соціології. Соціологія вивчає суспільство як систему, застосовуючи діалектичний та структурно-функціональний методи аналізу. Культура виникає з появою людського мислення та розуму і інтерпретується в соціології як одна з підсистем суспільства, функції якої полягають в упорядкуванні та регулювання соціальних процесів, наданні ним смислової спрямованості, забезпеченні наступності поколінь через навчання культурі, інтегруванні багатьох людей у єдиному культурному просторі.Соціальна антропологія має власне тлумачення культури, за яким вона розуміється як ціннісно-відібраний та символічно-семіотично організований досвід багатьох людей, який сприяє успішному розв’язанню суспільних та особистих проблем. При цьому культура складається з двох підсистем: нормативно-семіотичної та матеріально-денотативної.