
- •1.Основні наукові підходи до визначення культури
- •2.Основні сфери культури
- •3.Морфологія культури: її основні риси
- •4. Культура і цивілізація: відмінність і взаємодія
- •5. Поняття класичної і сучасної культури
- •6.Предмет теорії культури
- •7.Характеристика основних методів вивчення культури: історичний, соціального, соціально – психологічного, семіотичного, семантичного, аксіологічний, герменивтичного
- •8.Характеристика основних парадигм вивчення культури: цивілізаційна, формаційна, природно – географічна, інформаційна
- •9.Поняття типу культури
- •10.Основні риси природно-символічного типу культури(первісне суспільство)
- •11.Основні риси антропокосмічного типу культури(античність).
- •12.М. Бердяєв про три стадії розвитку культури: їхня характеристика.
- •13.Циклічність I нepiвномірність розвитку культури.
- •14.Поняття культури особистості: основні риси.
- •15.Політична культура: її елементи і сфера дії.
- •16.Моральні засади культури.
- •17.Співвідношення моральних норм і наукового знання.
- •18.Співвідношення моралі і релігії.
- •19.Поняття національної культури: її основні риси.
- •20.Співвідношення космополітичного і національного в культурі.
- •21.Основні риси маргінальної культури.
- •22.Поняття релігійної культури
- •23.Основні риси теорії культури і цівілізації о.Шпенглера.
- •24.Співвідношення релігії і моралі
- •25.Співвідношення релігії і моралі в сучасній культурі
- •26. Поняття науки як явища культури
- •27.Позитивні і негативні впливи науки на культуру.
- •28.Природа і техніка: їх взаємодія
- •29.Взаємодія науки і моралі
- •30.Основні риси елітарної I масової культури
- •31. Форми сучасної масової культури.
- •32. Х.Ортега – і – Гасет про феномен масової людини.
- •33. Поняття субкультури:основні ознаки.
- •34. Особливості сучасної молодіжної субкультури.
- •35. Співвідношення субкультури і традиційної культури.
- •37. Свято як явище культури.
- •39. Державні і суспільні структури керівництва культурною сферою.
- •41. Культура в умовах ринкових відносин.
- •43. Естетична й ігрова природа мистецтва.
- •44. Розуміння й інтерпретації мистецького твору.
- •45. Авангардизм, модернізм, постмодернізм у культурі і мистецтві.
- •46. Філософія як явище культури.
- •47. Технологія як явище культури: взаємодія технології і культури в сучасного супільстві.
- •48. Генезис культури і генезис в культурі: спільні риси і відмінність.
- •49. Культурна динаміка, зміни і прогрес: їх взаємозвязок.
- •50. Характеристика основних теорій культургенезису: інструментально – виробничої; комунікативно – символічної; психоаналітичної; гральної (Homo Ludens).
- •51)Визначення категорії культурного прогресу
- •54)Характерні основи културних функцій
- •Поняття типу культури в сучасній гуманітарній науці
- •56)Основні історичні типи культури
- •57)Типологія культурної динаміки
- •59)Символічна теорія культури е.Касирера
- •61. Основні ідеї теорії культурного зростання а.Крьоберга.
- •62. Основні риси сучасної інформаційної культури.
- •63. Роль традицій, символів і ритуалів в культурі.
- •64. Основні елементи цівілізації.
- •65. Поняття стилю культури.
- •66. Поняття релігійного мистецтва: його жанрові і тематичні особливості.
- •67. Техніка і технологія як культурний артефакт
- •68. Національна культура в умовах глобалізації: здобутки і проблеми.
- •69. Поняття мультикультуралізму: його основні риси.
- •70. Поняття культурної динаміки.
1.Основні наукові підходи до визначення культури
Культу́ра — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створенихлюдством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження тагармонізації.Культура є складною системою буття. У XX столітті вчені А. Кребер та К. Клакхон зробили спробу об'єднати досягнення культурологів усього світу й привели в своїй праці 180 визначень терміну «культура». У 1983 р. на XVII Всесвітньому конгресі в Торонто, присвяченому проблемі «Філософія й культура», було наведено вже кілька сотень визначень цього поняття.Поняття культура об'єднує в собі науку (включно з технологією) і освіту, мистецтво (літературу та інші галузі),мораль, уклад життя та світогляд. Культура вивчається комплексом гуманітарних наук, насамперед культурологією,етнографією, культурною антропологією, соціологією, психологією, історією.
Основні наукові підходи до визначення культури: Антропологічний підхід своїм походженням зобов’язаний вивченню культури малих або первісних народів. Класичним у такому випадку являється визначення культури запропоноване Е. Тейлором: «Культура, або цивілізація, складається у своєму цілому зі знання, вірувань, мистецтва моралі, законів, звичаїв та деяких особливостей та звичок, засвоєння людиною як членом суспільства». Філософське розуміння культури реалізоване у наступних напрямках: • діяльне розуміння культурипроявляється у визначеннях «культура – це діяльність людини, спрямована на перетворення дійсності та себе», «культура – специфіка людської діяльності»;• технологічний підхід представлений такими формулюваннями, як «культура – інструмент розвитку• збереження та передачі людського досвіду», «культура – спосіб діяльності»;• гуманістично-смисловий підхід реалізується у виразах «культура – характеристика розвитку творчих сил га здібностей людини», «вираження специфічної єдності людини з природою та суспільством»;• підхід «досягнення» сформульований визначенням «культура – якісний стан суспільства», «культура виражає досягнутий людством рівень історичного розвитку, яким визначається ставленням людини до природи та суспільства», «культура включає в себе те, що людина створює, і те, як вона створює».Соціологічне розуміння культури походить із предмета соціології. Соціологія вивчає суспільство як систему, застосовуючи діалектичний та структурно-функціональний методи аналізу. Культура виникає з появою людського мислення та розуму і інтерпретується в соціології як одна з підсистем суспільства, функції якої полягають в упорядкуванні та регулювання соціальних процесів, наданні ним смислової спрямованості, забезпеченні наступності поколінь через навчання культурі, інтегруванні багатьох людей у єдиному культурному просторі.Соціальна антропологія має власне тлумачення культури, за яким вона розуміється як ціннісно-відібраний та символічно-семіотично організований досвід багатьох людей, який сприяє успішному розв’язанню суспільних та особистих проблем. При цьому культура складається з двох підсистем: нормативно-семіотичної та матеріально-денотативної.