2 Особливості виконання розділів курсової роботи

2.1 Специфікація

2.2 Пояснювальна записка

Пояснювальна записка повинна в стислій і чіткій формі містити обґрунтування проектних рішень та результати розробки. Записка містить в собі такі структурні частини:

1. титульний аркуш (додаток А);

2. завдання на курсову роботу (додаток Б);

3. анотацію;

4. зміст;

5. введення;

6. зміст та результати виконання роботи, які містять:

• уточнення постановки завдання;

• математична модель та метод розв’язання задачі;

• перелік та призначення режимів та структура діалогу;

• характеристику та структури даних з якими працює програма;

• опис програми;

7. заключення;

8. Список використаних джерел;

9. Додатки.

Орієнтовний обсяг пояснювальної записки – 20-30 сторінок. Оформлення пояснювальної записки повинне відповідати нормативним документам (ЄСПД).

2.2.1 Анотація

Стислий виклад змісту документа, що містить основні відомості і висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом. Обсяг – не більше однієї сторінки рукописного тексту.

2.2.2 Зміст

Містить у собі всі структурні частини документа крім анотації і самого змісту з вказанням номера першої сторінки на якій розміщується відповідна частина документу.

Найменування розділів і підрозділів пишуться малими літерами (крім першої прописної) разом із їхніми порядковими номерами.

2.2.3 Вступ

Тут вказують найменування і стислу характеристику області застосування програми.

2.2.4 Уточнення постановки завдання

В цьому підрозділі наводяться результати уточнення постановки завдання, якщо таке уточнення виконувалося.

2.2.5 Математична модель та метод розв’язання задачі

В цьому підрозділі, якщо це потрібно, наводяться результати формування математичної моделі задачі і обґрунтування вибору методу її розв’язання.

2.2.6 Перелік та призначення режимів та структура діалогу

В цьому підрозділі наводяться результати розробки функціональної структуру програми (перелік та призначення її режимів) та структури діалогу задачі з визначенням складу та структури меню за допомогою яких виконується виклик потрібних режимів, засобів виклику допомоги та довідок відносно призначення режимів програми.

2.2.7 Структури даних з якими працює програма та їхня характеристика

В цьому підрозділі наводяться результати розробки усіх структур даних з якими працює програма та їхню характеристику.

При цьому необхідно навести:

• опис та призначення типів об’єктів;

• перелік, ідентифікатори, типи та призначення компонентних даних для кожного типу об’єктів;

• перелік, описи та призначення компонентних функцій для кожного типу об’єктів;

• схему родинних зв’язків між різними типами об’єктів, якщо такі зв’язки мають місце.

Для глобальних змінних програми необхідно навести:

• призначення (вхідні, вихідні або проміжні);

• ідентифікатор;

• вид структури даних (проста змінна, масив, структура тощо);

• тип змінної;

• смисловий зміст (призначення).

Якщо в програмі використовуються файли, то для кожного з них необхідно навести:

• назва та призначення файлу;

• тип (текстовий або двійковий);

• характер використання (тільки на запис, тільки на зчитування або і на запис і на зчитування);

• структура інформації, яка зберігається в файлі.