- •2. Природа мови та її суспільні функції.
- •3. Поняття «мовна система». Форми національної мови.
- •Система мови
- •4. Поняття «мовна норма».
- •5.Типи мовних норм
- •Запитання та завдання
- •Лекція 2. Функціональні стилі української мови та сфери їх застосування
- •1. Поняття про стиль мовлення. Стилістична диференціація української мови.
- •3. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •Типологія видів і жанрів одс
- •3.2 Науковий стиль у мові професійного комунікатора
- •Типологія жанрів наукового стилю
- •1. Лексичне значення слова
- •2. Однозначні і багатозначні слова
- •3. Пряме і переносне значення слова
- •4. Групи слів за співвідношенням значень
- •Синонімія
- •Антонімія
- •Паронімія
- •5. Стилістична диференціація слова
- •6. Фразеологія
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Лекція №4. Основні правила використання та правопису самостійних частин мови план
- •Література
- •2. Назви установ, закладів, організацій:
- •4. Назви найвищих державних посад та міжнародних посад:
- •Іменник Лексико-семантичні категорії:
- •1) Істоти неістоти
- •2) Загальні власні
- •3) Конкретні абстрактні
- •Назви опредмечених дій
- •Відміни іменників
- •Вибір граматичної форми іменника
- •2. Особливості вживання віддієслівних іменників
- •3. Найуживаніші граматичні форми прикметника
- •4. Вибір граматичної форми числівника
- •5. Використання граматичних форм займенника
- •Запитання і завдання
- •Лекція 5. Синтаксичні засоби ділового мовлення План
- •1. Словосполучення, сполучення слів
- •2. Поняття про речення
- •3. Просте речення
- •4. Поняття про складне речення
- •5. Складносурядне речення
- •6. Складнопідрядне речення
- •7. Безсполучникове складне речення
- •5.8. Складні синтаксичні конструкції
- •9. Синтаксичні особливості офіційно-ділового стилю мови
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Спілкування і комунікація
- •2. Функції спілкування
- •Види і форми спілкування.
- •4. Етапи спілкування
- •5. Поняття ділового спілкування
- •1. Форми колективного обговорення професійних проблем
- •2. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання
- •3. Основні види публічних виступів
- •4. Етапи підготовки публічного виступу
- •5. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань
- •6. Візитна картка як невід’ємний атрибут ділового спілкування.
- •Глосарій
- •1. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
- •2. Функції та види бесід
- •3. Співбесіда з роботодавцем
- •9 Найбільш підступних запитань:
- •4. . Етикет телефонної розмови
- •Глосарій
Синонімія
Точність і виразність нашого мовлення часто залежить від того, наскільки правильно і доречно дібрані слова.
Слова, які відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням, називаються синонімами. Наприклад, говорити, балакати, казати, розмовляти, гомоніти.
Графічно це можна зобразити так:
поняття |
® |
Слово 1 |
® |
Слово 2 |
|
® |
Слово 3 |
Розрізняють синоніми семантичні та стилістичні.
Семантичні синоніми відрізняються відтінками у значенні, наприклад, давній, старий, колишній.
стилістичні синоніми - це слова, однакові за значенням, але різні за стилістичними відтінками, наприклад, сміятися - стилістично нейтральне слово; реготати, хіхікати - розмовні слова; скалити - зневажливе слово. Встановити значення синонімів можна лише у словосполученні, сполученні слів чи реченні.
Синонімічний ряд слів дає можливість вибрати найточніше і найдоречніше слово. Це особливо важливо, коли у офіційно-діловому стилі мови виникає потреба якнайточніше виявити відтінки думки, у цьому стилю використовується усталене коло слів, нейтральних емоційно і безекспресивних, які і створюють типовий для цього стилю холодний, сухий колорит.
емоційно-експресивні синоніми, які відзначаються яскравими відтінками значень, в офіційно-діловому стилю вживаються обмежено.
Антонімія
Слова з протилежним значенням, які мають якусь лексичну спільність, називають антонімами. Наприклад, глибокий - мілкий (глибина); день - ніч (пори доби).Не можна, наприклад, вважати антонімами слова, які не мають прямого протиставлення: ніч та ранок, дитинство та юність.
Багатозначне слово може мати кілька антонімічних пар залежно від кількості значень:
сухий - мокрий;
сухий - м'який;
сухий - емоційний.
В сучасній українській літературній мові антоніми бувають виражені такими частинами мови:
1) іменниками: добро - зло, день - ніч;
2) прикметниками: холодний - теплий;
3) займенниками: всі - жодний, всі - ніхто;
4) дієсловами: сміятися - плакати;
5) прислівниками: швидко - повільно;
6) прийменниками: над - під; в - з.
Антонімічні протиставлення підсилюють виразність думки, надають їй більшої категоричності, викликають в уявленні живі образи названих предметів, явищ, подій.
В офіційно-діловому стилі мови антоніми вживаються обмежено, у науковому – виражають протилежні за змістом поняття, відображаючи системні поняттєві зв’язки в науковій термінолоігії.
Паронімія
У лексичному складі української мови є багато слів, подібних між собою за звучанням і частково за будовою, які називаються паронімами. Наприклад, адресат - адресант, абонент - абонемент, дипломат - дипломант. Тільки у контексті уточнюється, конкретизується значення цих слів. Явище паронімії - це досить велика небезпека. Уникнути її можна лише тоді, коли людина знає про цю небезпеку і завжди, відчуваючи її, перевіряє слово за словником. Наприклад,
адресат - одержувач чогось, адресант - відправник;
абонент - особа або заклад, що мають абонемент, абонемент - право користуватися чимось, а також документ, що стверджує це право.