- •2. Природа мови та її суспільні функції.
- •3. Поняття «мовна система». Форми національної мови.
- •Система мови
- •4. Поняття «мовна норма».
- •5.Типи мовних норм
- •Запитання та завдання
- •Лекція 2. Функціональні стилі української мови та сфери їх застосування
- •1. Поняття про стиль мовлення. Стилістична диференціація української мови.
- •3. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •Типологія видів і жанрів одс
- •3.2 Науковий стиль у мові професійного комунікатора
- •Типологія жанрів наукового стилю
- •1. Лексичне значення слова
- •2. Однозначні і багатозначні слова
- •3. Пряме і переносне значення слова
- •4. Групи слів за співвідношенням значень
- •Синонімія
- •Антонімія
- •Паронімія
- •5. Стилістична диференціація слова
- •6. Фразеологія
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Лекція №4. Основні правила використання та правопису самостійних частин мови план
- •Література
- •2. Назви установ, закладів, організацій:
- •4. Назви найвищих державних посад та міжнародних посад:
- •Іменник Лексико-семантичні категорії:
- •1) Істоти неістоти
- •2) Загальні власні
- •3) Конкретні абстрактні
- •Назви опредмечених дій
- •Відміни іменників
- •Вибір граматичної форми іменника
- •2. Особливості вживання віддієслівних іменників
- •3. Найуживаніші граматичні форми прикметника
- •4. Вибір граматичної форми числівника
- •5. Використання граматичних форм займенника
- •Запитання і завдання
- •Лекція 5. Синтаксичні засоби ділового мовлення План
- •1. Словосполучення, сполучення слів
- •2. Поняття про речення
- •3. Просте речення
- •4. Поняття про складне речення
- •5. Складносурядне речення
- •6. Складнопідрядне речення
- •7. Безсполучникове складне речення
- •5.8. Складні синтаксичні конструкції
- •9. Синтаксичні особливості офіційно-ділового стилю мови
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Спілкування і комунікація
- •2. Функції спілкування
- •Види і форми спілкування.
- •4. Етапи спілкування
- •5. Поняття ділового спілкування
- •1. Форми колективного обговорення професійних проблем
- •2. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання
- •3. Основні види публічних виступів
- •4. Етапи підготовки публічного виступу
- •5. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань
- •6. Візитна картка як невід’ємний атрибут ділового спілкування.
- •Глосарій
- •1. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
- •2. Функції та види бесід
- •3. Співбесіда з роботодавцем
- •9 Найбільш підступних запитань:
- •4. . Етикет телефонної розмови
- •Глосарій
3. Пряме і переносне значення слова
Значення, з яким слово поширене в мові, визначається в конкретному словосполученні, сполученні слів чи реченні. Це значення може бути прямим (основним) і непрямим, переносним (вторинним).
Прямим вважається таке лексичне значення слова, яке безпосередньо пов'язане з відображенням предметів і явищ об'єктивної дійсності і сприймається як нейтральне, незалежне від зв'язку з іншими словами, тобто воно зберігає своє значення в контексті і поза контекстом.
Непряме, або переносне значення виникає у тому випадку, коли переноситься назва з одного явища дійсності на інше на основі спільності ознак. Переносне значення слів завжди пов'язане з прямим значенням. На основі переносного значення виникає метафора - перенесення значень одних предметів на інші, наприклад, "вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою..." (Т.Г. Шевченко); метонімія - перенесення назви з одного предмета на інший на підставі суміжності, наприклад, грав Лисенка; синекдоха - вживання назви частини предмета у значенні його цілого, наприклад, "На подвір'ї зібралась вся школа".
Слова і словосполучення, вжиті у переносному значенні з метою створення образу, називаються тропами.
У офіційно-діловому стилі слова у переносному значенні, тобто тропи, як правило, не вживаються, проте інколи (дипломатичні документи, комюніке, святкові накази) вони можуть використовуватися час від часу.
4. Групи слів за співвідношенням значень
Омонімія
Омоніми - слова, однакові за звуковим складом, але різні за значенням, наприклад, бал - танцювальний вечір, бал - одиниця виміру.
Графічно це можна зобразити так:
слово |
® |
Поняття 1 |
® |
Поняття 2 |
|
® |
Поняття 3 |
Розрізняють омоніми лексичні, граматичні і фонетичні.
лексичні омоніми - це слова, тотожні за звуковим складом і написанням у всіх граматичних формах: коса - заплетене довге волосся; коса - сільськогосподарське знаряддя; коса - вузька смуга суходолу в морі, в озері, на річці.
граматичні омоніми (омоформи) - це слова, що збігаються за звучанням і написанням лише в окремих граматичних формах: коса - іменник; коса (лінія) - прикметник ж. р.
фонетичні омоніми (омофони) - це слова, що збігаються тільки за звучанням, а пишуться неоднаково: мріяти, мрія ти.
Омографи - це слова, що збігаються за написанням, але розрізняються за значенням и наголосом: заўмок і замоўк, плаўчу и плачуў.
Омонімію слід відрізняти від багатозначності. Слова-омоніми в українській мові нічого спільного у значенні між собою не мають (склад - приміщення, склад - фонетична одиниця мови), а багатозначні слова пов'язані між собою значенням, одне з яких є прямим. Слова-омоніми утворюють різні синонімічні ряди чи пари (мукаў - борошно, муўка - страждання), а багатозначні слова в своїй основі спільні за значенням (семантикою), у тлумачних словниках багатозначні слова знаходяться в одній словниковій статті, а омоніми подаються в різних словникових статтях.
В офіційно-діловому стилі мови омоніми не використовуються, бо вони ускладнюють спілкування.
