- •2. Природа мови та її суспільні функції.
- •3. Поняття «мовна система». Форми національної мови.
- •Система мови
- •4. Поняття «мовна норма».
- •5.Типи мовних норм
- •Запитання та завдання
- •Лекція 2. Функціональні стилі української мови та сфери їх застосування
- •1. Поняття про стиль мовлення. Стилістична диференціація української мови.
- •3. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •Типологія видів і жанрів одс
- •3.2 Науковий стиль у мові професійного комунікатора
- •Типологія жанрів наукового стилю
- •1. Лексичне значення слова
- •2. Однозначні і багатозначні слова
- •3. Пряме і переносне значення слова
- •4. Групи слів за співвідношенням значень
- •Синонімія
- •Антонімія
- •Паронімія
- •5. Стилістична диференціація слова
- •6. Фразеологія
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Лекція №4. Основні правила використання та правопису самостійних частин мови план
- •Література
- •2. Назви установ, закладів, організацій:
- •4. Назви найвищих державних посад та міжнародних посад:
- •Іменник Лексико-семантичні категорії:
- •1) Істоти неістоти
- •2) Загальні власні
- •3) Конкретні абстрактні
- •Назви опредмечених дій
- •Відміни іменників
- •Вибір граматичної форми іменника
- •2. Особливості вживання віддієслівних іменників
- •3. Найуживаніші граматичні форми прикметника
- •4. Вибір граматичної форми числівника
- •5. Використання граматичних форм займенника
- •Запитання і завдання
- •Лекція 5. Синтаксичні засоби ділового мовлення План
- •1. Словосполучення, сполучення слів
- •2. Поняття про речення
- •3. Просте речення
- •4. Поняття про складне речення
- •5. Складносурядне речення
- •6. Складнопідрядне речення
- •7. Безсполучникове складне речення
- •5.8. Складні синтаксичні конструкції
- •9. Синтаксичні особливості офіційно-ділового стилю мови
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Спілкування і комунікація
- •2. Функції спілкування
- •Види і форми спілкування.
- •4. Етапи спілкування
- •5. Поняття ділового спілкування
- •1. Форми колективного обговорення професійних проблем
- •2. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання
- •3. Основні види публічних виступів
- •4. Етапи підготовки публічного виступу
- •5. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань
- •6. Візитна картка як невід’ємний атрибут ділового спілкування.
- •Глосарій
- •1. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
- •2. Функції та види бесід
- •3. Співбесіда з роботодавцем
- •9 Найбільш підступних запитань:
- •4. . Етикет телефонної розмови
- •Глосарій
2. Функції спілкування
Відомі різні класифікації функцій спілкування, що свідчить про багатоаспектний характер цього феномену. Виділимо такі:
- контактну: створення обопільної готовності передавати і сприймати інформацію, підтримувати зв'язок до завершення акту спілкування;
- інформаційну: обмін інформацією, запитання з відповідями;
- спонукальну: заохочення адресата до певних дій;
- координаційну: узгодження дій комуні кантів;
- пізнавальну: адекватне сприйняття й розуміння повідомлюваного;
- емотивну: обмін емоціями;
- регулятивну: залежно від мети організовується спілкування з дотриманням певної стратегії й тактики;
- налагодження стосунків: розуміння свого місця в системі рольових, статусних, міжособистісних стосунків;
- інтегративну: засіб об’єднання ділових партнерів для спільного комунікативного процесу;
- соціального контролю: регламентація поведінки й мовної акції учасників (коли йдеться про комерційну таємницю тощо);
- експресивну: намагання партнерів зрозуміти емоційний стан один одного;
- самовираження: демонстрація особистісного інтелекту та потенціалу;
- соціалізації: розвиток навичок культури ділового спілкування.
Види і форми спілкування.
Багатоманітність функцій, безперечно, породжує і велику кількість видів спілкування. Враховуючи багатоаспектний характер його, види визначають так:
За участю чи неучастю мовних засобів: вербальне (словесне) і невербальне (міміка, жести, постава тощо), комбіноване.
За формою представлення мовних засобів: усне, письмове, друковане.
За темою: політичне, наукове, побутове, релігійне, філософське, навчально-педагогічне, виховне, побутове.
За метою: ділове і розважальне.
За кількістю учасників: внутрішнє (комунікант спілкується сам із собою), міжособистісне (спілкуються двоє), групове (3-5 учасників), публічне (20 і більше), масове (спрямоване не на певного індивіда, а на великі маси людей і найчастіше здійснюється за допомогою засобів масової комунікації).
За характером: опосередковане і безпосереднє, діалогічне, монологічне і полілогічне.
За мірою офіційності: офіційне (рольове) передбачає стосунки, що опосередковуються соціальними професійними ролями (начальник – підлеглий, викладач – студент, колега – колега) і неофіційне (приватне) (спілкування друзів, приятелів тощо).
За тривалістю: постійне (у колективі, у сім'ї), періодичне (кількаразові зустрічі), короткотривале (у транспорті, у черзі), довготривале (із друзями).
За свободою вибору партнера: ініціативне спілкування (співрозмовники мають змогу вибирати своїх партнерів, уникати спілкування з неприємними людьми) і вимушене спілкування (особа спілкується незалежно від своїх бажань) – розмова з керівником.
За соціальними чинниками: особистісно зорієнтоване (встановлення особистіших стосунків, насамперед товариських) і соціально зорієнтоване (встановлення статусних, рольових стосунків - лікар – пацієнт).
За результативністю спільної взаємодії та досягнутим ефектом: необхідне (міжособистісні контакти, без яких спільна діяльність практично неможлива); бажане (міжособистісні контакти, що сприяють успішному вирішенню професійних, виробничих проблем); нейтральне (міжособистісні контакти не заважають, але й не сприяють розв'язанню проблеми); небажане (міжособистісні контакти, які заважають досягненню мети спільної взаємодії).
12. За дотриманням норм – нормативне (відповідно до літературних норм); ненормативне (порушуючи нормативні норми; етикетне та не Спілкування і комунікація етикетне (неетичне),