5. Використання граматичних форм займенника

Оскільки займенники не виражають конкретного значення, а виступають у ролі замінників членів речення, вказують на особу чи предмет, слід обережно вводити їх у науковий текст, зважаючи на словесне оточення, в якому встановлюється відповідність займенника замінюваному слову. Це особливо стосується займенників третьої особи однини він, вона, воно і вказівних цей, ця, це. Нагромадження іменників або ж їх замінників — займенників утруднює розуміння тексту, робить його стилістично недосконалими.

Слід пам'ятати, що форма однини особового займенника я не вживається у науковому стилі. Тут переважає так зване авторське ми (ми дійшли таких висновків).

Синонімічними є означальні й неозначені займенники усякий, будь-який, кожний. Проте значення вони мають різні. Займенник усякий вживається з відтінком узагальнення, будь-який має значення такого, якому не віддається перевага у виборі, який завгодно на вибір. Кожний — означає виділення будь-якого предмета з кола однорідних.

Займенник усякий — слово розмовного вжитку: Усякий кулик до свого озера звик (нар. тв.), використовується також у художньому стилі: У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т. Шевченко).

Займенник будь-який вживається в публіцистичному і науковому стилях: Сучасний Київ можна порівняти з будь-якою європейською столицею.

Займенник кожний загальностильовий.

Неозначені займенники, зокрема ті, у яких є частки аби-, казна-, хтозна-, як-от: абихто, абиякий, казна-хто, хтозна-що, вживаються у розмовній мові. Синоніми цих займенників будь-хто, будь-який, будь-що зустрічаються в художньому і публіцистичному стилях.

Паралельно вживаються присвійний займенник їхній і займенник їх. Перший з них має відтінок розмовності, другий — книжності.

Паралельні форми означального займенника кожний і кожен використовуються в усіх стилях мови, але в науковій мові надається перевага формі кожний.

Запитання і завдання

1. Що таке граматична норма?

2. Охарактеризуйте особливості вживання відмінкових форм іменника у науковому стилі мовлення.

3. Назвіть собливості категорії роду у назвах осіб за професією та родом діяльності. Наведіть приклади, склавши речення.

4. У чому полягає специфіка категорії числа абстрактних назв?

5. Які іменники називаються віддієслівними? Яка їх роль у науковому мовленні?

6. Чим відрізняються категорії «дія», «подія» і наслідок. Наведіть приклади іменників для називання цих категорій.

7. Назвіть основні способи творення віддієслівних іменників в українській мові. Випишіть приклади з текстів фахової тематики.

8. Назвіть граматичні норми вживання прикметників у науковому стилі.

9. Охарактеризуйте особливості вживання форм ступенів порівняння прикметників у науковому стилі мовлення.

10. Назвіть розряди прикметників за значенням. Які особливості їх використання в науковому стилі?

11. Назвіть розряди числівників за значенням і будовою.

12. Розкажіть про особливості відмінювання складних і складених числівників.

13. Назвіть основні граматичні норми щодо використання числівникових форм у науковому стилі.

14. Охарактеризуйте особливості вживання займенників у науковому стилі.